Дізнаєтеся більше про загрозу епідемії
ВІЛ/СНІДу для людства; законодавство України у сфері протидії епідемії;
усвідомите значення моральних цінностей для профілактики ВІЛ-інфікування;
знатимете, чому важливо протидіяти дискримінації ВІЛ-позитивних людей
Пригадайте
Назвіть заходи держави щодо профілактики
інфікування ВІЛ-інфекцією. Чи важлива, на вашу думку, програма ДКТ для
профілактики ВІЛ-інфекції?
Назвіть найважливіші для вас моральні
цінності людини.
Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу: загроза
людству
Ви вже знаєте, що швидке поширення
ВІЛ-інфекції може призвести до найбільшої епідемії в історії людства. Найбільше
уражених вірусом у країнах Африки та Південно-Східної Азії. Досить багато
інфікованих у країнах Східної Європи, в Австралії, а також в Україні. Особливо
швидко інфекція поширилася серед молоді. Молоді люди за відсутності досвіду та
потрібної інформації іноді поводяться ризиковано: не дбають про власне
здоров’я, тому зростає ризик інфікування.
Хлопці та дівчата найбільше ризикують
інфікуватися ВІЛ у небезпечних компаніях. Підлітки іноді погоджуються закурити,
випити алкоголь. Відомо, що після вживання навіть слабоалкогольного напою
слабшає воля. У такому стані підлітка легше вмовити вжити наркотик.
У небезпечних молодіжних компаніях під
час вживання ін’єкційних наркотиків часто користуються одним шприцом. Якщо в
компанії є хоч один носій ВІЛ, можуть інфікуватися всі. Ризикована статева
поведінка, ранні статеві стосунки також можуть призвести до інфікування ВІЛ.
Якщо підліток має низьку самооцінку й не
може протистояти тиску, то підпадає під вплив групи та підкоряється лідеру.
Такий підліток зазвичай не вміє передбачати наслідки власної ризикованої
поведінки.
Проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу не тільки
медична, а ще й соціальна. У зв’язку з поширенням хвороби знизилася тривалість
життя, зріс попит на медичні послуги, загострилися проблеми бідності та
соціальної нерівності, більше стало сиріт.
Законодавство України у сфері протидії
епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу
Протидія поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу —
одне з пріоритетних питань державної політики України. Так, у 2014 році
ухвалено Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної
програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки». Відповідальність
держави та захист прав інфікованих ВІЛ людей, крім Конституції України,
зазначено в Законі України «Про протидію поширенню хвороби, зумовленої вірусом
імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з
ВІЛ».
Згідно із законодавством України:
усі мають право на добровільну,
безкоштовну та анонімну діагностику щодо інфікування ВІЛ;
інформація про ВІЛ-інфікування є
лікарською таємницею. Посадова особа, яка порушила цей закон, має бути
притягнута до кримінальної відповідальності;
люди з ВІЛ мають усі права громадянина
на:
Відповідно до закону одне з головних
завдань державних установ — профілактика поширення ВІЛ-інфекції, ведення
інформаційно-роз’яснювальної роботи з людьми, пропаганда здорового способу
життя. Передбачено також заходи для забезпечення профілактичної освіти молоді.
Значення моральних цінностей для
профілактики ВІЛ-інфікування і протидії дискримінації ВІЛ-позитивних людей
Ті, хто не знають шляхів інфікування
ВІЛ, вважають, що ВІЛ-позитивні люди небезпечні для суспільства. Тому не
хочуть, щоб поруч із ними навчалися або працювали, лікувалися або відпочивали
ВІЛ-інфіковані. А відтак — піддають ВІЛ-інфікованих людей дискримінації та
стигматизації.
Слово «дискримінація» походить від
латинського слова, що означає «відокремлення». Дискримінація — це обмеження
громадян у правах за певною ознакою: расовою, релігійною, статевою, за кольором
шкіри, віком тощо.
Слово «стигматизація» походить від
грецького слова, що означає «ярлик, тавро». Стигматизація означає, що певними
рисами, іноді без підстави, наділяють групу людей, начебто таврують їх,
навішують ярлик.
Наприклад, про СНІД існує уявлення, що
це хвороба тільки тих, хто вживає ін’єкційні наркотики. І коли випадково
дізнаються, що людина ВІЛ-інфікована, до неї починають ставитися негативно.
Насправді підстав для цього немає.
Ви вже знаєте, що людина іноді може
інфікуватися в медичній установі під час переливання крові. Заразитися можна в
перукарні або косметичному кабінеті через не продезінфіковані інструменти.
Інфікуватися ВІЛ можуть і медичні працівники, які контактують із кров’ю
хворого. Носієм ВІЛ-інфекції може стати немовля, якщо його мати ВІЛ-позитивна.
Таких людей, а особливо дітей, не можна позбавляти спілкування. ВІЛ-інфіковані
діти мають право на життя, навчання, розвиток здібностей, спілкування з ровесниками.
Їхні права, як і права інших людей, гарантовано державою. Здоровим людям
спілкуватися з ними безпечно. А лікування може на тривалий час затримати
розвиток хвороби.
Відомо, що ВІЛ-позитивні люди мають
ослаблену імунну систему. Вони часто хворіють, швидко втомлюються, у них часто
пригнічений настрій. До таких людей потрібно ставитися доброзичливо, не
залишати їх наодинці зі своєю проблемою. Виявити толерантність можна
по-різному. Наприклад, допомогти однокласникові виконати домашнє завдання,
захистити від глузування і зневаги. Можна також пояснити ровесникам, що
ставитися упереджено до таких людей — це порушення їхніх конституційних прав.
Стигматизація може призводити до дискримінації.
У багатьох країнах, зокрема й в Україні,
стигматизація та пов’язана з нею дискримінація заборонені та караються законом,
засуджуються в суспільстві. Проте трапляються випадки дискримінації
ВІЛ-інфікованих людей. У цьому разі ВІЛ-інфіковані можуть звернутися до суду,
щоб захистити свої права та отримати відшкодування матеріальних і моральних
збитків.
Причинами стигматизації та дискримінації
ВІЛ-позитивних людей можуть бути:
розповсюдження міфів про шляхи передачі
ВІЛ; недостатня інформація про лікування ВІЛ-інфекції; острах людей через
поширення СНІДу;
обмеженість або відсутність інформації
про профілактику ВІЛ-інфекції. Стигматизація та дискримінація впливають на
самооцінку людей, які живуть із ВІЛ. Люди відчувають страх через розголошення
таємниці, не хочуть визнавати своєї хвороби. Іноді вони можуть навіть уникати лікування.
Через це їхнє самопочуття швидко погіршується. Стигматизація, дискримінація, а
також відсутність конфіденційності не сприяють профілактиці інфікування ВІЛ та
лікуванню інфекції.
Щоб заходи протидії стигматизації та
дискримінації були ефективні, зусилля мають докладати не тільки ВІЛ-інфіковані
люди та їхні близькі, а й усе суспільство.
В Україні діють громадські організації,
наприклад Альянс громадського здоров’я, Всеукраїнська благодійна організація
«Всеукраїнська мережа
людей, що живуть з ВІЛ/СНІД»
(Всеукраїнська Мережа ЛЖВ), Фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД», діяльність яких
спрямована на:
поширення правдивої інформації про шляхи
передачі ВІЛ; розвіювання міфів і стереотипів, пов’язаних із ВІЛ/СНІДом;
профілактику поширення ВІЛ/СНІДу;
надання психологічної, соціальної та
юридичної підтримки людям, які живуть із ВІЛ/СНІД;
проведення акцій, що сприяють формуванню
толерантного ставлення до людей, які живуть із ВІЛ;
створення соціальної реклами, що
пропагує загальнолюдські цінності.
Хвороба — важке випробування для людини
та її близьких. Психологічний стан ВІЛ-позитивної людини залежить від підтримки
та доброзичливого ставлення до неї оточуючих. Толерантне ставлення до
інфікованих і щире спілкування з ними найкраще допомагають таким людям не
втрачати надії.
Якщо серед обраних вами життєвих
цінностей доброта, толерантність, милосердя, чуйність, повага, ви завжди
зможете підтримати людей, а особливо дітей і підлітків, які живуть із ВІЛ, та
захистити їхні права.
Якщо ви знаєте про шляхи передачі В
ІЛ-інфекції, сформували навички збереження та зміцнення здоров’я, то
уникатимете ризикованих ситуацій, пов’язаних із інфікуванням ВІЛ. Активніше
братимете участь у програмах, пов’язаних із підтримкою ВІЛ-позитивних людей.
Якщо знання про профілактику
ВІЛ-інфікування молоді люди поширюватимуть серед своїх однолітків, така
інформація найефективніше сприятиме толерантному та неупередженому ставленню
молоді до тих, хто живе з ВІЛ.
Висновок
Швидке поширення ВІЛ-інфекції може
призвести до найбільшої епідемії в історії людства. Проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу
не тільки медична, а й соціальна. Законодавство України захищає права
інфікованих ВІЛ людей. Стигматизація та дискримінація ВІЛ-інфікованих
заборонені та караються за законом. До ВІЛ-позитивних людей слід ставитися
толерантно, визнавати й захищати їхні права. Обирати життєві цінності, що
сприяють здоров’ю та благополуччю.
Завдання
1. Чому поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу у
світі назвали епідемією?
2. Чому епідемія ВІЛ/СНІДу не тільки
медична, а й соціальна проблема?
3. Чи всі люди, на вашу думку, однаково
ризикують інфікуватися ВІЛ? Обґрунтуйте відповідь.
4. У якому Законі України йдеться про
відповідальність держави та захист прав інфікованих ВІЛ людей?
5. Які права мають ВІЛ-позитивні люди?
6. Що таке «стигматизація»? Що називають
«дискримінацією»?
7. Назвіть причини стигматизації та
дискримінації людей, які живуть із ВІЛ.
8. Чому стигматизація та дискримінація
заборонені в Україні та засуджуються суспільством?
9. Як потрібно ставитися до
ВІЛ-інфікованих людей? Чому?
10. Чи потрібен, на вашу думку,
ВІЛ-інфікованій людині захист держави? Чому?
11. Чи згодні ви, що життєві цінності
пов’язані з профілактикою інфікування ВІЛ-інфекцією? Поясніть чому.
Немає коментарів:
Дописати коментар