5 УКР ЛІТ

31.05, 01.06.2022

Тема. Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року  й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавленн

Добрий день, дорогі учні й учениці п’ятого класу! Ось і закінчується наша мандрівка в безмежному й прекрасному літературному морі. Сподіваюся, що книга назавжди стане вашим вірним другом і порадником. Настав час підбити  підсумки.

Пригадаймо !

1. Ім’я Хухи із одноіменної казки В. Короліва-Старого.

2. Ритмічно організована мова, що має певний ритм.

3. Прізвище автора казки про Лиса Микиту.

4. Прізвище автора казки про Лоскотона.

5. Справжнє ім’я героїні казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Питання для самоконтролю.

1.Що означає народне прислів’я «Казка вчить, як на світі жить»?

2. Що спільного й відмінного в міфу й казки?

3. Назвіть спільні й відмінні риси народної та літературної казки.

4. Чи легко , на вашу думку, живеться «фарбованим лисам» серед людей нині? 5. Що намагався нам сказати В.Королів-Старий своєю казкою «Хуха-Моховинка»?

6. Чи могли б цар Плаксій та дядько Лоскотон дійти злагоди, жити  по- сусідськи в одному царстві?

7. Яку рису характеру засуджує Г.Малик у повісті-казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»?

8. Чи вважаєте ви прислів’я та приказку сучасними жанрами?

9. З якого літературного жанру ви дізналися про часи Київської  Русі?

10. Що таке акровірш? Назвіть автора та його твори.

11. У якому поетичному творі Т.Шевченко описує селянську родину?

12. Назвіть поезію, у якій П.Тичина з любов’ю розповідає про свою Батьківщину?

13. Як вирішився конфлікт у творі Є.Гуцала «Лось»?

14. Продовжіть речення : «Якби я потрапив до оповідання «Дивак», то…»

15. Які проблеми порушує М.Вінграновський у повісті «Сіроманець»?

                Список літератури на літо. 6 клас

Микола Вороний. «Євшан-зілля»

Володимир Винниченко. «Федько-халамидник»

Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки»

Емма Андієвська. «Казка про яян», «Говорюща риба»

Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки»

Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

Леся Воронина. «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»

Гарного відпочинку та приємних вражень!

25.05.2022

Тема. Контрольна робота № 5. Рідна Україна. Світ природи (М. Рильський, Г. Тютюнник, М. Вінграновський)

1.   Оповідання «Дивак» Гр. Тютюнника назване так тому, що головний герой:

А)   дивував усіх своїми надзвичайними здібностями

Б)   мріяв стати космонавтом, загартовував себе для цього

В)   поводився не так, як усі його однолітки

Г)   був дуже розбишакуватим, усі його боялися

2.   Замість горщечка на уроці малювання Олесь, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», намалював:

А)   дятла          Б)   сороку                 В)   лелеку      Г) хмари

3. Який художній засіб використав М. Рильський у рядках із вірша «Осінь-маляр...»

           Осінь-маляр із палітрою пишною

           Тихо у небі кружляє...

4. Головний герой якого твору намагався вилікувати хижака?

А) «Лось» Є. Гуцала      Б) «Дивак» Гр. Тютюнника

В) «Сіроманець» М. Вінграновського

5.   Сашко, герой оповідання М. Вінграновського, повіз свого друга вовка:

А)   у столичну клініку, до найкращих лікарів

Б)   в одеський зоопарк, до ветеринарів

В)   в Одесу, відпочивати на морі

Г)   в одеську клініку для лікування очей

6. За жанром твір «Сіроманець»:

А)  казка      Б) оповідання      В) повість   Г) поема   

7. Дебютна збірка М. Рильського:

А) «На узліссі»                Б) «Під осінніми зорями»  

В) «На білих островах»  Г) «Далекі небосхили»

8. Поезія М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною» належить до лірики:

А) пейзажної     Б) філософської     В) патріотичної    Г) інтимної

9. Що таке оповідання? Які характеристики воно має? Наведіть приклади оповідань.

10. Обгрунтуйте, в чому полягає гуманізм твору М. Вінграновського «Сіроманець». 

Бажаю успіху!

 24.05.2022

Тема. Характеристика головного героя за планом

  Добрий день, діти. При знайомстві і розгляді літературного твору, дуже часто потрібно написати характеристику його героя. По тому, наскільки повно і послідовно ви зможете розкрити образ, можна судити про знання та розуміння змісту художнього твору, а також про вміння виділяти головне і робити висновки.

 Якщо вам потрібно скласти індивідуальну характеристику героя, почніть з опису історичної епохи, про яку йде мова в творі. Це має важливе значення, так як дозволяє пояснити багато вчинків героя.      Розкажіть про соціальне становище героя. Опишіть середовище, в якому він виховувався і в якому формувався його характер.

 Детально опишіть у характеристиці портрет героя, одяг, зовнішній вигляд, манеру поведінки. Зазвичай манери або якісь незвичайні риси в зовнішності героя є засобом розкриття характеру. 

 Вчинки героя, безумовно, необхідно описати в характеристиці, адже саме вони вказують на риси його характеру, його зміни у кращу чи гіршу сторону.

 Складаючи характеристику героя, зверніть увагу на світогляд персонажа, коло його інтересів, риси характеру.

 Зверніть увагу на ставлення автора до свого героя та власне ставлення до нього. 

​Для більш детальної характеристики скористуйтесь орієнтовним планом:

​1. Дані про героя ( з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний). 

2. Портрет героя (якщо змінюється, то як?). 

3. Вчинки героя .Як вони розкривають його внутрішній світ?

4. Мова героя. 

5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене? 

6. Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).

7. Ставлення автора до свого героя.

8. Ваше ставлення до героя

Завдання. Скласти письмову характеристику улюбленого літературного героя за поданим планом.

 17.05, 18.05. 2022

Тема. М. Вінграновський «Сіроманець». Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції

 Добрий день, діти. Продовжуємо працювати над змістом повісті Миколи Вінграновського «Сіроманець», будемо характеризувати головного героя твору. Дуже важливо в житті мати мати власну думку. Але щоб її відстоювати — треба бути надзвичайно мужнім, особливо — коли твоєї думки ніхто не поділяє. У повісті М. Вінграновського «Сіроманець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець — дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку.
А зараз давайте з вами розберемось, як автор характеризує свого головного героя та його оточення. Перегляньте відеоурок.

Прочитайте характеристику хлопчика.

Характеристика Сашка

 Сашко – головний герой твору Вінграновського. Це звичайний 12-річний школяр, головною рисою якого є доброта. Ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. Адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нишення.

 Таким ми бачимо персонажа повісті М. Вінграновського «Сіроманець» Сашка. Хлопець виступає проти переслідування й жорстокого знищення Сіроманця, старого вовка, що живе в їхньому лісі. Він подружився з цим хижаком, який насправді виявився здатним відповідати на добре ставлення до себе також добротою.

  Сашко — сильна особистість, яка вміє активно відстоювати свої життєві принципи. Хлопчик рішуче й наполегливо шукає шляхів визволити свого друга Сіроманця з кузні, куди того, зв’язаного, кинули, щоб наступного дня відвезти до зоопарку, в неволю. І йому, малому, вдалося це зробити.

 Не можна без хвилювання читати й епізод, у якому розповідається, як Сашко привіз Сіроманця в Одесу в лікарню, щоб сліпому вовкові зробили операцію й повернули зір.

  Сашко — дуже хороша людина, він наполегливий, гуманний, рішучий. Мені здається, шо якби було більше таких людей, як Сашко, що люблять і оберігають тварин і рослини, турбуються про них, то ми назавжди забули б про існування Червоної книги, а наша планета була б чистою й багатою, стала б затишним домом для всього сущого на Землі.

Риси характеру Сашка (записати в зошити, доповнити) 

справедливий

співчутливий

добрий

чуйний

принциповий

самостійний

вірний

цілеспрямований

Прочитайте цитатну характеристику хлопчика.

Цитатна характеристика Сашка

– «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;

«Аби я був вовком…»;

 «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;

–  «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;

–  «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;

– «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;

–  «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;

– «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;

 «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».               Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/siromanets-harakteristika-sashka

Домашнє завдання. Вміти характеризувати Сашка, головного героя твору «Сіроманець».

11.05.2022

Тема. М. Вінграновський «Сіроманець». Гуманізм повісті

   Добрий день, діти. Продовжуємо працювати над змістом повісті «Сіроманець».

   Аналізуючи твір, можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.
  Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.
Перегляньте відеоурок, виконайте завдання.

Домашнє завдання. Подано в кінці відеоуроку. 

10.05.2022

Тема. М. Вінграновський «Сіроманець» - захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи

 Добрий день. Сьогодні познайомимося з життям і творчістю письменника Миколи Вінграновського та його повістю «Сіроманець». Перегляньте відеоурок.

Домашнє завдання. Прочитати твір у підручнику або прослухати аудіозапис. Підготувати відповіді на запитання за змістом повісті. 

04.05.2022

Урок позакласного читання. Євген Гуцало «Сім’я дикої качки». 

Пригадайте відомості з теорії літератури та відповіді запишіть  у зошит.

Оповідання -це...

Тема твору - це..

Ідея твору-це...

Основна думка-це..

Послухайте аудіозапис твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».

Виконайте завдання письмово

1. Визначте тему, ідею, основну думку оповідання Євгена Гуцала "Сім'я дикої качки" та запишіть у зошит.

2. З чим для вас асоціюється добро і зло?

3. Чому Євген Гуцало значну увагу приділяв взаємостосункам людини та природи?                       

Домашнє завдання. Вміти переказувати уривок, що найбільше вразив. 

03.05.2022

Тема. Г. Тютюнник «Дивак». Точність і лаконізм описів природи.  Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості

 Добрий день. Сьогодні ми продовжимо докладніше знайомитися із твором Г.Тютюнника «Дивак». Перегляньте відеоурок, виконайте завдання, які пропонує вчитель.

 27.04.2022

Тема. Г. Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів – природи й людини, зображених в оповіданні.

  Добрий день, діти. Сьогодні ви познайомитеся з життєписом українського письменника Григора Тютюнника та з його оповіданням «Дивак». Перегляньте відеоурок з теми, запишіть у зошити все, що каже вчитель.

Послухайте аудіозапис оповідання "Дивак".

Домашнє завдання. Перечитати оповідання в підручнику, вміти переказувати. Підготувати відповіді на запитання за змістом твору.

 26.04.2022

Тема. Література рідного краю О. Жовна «Маленьке життя»

   У житті кожної людини трапляються ситуації крайнього напруження духовних і фізичних сил, коли випробовується сила людського характеру, коли дуже легко зробити хибний крок або нічого не зробити і в результаті втратити свою неповторну особистість. Це ситуації, які неможливо заздалегідь спланувати і до яких неможливо заздалегідь підготуватися. У скрутну хвилину виявляється глибинна людська суть, справжня культура. Саме тоді у взаєминах із собою, зі світом, з іншими людьми доросла чи мала ЛЮДИНА відриває красу людяності і по-справжньому радіє життю.
  Саме до ідеї самопожертви заради іншої людини, людяності та турботи про ближніх звертається і сучасний український письменник О.Жовна в оповіданні «Маленьке життя».

Жовна Олександр Юрійович народився 15 лютого 1960 року у м. Новомиргороді Кіровоградської області.

Закінчив дефектологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. М. Горького. Нині живе в рідному місті Новомиргороді, працює вихователем у дитячому будинку для неповносправних дітей.

Перші оповідання надрукував 1991 року у львівському часописі "Дзвін", згодом друкувався у часописах "Дніпро", "Донбас", "Україна", "Кур'єр Кривбасу", "Лель", "Вежа", "Степ" та інші. Твори Олександра Жовни друкувались у колективних збірниках "Квіти у темній кімнаті" та "Приватна колекція". Автор книг оповідань та повістей "Партитура на могильному камені", "Вдовушка", "Експеримент", "Маленьке життя".

Його твори видані в Токіо та Нью-Йорку. Ім'я Олександра Жовни занесене до Української енциклопедії визначних особистостей ХХ століття.

  Олександра Жовну часто називають загадковим письменником, навіть містичним. І він не заперечує цього. За ним завжди слідують дивні і незвичайні, а інколи навіть страхітливі історії. Навіть із прізвищем письменника не все так просто. «Жовна» ( з наголосом на останньому складі) – саме так в народі називають чорного дятла, який є найбільшим серед цих птахів і любить літати на кладовищах. Олександр Юрійович також любить ці місця.

Цікавим чином виникла і ідея створення оповідання «Маленьке життя». У Жовни дома багато ікон. Він збирає їх для себе і вже давно. Одна з його ікон намальована якось не зовсім професійно. І, як він сам розповідає, одного разу сидів, подивився на неї, і йому прийшла в голову думка, що ця ікона написана дитячою рукою. Потім народився сюжет, що ліг в основу оповідання.

Перегляньте фільм "Маленьке життя" та  буктрейлер. 

 

       Поепізодний аналіз оповідання «Маленьке життя»
- Поділіть оповідання на епізоди. Дайте заголовок кожному з них.

1. У Пилипка померла мама.
- Чому померла мама Пилипка? Чи розуміє хлопчик, що мами уже нема?

2. Пилипок у родині дядька Селантія.
- Чим харчувалися діти у родині дядька?
- Чому Пилипок відчував спочатку навіть певне задоволення від того, що мама померла?
Як переживав смерть рідної людини Пилипок у наступні дні? До чого це його спонукало?

3. Пригоди хлопчика у лісі.
- Чому Пилипок вирушив саме в ліс шукати маму?
- Що йому довелося пережити у зимовому лісі?

4. Дивовижний порятунок Пилипка.
- Хто знайшов Пилипка у лісі? Чому ці дядьки видалися йому страшними? Чи були вони такими насправді?
- Що пообіцяли монахи Пилипкові?

5. Пилипок у Лебединському монастирі.
- Де оселився хлопчик, потрапивши в монастир?
- Чи сподобалася йому обстановка у келії? Що йому і тут нагадало про маму?
- Як ставилися монахи Афанасій і Михайло до сироти?
- З якими словами ігумен монастиря прийняв Пилипка у братство?
- Що доручено було робити Пилипкові у монастирі? Чи подобалося це йому?
- Чи виходило у Пилипка малювати? Які слова Афанасія вразили і дійсно пробудили талант у хлопчика?

6. У монастир привезли хвору дівчинку.
- Чим вразила дівчинка Пилипка?).
- Які зміни відбулися в душі хлопчика з приїздом дівчинки?
- До кого із святих слід молитися про одужання? (до святого великомученика Пантелеймона)

7. Пилипок створює ікону святого великомученика Пантелеймона.

- Яким був душевний стан хлопчика під час створення образу?
- Чи хотів Пилипок показати власноруч створену ікону братам-ченцям? Чи зробив він це? Чому?

8. Нічні пригоди Пилипка.
- Тож з якою метою хлопчик створив ікону?
- Чи допомагали його молитви дівчинці?

9. «Все в руках Господніх».
- Що сталося із самим Пилипком?
- Чи думав хлопчик, що рятуючи дівчинку в мороз і сніг, сам може захворіти? Про що це говорить?
- Що його спонукало так вчинити Як ви вважаєте, чи одужала б дівчинка без Пилипкової молитви?

10. «Відтоді минуло багато років».
- Що свідчить про вдячність дівчинки хлопчикові за дивовижне врятування?
- Як потрапила ікона, написана Пилипком до квартири оповідача?

11. Чому ікону так берегли і цінували у родині?

     Розв’язання проблемних запитань
1. Чи міг би Пилипок вчинити по-іншому? Чому?
2. Які визначальні риси характеру хлопчикаЧи потрібне у нашому житті людяне, турботливе ставлення до інших?
3. Чи обов’язково бути значною людиною, щоб турбуватися про інших?
4. Чому ж оповідання має назву «Маленьке життя»?
Висновок.
   Пилипок прожив коротке, таке непросте життя і був звичайною «маленькою людиною». Але це не завадило йому мати велике серце і здійснити справді великий вчинок – ціною власного життя порятувати іншу, зовсім чужу людину, і це підносить його до рівня справжнього героя. І не обов’язково чекати виняткових ситуацій, щоб виявити людяність і небайдужість, тому що ці якості слід виявляти навіть щодня, навіть у дрібницях. Бо найстрашніше у людських відносинах – це байдужість.
  Дозвольте й мені сподіватися, що наша розмова про велике серце маленького хлопчика Пилипка розбудить у ваших душах бажання бути у цьому складному світі Людьми.

Домашнє завдання. Уміти переказувати уривок твору, що найбільше вразив. Скласти сенкан до слова «життя.

 19.04, 20.04.2022

Тема. М. Рильський. Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. «Дощ», «Осінь – маляр із палітрою пишною»

  Добрий день, діти. Починаємо вивчати творчість М. Рильського.

Перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані завдання.

Перепишіть у зошити паспорти творів, подані нижче:

«Дощ» 

Жанр: пейзажна лірика. 

Тема: оспівування краси природи. 

Ідея: возвеличення чарівності дощу. 

Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.  

Художні засоби: 

Епітети – благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки; зголоднілі передмістя.

Метафори – «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить». 

“Осінь-маляр із палітрою пишною” 

Жанр: пейзажна лірика.

Тема: милування рідним краєм. 

Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені. 

Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони. 

Художні засоби:

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами дивними», «цілунками переливними». 

Метафори: «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс одягає». 

Домашнє завдання. Вивчити напам’ять один вірш на вибір і підготуватися до виразного читання.

13.04.2022

Тема. Контрольна робота (тестові завдання). 

 Рідна Україна. Світ природи(твори Т. Шевченка, П. Тичини,

Є. Гуцала)

Один варіант на всіх.

1. У якому поетичному творі Т.Шевченко описує селянську родину?

 а) «Садок вишневий коло хати…»;

 б) «За сонцем хмаронька пливе…»;

 в) «Мені тринадцятий минало»;

 г) «У бур'янах».          

                         

2. Автор вірша «Не бував ти у наших краях» - це ..

 а) Тарас Шевченко;

 б) Павло Тичина;

 в) Євген Гуцало;

 г) Степан Васильченко.

 

3. Знайдіть слово, що НЕ використовує Т. Шевченко в поезії 

«Садок вишневий коло хати…»

а) тополя;

б) зіронька;

в) соловейко,

г) хрущі.

 

 4. Укажіть, як впливає на ліричного героя звук дзвонів

у поезії П.Тичини «Гаї шумлять…»

а) вони огортають ніжною пеленою;

б) вони веселять, як на свято;

в) вони купають, мов ластівку,

г) квітують, маюють поля.

 

5. Лось із твору Євгена Гуцала байдуже спостерігав,

як наближаються діти, тому що:

 а) дуже знесилився, а до того ж людей не боявся;

 б) намагався приспати їхню пильність;

 в) змирився з тим, що мусить загинути;

 г) сподівався на порятунок.

 

6. Укажіть, як діти врятували лося із ополонки в кризі.

 а) прив’язавши за роги до своєї конячини;

 б) підклавши йому під черево товсті палиці;

 в) прорубавши від берега до ополонки доріжку;

 г) з допомогою старших.

 

7. Установіть відповідність

                       Літературний герой                                        

1.  Шпичак («Лось»)                              

2.   Панський десятник («У бур'янах»)                                                    

3.   Баба  («У бур'янах»)                                                   

4.   Батько Григор(«У   бур'янах»)                                                                  

5.   Сусід («У бурянах»)

                        Репліка

а) Прокинулась? Буде тобі забавка —   будеш мати, кого глядіти...

б) Не моє діло, панові будеш казати.

Ну, швидко, а то прогул писатиму.

в) Що вийде? Розбіяка вийде — ось що!

Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий.

г) Усі на кутку кажуть, що з  вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде.

д)  Ану замовчіть мені, бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м'яса, не скривджу.    

 

8. Порівняння вжито в рядку

а)  За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає...

б) Затихло все, тільки дівчата та соловейко не затих.

в)  Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...

г) А туман, неначе ворог, закриває море...

 

9. Зображення предметів чи явищ природи як живих істот –це

а) епітет

б) ремарка

в) тропи

г) персоніфікація

 

10. «Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим

обличчям, у розтоптаних, з довгими халявами чоботях, у яких

він тонув мало не по пояс»,- це портрет

а) батька Тараса

б) діда Тараса

в) дядька Шпичака

 г) пана Енгельгардта

 

11. Установіть відповідність.

Назва вірша

 1 «Не бував ти у наших краях!»

 2 «Блакить мою душу обвіяла...»

 3 «Гаї шумлять»

 4 «Садок вишневий коло хати»

Уривки з вірша

а) Струмок серед гаю як стрічечка,

     На квітці метелик мов свічечка...

б)  Затихло все, тільки дівчата

     Та соловейко не затих.

в) Там же небо — блакитні

    простори...

    Там степи, там могили,  як гори.

г) Милуюся-дивуюся,

   Чого душі моїй так весело.

 

12.Установіть послідовність подій в оповіданні Є Гуцала «Лось»

А) Початок твору       1. Діти думали,як той лось міг попасти у воду

Б) Розвиток подій       2. Лось звик до заповідника

В) Кінець твору          3. Лось не ворухнувся. Він припав до землі,

                                       прислухаючись, чи  далеко ще весна…

 

Бажаю успіху!

12.04.2022

Тема: Складання портрета літературного  героя

   Портрет у літературі — один із засобів художньої характерис­тики. Письменник розкриває типовий характер своїх героїв і ви­словлює своє ставлення до них через зображення зовнішності: їхніх  постатей, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер.

   Мистецтво портрета дуже давнє. Воно налічує кілька тисячо­літь. Уже в Давньому Єгипті люди намагалися передавати вигляд богів та міфічних героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів, письменників, вчених і просто людей, що жили в різні часи та епохи.

   Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, па­радні, ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини.

   Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для ма­лювання, а й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони належать до портретної лексики.

Приклади вживання портретної лексики:

□ Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте, живе, стомлене...

□  Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвиля­сте, пишне, блискуче...

□ Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні, гострі, вузькі...

□  Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, з підозрою, за­думливий, байдужий... .

□ Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий, короткий...

□ Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий...

□  Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбова­ні, густі, сиві...

□ Постать (постава): висока, середнього зросту, струнка, кремез­на, широкоплеча...

Риси характеру:

□  Позитивні: добрий, лагідний, любить тварин, допитливий, ціка­вий....

□  Негативні: злий, жорстокий, неуважний, неслухняний, леда­що...

   Використовуючи план та опорні слова, напишіть твір про свого улюбленого літературного героя з тих творів, які ми вивчали на уроках літератури.

План (орієнтовний)

1.  Зовнішній вигляд.

2.  Вік героя.

3.  Риси характеру.

4.  Моє ставлення до літературного героя.

Словничок «портретної» лексики

№
1	Обличчя	кругле, продовгувате, квадратне, вилицювате, повне, ху­дорляве, ніжне, грубе, ластувате, смагляве, бліде, біле, зморшкувате, розумне, життєрадісне, сумне, засмагле
2	Очі	карі, чорні, сірі, сині, зелені, темні, світлі, ясні, роз­косі, добрі, злі, хитрі, лукаві, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні, стомлені, насмішкуваті
3	Погляд	уважний, гострий, проникливий, спокійний, зацікав­лений, байдужий, привітний, непривітний, підозрілий; задумливий, щирий, допитливий, гострий, ласкавий
4	Брови	чорні, темні, світлі, густі, широкі, тонкі, ледь помітні, крилаті, як шнурочки, рухливі, тремтливі
5	Вії	довгі, чорні, темні, світлі, густі
6	Лоб	високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький
7	Ніс	великий, широкий, маленький, красивий, чітко окресле­ний, прямий, горбатий, з горбинкою, кирпатий, гострий, довгий, маленький, орлиний, качиний, задиркуватий
8	Губи	повні, тонкі, вузькі, злі, бліді, яскраві, рожеві, пухкі, усміхнені
9	Зуби	білі, рівні, криві, рідкі, щербаті
10	Волосся	світле, темне, русяве, каштанове, біляве, пишне, довге, коротке, блискуче, пряме, кучеряве, хвилясте, сиве, з сивиною, густе, рідке, пшеничне
11	Постава	високий, стрункий, тендітна, невисокий, середнього зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорля­вий, зібраний, спортивний, вайлуватий, неповороткий, атлетичної статури
12	Особливі риси	родимки
13	Руки	маленькі, великі, з довгими тонкими пальцями, теплі, ласкаві, витончені...
14	Одяг	чистий, охайний, брудний, старий

Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи 

06.04.2022

Тема. Є. Гуцало «Лось». Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань

  Добрий день, діти. На сьогоднішньому уроці продовжимо працювати над змістом оповідання Є. Гуцала «Лось», охарактеризуємо героїв твору. Запишіть у зошитах число, тему уроку. Перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані завдання.

За планом, складеним на відеоуроці, та поданим нижче матеріалом  підготуйте усну характеристику хлопчиків.

  «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда. Вони обхопили зором ріку, і їхні обличчя ще більше пом'якшали од навколишнього простору, од тієї стікаючої далини, яка сягала аж за потойбережні горби». 

 - Так Євген Гуцало пише про братів. Як ставиться автор до хлопців? (Він їх поважає.) Згадаймо, за що.

2. Цитатна характеристика ( опрацюйте)

- «Старший майнув до саней по сокиру, а молодший повільно пішов уперед, боячись сам підійти до лося перше, ніж наспіє брат». (Хлопці виявляють чуйність і доброту)

«Старший узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти.». (Старший брат був енергійнішим, сміливішим, а менший намагався бути схожим на брата. Вони уміло поводилися в небезпечній ситуації, бо хотіли врятувати звіра.)

- «Обидва брати й не думали про те, що весняна крига — зрадлива, не зважить і на те, що вони рятівники». (Рядки говорять про сміливість хлопців.)

- «Але діти все ще не вірили, що лось мертвий, а тому уважно приглядалися, щоб не прогавити тієї миті, коли ворухнеться, щоб звестись на ноги». (Хлопці — щирі та добрі люди, здатні до співчуття, для них те, що сталося, — трагедія.)

- « — Ми його врятували, — знову повторив старший брат, і лице почервоніло так, наче з нього ось-ось мала бризнути кров.

- — Ану замовчіть мені, — ще дужче розгнівався дядько, — бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м'яса, не скривджу.

- Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». (Хлопці кращі, чистіші душею за свого дядька, вони не бояться його погроз.)

  Домашнє завдання. Перечитати епізоди оповідання Є.Гуцало "Лось", в яких  найбільш розкриваються риси характеру персонажів  твору.

05.04.2022

Тема. Є. Гуцало. Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось»

 Добрий день, діти. Сьогодні ви познайомитеся з біографією українського письменника Євгена Гуцала та його оповіданням «Лось». Опрацюєте зміст твору, визначите міру порушення добра і зла в ньому.

 Перегляньте відеоурок. Запишіть у зошити тему та ідею оповідання. 

                           

      Складіть план твору.

 30.03.2022 

Тема. Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини.

—Поезія часто говорить про себе сама — вустами авторів. Ті або інші аспек­ти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. Поезія має своїм джерелом саме життя — у всіх його проявах. І так само, як саме життя, відповідно до Шевченка та Тичини, є неми­нуще диво, поезія є «і творчістю, і чудотворством». Поезія творить «образ світу у слові виявлений». Мистецтво відкриває людині очі на світ, на його чудесне існування — у цьому його моральне за­вдання, у цьому — твердження принципів добра і краси. Мистецтво і простота — тема, що хвилювала письменників.

Повторення пам'ятки декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слу­хача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частина­ми під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жес­тами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

2. Виразне читання віршів Т. Шевченка напам'ять

«За сонцем хмаронька пливе»

Коментар до твору. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмар­ки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це на­гадує туман, що «неначе ворог». Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.

«Садок вишневий коло хати»

Коментар до твору. Т. Шевченко в такому короткому вірші зу­мів передати мальовничу картину, у якій злилися життя людини і природи. Він наклав один образ на інший, і перед нами постав український весняний вечір зі своїми неповторними кольорами і звуками. Гудуть хрущі — і все оживає, садок заповнюється білим цвітом, Малює автор образи плугатарів, дівчат, що співають пісню, матері, що чекає свою сім’ю на вечерю.

3. Висловте власні  міркування з приводу ідей та проблем поезій

 4. Виразне читання віршів П. Тичини напам'ять(на вибір)

«Не бував ти у наших краях!»          ,

Коментар до твору. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших кра­ях!» — поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випро­буваннях, любити свою батьківщину.

«Блакить мою душу обвіяла»

Коментар до твору. Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає ме­телик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов’ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...»

 «Гаї шумлять»

     Коментар до твору. Надзвичайно поетична картина природи зма­льована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє Як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав. І на завершення — за­вжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення до­бра та краси.

5. Які ваші враження з  приводу ідей та проблем поезій

Домашнє завдання. Дібрати цікавий матеріал про письменника  Є.Гуцала та його твори.

29.03.2022

Тема. П. Тичина «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини

  Добрий день, діти. Продовжуємо знайомитися з творами П. Тичини, їх красою і мелодійністю.

Перегляньте уважно відеоурок і запишіть у зошити все, що пропонує вчителька.

Вивчіть напам’ять один вірш П. Тичини (на вибір). 

23.03.2022

Тема. П. Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях»

Добрий день, діти. Сьогодні ви дізнаєтеся про життя і творчість відомого українського поета П.Г. Тичини, опрацюєте його вірш « Не бував ти у наших краях».

Розгорніть зошити, запишіть число і тему уроку.

Перегляньте уважно відеоурок і виконайте завдання, які пропонує вчитель.

Підготуйтеся до виразного читання поезії.

22.03.2022

Тема. Т. Шевченко « Садок вишневий коло хати» . Художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови

Продовжуємо знайомство з творчістю Т.Г.Шевченка. Сьогодні вивчите вірш «Садок вишневий коло хати», ознайомитеся з історією написання твору, проаналізуєте поезію, усвідомите її ідейно-художню цінність.

Запишіть у зошитах число, тему уроку.

Перегляньте відеоурок.

Випишіть і запам’ятайте тему та ідею вірша.

Виразно прочитайте вірш уголос. Вивчіть його напам’ять.  

16.03.2022

Тема. Т. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…». Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка

  Добрий день. Сьогодні ви ознайомитеся з картинами довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка, створених уявою за допомогою образної мови.

  Розгорніть зошити, запишіть число, класна робота, тема уроку.

  Перегляньте уважно відеоурок і виконайте  запропоновані завдання.

  Розгорніть підручники, прочитайте поезію мовчки. Яке ваше враження від твору?

 Вивчіть вірш «За сонцем хмаронька пливе» напам’ять.

15.03.2022

Тема. Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С. Васильченка «У бур’янах»

  Добрий день, діти. Сьогодні ви ознайомитеся з фрагментами повісті С. Васильченка «В бур’янах», поглибите знання про Україну за часів Т.Шевченка.

  Розгорніть зошити, запишіть число, класна робота, тема уроку.

  Перегляньте, будь ласка, відеоурок і виконайте запропоновані завдання.

09.02.2022

Тема. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України

  Добрий день. Сьогодні ви познайомитеся з творчістю письменниці Зірки Мензатюк на основі її повісті «Таємниця козацької шаблі».

Розгорніть зошити, запишіть число і тему уроку.

Перегляньте відеоурок і виконайте запропоновані завдання.

Записати в зошити тему та ідею твору.

Домашнє завдання. Прочитати повість у підручнику, з’ясувати, що у творі реальне, а що фантастичне

08.02.2022

Тема. Олександр Олесь. «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки.

Добрий день. Сьогодні ми продовжимо працювати над змістом драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

Перегляньте, будь ласка, відеоурок і виконайте запропоновані завдання.

Дати відповіді на запитання, вміщені в підручнику  (с.171)

Домашнє завдання. Виписати прислів’я, приказки про Батьківщину.

24.11.2021

Тема. В. Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя

-Добрий день, діти. Сьогодні ми продовжуємо працювати над змістом казки  В. Симоненка « Цар Плаксій та Лоскотон», будемо аналізувати спосіб життя і поведінку дійових осіб, звернемо увагу на їх протилежність.

Розгорніть зошити, запишіть число, тему уроку.

Заповнення паспорта твору(у зошитах).

Тема твору –зображення казкового царства, де панує сум, сльози, жорстокість, і тієї сили, яка протистоїть поганому.

Основна думка – любити життя, виховувати в собі уважне ставлення до людей, позитивний погляд на світ, бути оптимістом.

Вправа «Дослідник»

Завдання: за допомогою ключових слів утворити протилежні пари до порівняльної характеристики героїв: Плаксій - Лоскотон

сльози – сміх;

зло – добро;

сум – радість;

жорстокість – щирість;

самотність – дружелюбність

Завдання: поєднати частини прислів’їв.

Вмій пожартувати, та знай…                  ніж усі ліки.

Від гніву старієш…                                    коли перестати.

Сміх краще лікує,…                              від сміху молодієш.

Проблемні питання.

1.Що трапилося б з країною, коли б Лоскотон не переміг Плаксія?

2.Чим пояснити те, що Плаксій наприкінці твору гине, а Лоскотон продовжує творити добро на благо людям?

3.Чи зустрічалися вам люди, схожі на героїв казки В. Симоненка?  

Домашнє завдання. Намалювати смайлик, написати побажання Лоскотону.

23.11.2021

Тема. В. Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона»

Добрий день, діти. Сьогодні ми будемо працювати над змістом казки «Цар Плаксій та Лоскотон», будемо визначати основні риси характеру дійових осіб твору, аналізувати їхню поведінку.

А зараз пропоную переглянути відеоматеріал.

15.10.2020

Тема. І.Франко. «Фарбований Лис». Зміст казки, головні і другорядні персонажі

Пригадайте!

1. Що ви пам'ятаєте з біографії І. Франка?

2. Назвіть відомі твори цього письменника.

3. Які казки називаються літературними?

4. Назвіть відомих світових казкарів та їхні твори.

 5.Чи подобаються вам казки про тварин? Наведіть приклади казок, де головними героями є тварини.

6. Як ви ставитесь до людей, які обманюють оточуючих? Наведіть приклади.

7. Чи можна чинити кривду заради власного порятунку? Обґрунтуйте свою думку.

— Як ви вже зрозуміли, дійовими особами казки «Фарбований Лис» є звірі. Але якщо ви були уважними, то не могли не помітити.
що автор наділив їх такими рисами, як лицемірство, користолюбство, брехливість тощо, тобто рисами характеру справжніх людей. Саме тому можна стверджувати, що за допомогою героїв цієї казки автор висміює людські вади.
Казка Івана Франка «Фарбований Лис» навчає нас ніколи не обманювати, бо все таємне і приховане завжди з'ясовується; не бути надміру гордим, бо через це легко можна вскочити в халепу; ніколи не довіряти першому враженню, бо в переважній більшості випадків воно не є правильним; багато не вихвалятися і не обіцяти зробити те, чого не можеш.
Зміст казки. Головні і другорядні персонажі
    У казці І. Франка розповідається про пригоди головного героя — Лиса Микити. Це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. Він був дуже хитрий та кмітливий, тому обминав усі небезпеки. Тільки одного разу його майже впіймали, але йому пощастило врятуватися: сховався у діжці з фарбою. Тільки після цього він став пофарбованим у синій колір. Спочатку він навіть мав із цього користь, бо звірі обрали його царем, щодня годували, тому що боялися. Але таке фальшиве життя не могло тривати довго, справжня Лисяча сутність була викрита під час лісового концерту. Звірі побачили, хто їх дурив увесь час, і розірвали Лиса Микиту на шматки. Отже, на кожну нечесну людину чекає заслужена кара.

За розвитком дії казку можна умовно поділити на три частини:

1. Пригоди Лиса Микити в місті.

2.  «Чудесне» перетворення.

3. Царювання Лиса Микити і розвінчання його «культу».

 Головний персонаж — це герой, якому автор приділяє найбільше уваги, надає детальний опис зовнішності та характеру, навколо якого створює увесь сюжет казки; він бере участь у всіх подіях, що відбуваються, і нерідко за його допомогою сам автор звертається до читача. Отже, стає зрозумілим, що головним персонажем казки «Фарбований Лис» є Лис Микита.
Другорядні персонажі — це всі інші герої казки, які в тій чи іншій мірі взаємодіють із головним героєм; автор не деталізує інформацію про них, часом розкриває тільки ім'я та безпосередню роль у житті головного героя або подіями, які з ним пов'язані. Другорядними персонажами цієї казки є Пси, Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень, Мавпа Фрузя, Орли, Яструби тощо.

 Опрацювання казки «Фарбований Лис»
Тема: зображення пригод Лиса Микити, його нечесного способу життя та отримання гідної кари.
Ідея: засудження обману, хитрості, та властолюбства; висміювання боягузтва.

Виразне читання казки.

Запитання за змістом казки.

 - Чим казка привернула вашу увагу?

- Які роздуми викликав твір?

- Які епізоди вам найбільше запам'яталися?

- Про що свідчить відмінність між думками Лиса і тим, що він

промовляє вголос? Проаналізуйте промову Лиса перед звірами. Що, на вашу думку, керувало вчинками персонажа?

 - Як ви ставитеся до головного персонажа казки? Обґрунтуйте свою думку.

 - Які негативні риси характеру засуджує Іван Франко в образі Лиса Микити? - У чому актуальність цієї казки сьогодні?

- Який уривок із казки проілюстрував художник?

 - Як змальовано вовків, ведмедиків, лисичок?

 - Знайдіть і прочитайте описи тварин у казці.
Словникова робота.
Пояснити лексичне значення слів ярина, курява, діжа.
Дібрати синоніми до фразеологізмів: мов муха в окропі, дати драпака, витягати соло, полуда з очей спала.
Тести
1. Як звали Лиса?
А Петро;                                       Б Славко;
В Микита;                                     Г Павло.

2.  Чи вдавалося стрільцям впіймати Лиса?
А Так, час від часу;                      Б ні, ніколи;
В лише одного разу;                    Г  коли він сам здався.

3.  На кого радили перекинутися Лису товариші, щоб його не роздерли пси?
А В курку;                                     Б в бджолу;
В у вовка;                                     Г  в блоху.

4.  Хто зруйнував план Лиса щодо викрадення курки?
А Пси;                                          Б торговці;
В інший лис;                                Г півень.

5.  Якого кольору став Лис після того, як сховався в діжці?
А Фіолетового;                              Б зеленого;
В синього;                                      Г  чорного.

6.  Куди Лис дістався, щоб відпочити від пригод?
А Додому;                                      Б до рідних;
В до першої порожньої нори;       Г до товаришів.

7.  Чому Лис не міг повернути свою звичайну зовнішність?
А Фарба міцно засохла;
Б йому подобалась нова зовнішність;
В він не хотів, щоб його впізнали;
Г хотів спочатку обдурити псів та викрасти курку.

8.  Що зробила Мавпа Фрузя, щоб врятувати Вовка від переляку?
А Перев'язала голову стрічкою;
Б полоскотала йому п'яти;
В вистригла йому три жміньки волосся з-між очей;
Г нагодувала заспокійливими травками.

9.  Хто, за словами Лиса, «виліпив його з небесної глини»?
А Святий Миколай;                     Б Святий Петро;
В Святий Андрій;                        Г Святий Михайло.

10.  Як поставились лісові мешканці до нового звіра?
А Впізнали його та прийняли в родину;
Б обрали його своїм царем;
В назавжди вигнали його з лісу;
Г  постійно глузували з нього.

11.  Що трапилось на концерті, присвяченому роковинам царювання Лиса?
А Знайшовся інший претендент на роль царя;
Б концерт минув ідеально;
В Лис заспівав і звірі його впізнали;
Г звірі бойкотували концерт, бо були проти свого царя.

12. Які наслідки для Лиса мало викриття його обману?
А Звірі простили його та залишили царювати надалі;
Б він злякався розплати й хутко втік;
В обурені звірі вигнали його з лісу;
Г звірі розірвали його на шматочки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Поміркувати про місце хитрості та обману в житті людини. Перечитати казку ще раз, звертаючи увагу на ті епізоди, де Лис хитрував або обманював.

21.10.2020

ТЕМА. І. ФРАНКО «ФАРБОВАНИЙ ЛИС». ОБРАЗ ЛИСА, РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ

Прочитайте вірш.

Лис зустрів у лісі лиса.

Лис із лисом обнялися.

— Здрастуй, лисе!

— Здрастуй, лисе!

— Ти не лисий?

— Я не лисий …

— Так чому ж ти звешся лисом?

— Але й ти зовешся лисом,

Хоч і ти також не лисий.

Й лис із лисом розійшлися.

Той — не лисий,

Той — не лисий.

Розійшлися — та й гадали —

Чого їх ми тут згадали?

✵ Яке відношення має цей вірш до нашого уроку?

Ми сьогодні продовжуємо говорити про героїв казки «Фарбований Лис». І зосередимо свою увагу на тому, як наші герої розмовляють. Навчимося відрізняти мову автора від мови персонажів.

Запишіть у зошити число, тему уроку.

  Створюючи образи звірів, І. Франко мав на увазі людей з певними рисами характеру, хорошими чи поганими. Отже, і ми розглядатимемо образ головного героя Лиса Микити з точки зору людських якостей. Значить, говоримо про Лиса, а бачимо тих чи інших людей з даними рисами характеру.

У передмові до видання збірки «Коли ще звірі говорили» (1903 р.) І. Франко писав, що сподівається своїми казками примусити дітей «сміятися і думати, розбудити їх цікавість та увагу …, замилування до чесноти, правдомовності і справедливості, а надто любові до природи».

✵ Які з наведених рис характеру притаманні Лисові?

1) Хвалькуватий

2) Самозакоханий

3) Лагідний

4) Ледачий

5) Упевнений

6) Боягузливий

7) Задерикуватий

8) Хитрий

9) Зухвалий

10) Щирий

11) Сміливий

12) Лицемірний

13) Зарозумілий

14) Добрий

15) Справедливий

✵ Позначте позитивні риси характеру «+», а негативні — «-» та підрахуйте, яких більше. Зробіть висновок.

✵ Ви вважаєте Лиса справді добрим і справедливим царем?

✵ Чи справедливо Лис назвав себе Остромислом?

✵ Чи справедливо звірі розправилися зі своїм царем?

✵ Чи викликає у вас співчуття Лис?

✵ Чи хотіли б ви собі такого життя, як у Лиса?

✵ Позитивний чи негативний образ Микити?

✵ Кого ми бачимо в образі Фарбованого Лиса? (Лиса Микиту можна назвати негативним образом з окремими добрими рисами, а також позитивним з окремими негативними рисами.)

В образі Лиса можна впізнати людину загалом непогану — сміливу, кмітливу, яка вміє знаходити вихід зі скрутних ситуацій і використовувати їх собі на користь. Разом з тим це ще й хвастлива й необережна людина, яка інколи переоцінює свої можливості, за що і страждає.

✵ Яка основна думка наведених прислів’їв?

- Не питай, що це за людина — послухай її мову.

- Рана загоїться, а зле слово — ніколи.

- Слово там допоможе, де й рука не зможе.

- І від солодких слів буває гірко.

- Не хочеш почути поганих слів — не кажи їх сам.

Правильно, слова, наше мовлення, його чистота, виразність,

краса. По тому, як людина говорить, вже можна судити, яка вона. А ми говоримо про мову автора та мову персонажів у нашій казці.

 Робота зі словником лінгвістичних термінів

Запишіть слова «монолог», «діалог», «полілог», «репліка».

- Діалог — розмова двох осіб.

- Полілог — розмова багатьох осіб.

- Репліка — кожне висловлювання персонажів.

- Мова автора — це мова оповідача в художньому творі.

- Мова персонажів — це мова дійових осіб твору.

Дайте відповідь на запитання. Обгрунтуйте свою думку.

Лис Микита — позитивний чи негативний герой?

Позиція

Я вважаю, що… (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

Обґрунтування

… тому, що… (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

Приклад

… наприклад… (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

Висновки

Отже (тому), я вважаю. (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати тему за допомогою підручника та зроблених на уроці записів. Підготуватися до контрольної роботи

22.10.2020

Тема. Контрольна робота№1. Міфи і легенди давніх  українців. Народні казки. Літературні казки (І. Франко) (тести)

Варіант 1

1.  Твір, у якому розказується про вигадані, незвичайні, часом фантастичні події, називають

А   міфом                                    В  переказом

Б  легендою                               Г   казкою

2.  Дажбог - бог

А   сонця

Б   добра й захисту

В   грому й блискавки

Г   вітру

3. За легендою пес живе коло людини,тому що

А   людина,на його думку,найсильніша з усіх

Б   людина дає йому їжу

В   людина, на його думку,найбагатша з усіх

Г    не хоче жити в лісі

4.  Рожевоквітна неопалима купина( за однойменною легендою) символізує

А   українську мову й культуру

Б   незнищенність народу , Вітчизни

В   волю і незалежність держави

Г   силу і мужність

5.  Казка «Мудра дівчина» є зразком

А   фантастичної казки

Б   побутової казки
В   казки про тварин

Г   пригодницької казки

6.  Лиса Микиту з казки І.Франка «Фарбований Лис» покарали за

А  обман

Б  жорстокість

В   жадібність

Г   хвалену мудрість

7. Укажіть, який з наведених творів не належить до легенд

А   «Дажбог»

Б   «Чому пес живе коло людини»

В   «Неопалима купина»

Г   «Як виникли Карпати»

8.   Хто така Берегиня? Як вона, за уявленнями наших предків, допомагала людям?

9.   Що реальне, а що фантастичне в казці «Летючий корабель»?

10.  Напишіть невелике висловлювання(5 -7речень), у якому дайте відповідь на одне із питань.

* Чим вам подобається Маруся з казки «Мудра дівчина»?

* Яке продовження казки «Летючий корабель» ви написали б?

* Чому ви любите читати народні перекази ( або легенди)?

*Чи сподобався вам Лис Микита з казки І.Франка. Чому?

 

II семестр 2020 - 2021 н. р.

14.01.2021

Тема. «Повість минулих літ» —найдавніший літопис нашого народу. Літописна оповідь«Три брати— Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»

   Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ — «Історичне минуле нашого народу». Мова піде про давні часи, коли наш край називався Руссю, правили там князі, захищали наш край козаки- запорожці. Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами. Назву Україна вперше вжито в літописі близько 1187 року до Київщини, Переяславщини і Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, земля. Згодом назва Україна поширилась на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу — Русь. Отже, ми помандруємо в минуле, а розпочнемо нашу подорож з літописів. Щороку 9 листопада в українських церквах відбувається відправа пам'яті Преподобного Нестора Літописця. В Україні, починаючи з 1997 року 9 листопада, відзначають День української писемності та мови. Хто такий Нестор, що таке літописи і яке їхнє значення для розвитку української художньої літератури — дізнаєтеся сьогодні.

Розгорніть зошити і запишіть число і тему уроку.

   Із появою писемності почалося записування коротких заміток або розгорнутих оповідань. Коли матеріалу збиралося багато, замітки зводили в одне ціле і розміщали за порядком років. Утворювалось літописне зведення або просто — літопис. Як ви гадаєте, що означає слово «літопис» ? Від яких слів воно утворене? (Літа, писати) Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких були самі або про які дізнавалися з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. На Русі початок літописання припадає приблизно на Х ст. «Повість минулих літ» — найдавніший літопис. У ньому йдеться про історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця — автора цього твору.

Опрацьовуємо теоретичний матеріал

(Основні поняття записати в зошит)

Літопис — це послідовний опис історичних подій за роками.

Читаємо уривок з «Повісті минулих літ».

Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть. У літо 1057 року я народився. З юних літ прилучився до книжкової премудрості. До Києво-Печерської лаври прийшов сімнадцятилітнім юнаком. Виконував різні обов'язки, вчився в печерських подвижників тілесної і духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови — слов'янську, грецьку, чеську й інші. Добре знався і на давньоруських, і на іноземних літописах, які читав в оригіналі. Особливо мене цікавили житія святих та історичні твори, складені переважно у вигляді хронік (літописів). «Повість минулих літ» писав давньоруською мовою. У ній розповідається про легендарний «світовий потоп», заснування Києва, у хронологічній послідовності описуються різноманітні події, пов'язані з Київською Руссю.

Я сподіваюсь, юні друзі, що літописні оповіді ви прочитаєте з цікавістю.

Прочитайте статтю підручника(с.139-140)

Запитання

✵ Що таке літопис? Чому літопис — твір історичний і водночас художній? (Літопис — це послідовний опис історичних подій за роками. Він є не лише історичним, а й художнім твором тому, що в ньому використано перекази, легенди, портретні й пейзажні описи, морально-етичні міркування, образні засоби, які характерні для художніх творів.)

✵ Який літопис Київської Русі є найвідомішим? («Повість минулих літ» )

✵ Ким був Нестор Літописець? (Автором «Повісті…». У нього були попередники — Василій, Федір, Никон. Нестор використовував їхні праці для укладання свого літопису, об'єднав їх, додав народні перекази, цитати з Біблії.)

Виразно  прочитайте  вголос літописну оповідь «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»(с.140)

Запитання за змістом твору

✵ Із чиїм іменем пов'язує літописець заснування Києва? (З іменем старшого брата Кия.)

✵ Про походження яких географічних найменувань, крім назви Київ, ідеться в літописній легенді? (Боричів узвіз, гора Щекавиця, гора Хоревиця, річка Либідь)

✵ Як автор ставиться до дійових осіб? (Пише про те, що «… були ті мужі мудрими і тямущими».)

✵ Ким був Кий? (Він був полянським князем, мав неабиякий полководницький хист, здійснив немало воєнних походів, хоча дехто вважав, що Кий був перевізником.)

✵ Як грецький цар ставився до Кия? (Шанобливо, зустрічав завжди з почестями.)

✵ Які племена жили на Русі? (Поляни, древляни, дреговичі, половчани, кривичі, сіверяни, бужани, новгородці.)

✵ Яким було місце, де брати збудували місто Київ? Опишіть його. (Навколо міста був ліс, бір великий, водилося багато звірів.)

Домашнє завдання. Навчитися виразно читати й переказувати літописну оповідь «Три брати Кий, Щек ,Хорив і сестра їхня Либідь», зробити ілюстрації.

 

20.01.2020

Тема. Літописні оовідання «Володимир вибирає віру». «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князівдо своєї землі, їхня сила духу, воля, сміливість, рішучість,вірність. Значення літописання для нащадків

  Сьогодні ви ознайомитеся зі змістом літописних оповідей про давнє минуле нашого народу, зрозумієте їхнє значення; матимете власне уявлення про душевну красу і силу наших предків; а також дізнаєтеся про роль книги в житті людини.

Перевіряємо домашнє завдання.

✵ Який розділ літератури ми вивчаємо? («Історичне минуле нашого народу» )

✵ Звідки ми можемо дізнатися про історичне минуле нашого народу? (З літописів)

✵ Дайте визначення літопису. (Перші літописні книги, у яких у хронологічній послідовності записуються історичні події.)

✵ Як називається найдавніший літопис, його автор? («Повість минулих літ», Нестор Літописець)

✵ Хто такий Нестор Літописець? (Монах Києво-Печерської Лаври)

✵ Який факт свідчить про високоосвіченість Нестора? (Знав багато іноземних мов.)

Прочитайте!

Зв'язки Київської Русі з іншими країнами ставали ще тіснішими. Торгівля, постійні контакти з Візантією, Хазарським царством, з Північним Кавказом і Західною Європою підносили роль нашої держави. «Гості», тобто іноземні купці, які приїжджали в Київ, Чернігів, Новгород, розповідали про звичаї народів у своїх землях і про свої релігії. Греки дотримувались східного християнства, яке називалося православ'ям. Багатьом країнам хотілося залучити на свій бік Русь. Між ними точилася боротьба за те, чию релігію прийме Київський князь. Ця боротьба відображена в літописній оповіді про вибір князем Володимиром віри.

Запишіть у зошити тему уроку.

Прочитайте!

Князь Володимир був сином князя Святослава. Русі він прислужився настільки, що за його часів та ще потім, за його сина Ярослава Мудрого, Київська Русь була міцною розвинутою державою. Князь Володимир жив у згоді з сусідніми народами й державами. Клопіт мав тільки з печенігами. Убезпечивши державу від зовнішніх ворогів, Володимир почав скріплювати її зсередини. Щоб здобути собі вірність і любов народу, Володимир не владарював сам-один, але прикликав на пораду старих мудрих людей, вибраних з волі народу. Він часто запрошував багато народу до себе на гостину, допомагав бідним, старцям, калікам, сиротам, вдовам. То не дивно, що всі називали його ласкавим батечком і «Сонечком Ясним». Та найважливіше, що він зробив для України, було те, що сам прийняв християнську віру й охрестив увесь народ. Він заснував інші нові міста. Серед них — Володимир на Волині. Побудував князь багато церков, як у Києві, так і по інших містах.

Розгорніть підручник на с.145. Прочитайте літописну оповідь «Володимир вибирає віру»

Дайте відповіді на запитання за змістом твору

✵ Як Володимир захопив місто Корсунь? (У Візантії спалахнуло повстання найманих військ. Греки попросили допомоги у князя Володимира. Місто Корсунь він узяв в облогу спрагою.)

✵ Коли князь Володимир провів хрещення на Русі? (У 988 році князь Володимир сам прийняв християнську віру і охрестив Київську Русь.)

✵ Які пам'ятники князю Володимиру вам відомі? (На Володимирській гірці в Києві, в селищі Васильків Київської області, у місті Ланівці Житомирської області, у місті Івано-Франківську тощо.)

✵ Зробіть висновок з літописної оповіді. (Прийняття нової віри було важким і жорстким процесом.)

✵ Що здобула Київська Русь із прийняттям християнства? (З прийняттям християнства Київська Русь очистилась від скверни, знайшла духовне прозріння.)

Складіть інформаційне гроно щодо характеристики образу Bолодимира (у зошитах)

	Великий
	мудрий політик
	засновник християнства на Русі
Володимир	милосердний
	суворий щодо себе
	символ змін
	заснував школи

Прочитайте літописну оповідь «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (с.146)

Запитання за змістом твору.

✵ Яку звістку отримав Ярослав, перебуваючи в Новгороді? (Печеніги взяли в облогу Київ.)

✵ Чим закінчилася битва дружини Ярослава і печенігів? (Перемогою Ярослава)

✵ Де і коли Ярослав побудував нове місто? Як воно називалося? (На місці битви через рік побудували нове місто і дістало воно назву «город Ярослава».)

Усна анкета

✵ Яка основна думка оповіді «Похвала книгам» ? (Треба любити книгу — джерело мудрості.)

✵ Як я ставлюсь до книжки і чому? (Ставлюсь бережливо, люблю читати, бо книга дає знання.)

✵ Коли б у мене була можливість і вибір що купити, я б обрав гарну книжку, цукерки, чи щось із модного одягу? Чому?

✵ Чому б я надав перевагу: подивитися казку по телевізору чи прочитати її?

✵ Літописні оповіді прославляють… (мужність, мудрість київських князів).

✵ Літописи — не лише історичні твори, а й художні. Чому? (Тому що вони багаті на різні художні засоби: порівняння, метафори, епітети, казкові елементи, прислів'я, приказки.)

Подумайте! Що дає людині книга?

- Навчає різних наук.

- Приносить естетичне задоволення від краси слова.

- Змушує замислитися над життєвими ситуаціями, вчинками людей.

- Зберігає досвід минулих поколінь.

- Дає практичні поради, дає пізнавальну інформацію.

Пам’ятайте!

Нестор Літописець і ті літописці, чиї імена історія не зберегла, зробили для українського народу велику справу, залишивши після себе історичні та літературні скарби — літописи, які цінуються тепер і будуть цінуватися людством завжди.

Домашнє завдання. Опрацювати тему за допомогою підручника. Виразно прочитати та переказати близько до тексту літописні оповіді «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

 21.01.2021

Тема. РМ  Усне переказування літописних оповідей

Пригадайте!

✵ Що таке літопис? Чому літопис — твір історичний і водночас художній? (Літопис — це послідовний опис історичних подій за роками. Він є не лише історичним, а й художнім твором тому, що в ньому використано перекази, легенди, портретні й пейзажні описи, морально-етичні міркування, образні засоби, які характерні для художніх творів.)

✵ Який літопис Київської Русі є найвідомішим? («Повість минулих літ» )

✵ Ким був Нестор Літописець? (Автором «Повісті…». У нього були попередники — Василій, Федір, Никон. Нестор використовував їхні праці для укладання свого літопису, об'єднав їх, додав народні перекази, цитати з Біблії.)

✵ Із чиїм іменем пов'язує літописець заснування Києва? (З іменем старшого брата Кия.)

✵ Коли князь Володимир провів хрещення на Русі? (У 988 році князь Володимир сам прийняв християнську віру і охрестив Київську Русь.)

✵ Яка основна думка оповіді «Похвала книгам» ? (Треба любити книгу — джерело мудрості.)

✵ Кого прославляють літописні оповіді ? (Київських князів).

Завдання. Підготувати усний переказ літописної оповіді, що найбільше сподобалася. Пояснити свій вибір.

Домашнє завдання. Прочитати оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»

 25 березня 2021року

 Тема.  Євген Гуцало. «Лось». Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось»

▼ Чи любите ви тварин? Чи доводилось вам їх коли-небудь рятувати?

▼  Пригадайте з вивченого матеріалу твори, у яких людина допо­магає тварині.

Розповідь про письменника

     Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. У дитинстві захоплювався читанням, бо йому цікаво було довідуватись про жит­тя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє бут­тя — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання згодом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, чим пишався хлопець. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що за­вжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.

1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педаго­гічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому певний час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зелено­го» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об’єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально ницу — викрити перед людьми.

Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевчен­ка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свід­чать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).

1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Пись­мо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).

Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження він виклав у публіцистичній праці «Ментальність ясиру». Книга побачила світ після смерті автора.

4  липня 1995 року на 58 році життя не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.

     Робота над оповіданням «Лось»

Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. До­вжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняєть­ся від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м’ясистою верхньою губою. Під горлом — м’який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.

Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.

Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокіс­тю та користолюбством.

Сюжетна лінія.

В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчи­ків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншо­го боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м’ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквап­но побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетну­ла куля». Але лось так і не ворухнувся.

Виразно прочитайте  оповідання.

Запитання

▼ Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйте свою думку.

▼ Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?

▼  За яких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?

▼  Як автор описує поведінку лося в ополонці?

▼ Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ста­виться до цих персонажів?

▼  Чим переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов’язані його хвилювання? Чим зумовлені ці пережи­вання? Чи шкодував він про свій вчинок?

▼  Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю? Як би ви вчинили на їх­ньому місці?

      Характеристика дійових осіб твору

Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі).

Аналізуємо образ Лося за запитаннями

▼ Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сут­ність Лося і нашкодило його природним інстинктам?

▼ Як ви вважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої до­помоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака?

▼ Що робив Лось для власного порятунку? Чи була в ньому жага до життя?

▼ Чи підвела Лося віра в людей?

▼ Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.

1.  Тести

1. Що нагадували роги лося?

А Стару корягу;              

Б низькорослий кущ;

В молоде деревце;          

Г розвалений пень.

2. У який час доби відбувається дія твору?

     А Увечері;                       

     Б опівдні;

В на заході сонця;           

Г у досвітніх сутінках.

3. Звідки лось потрапив до заповідника?

А Із тайги;

Б він народився в неволі;

В його привезли з іншого заповідника;

Г його подарували заповіднику, коли він був ще

   маленький.

4.  Чого злякався лось?

А Пострілів рушниці;

Б людських голосів;

В тріщання старої гілляки;

Г звуків інших тварин.

5.  Хто, на думку автора, жив на річці?

А Мисливці;                   

Б жаби;

В хлопці;                        

Г дух примерзлого болота.

6.  Навіщо лось попрямував до поляни?

А Щоб поласувати смачною травою;

Б щоб помилуватися сходом сонця;

В щоб зустрітися з друзями;

Г щоб сховатися від мисливців.

7.  Що знаходилось на іншому березі річки?

А Село;                           

Б інший лось;

В мисливець;                  

Г хлопчик.

8.  Яка халепа трапилась на ополонці?

А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;

Б на річці були рибалки, які сполохали лося;

В лося підстрелив мисливець;

Г лось провалився під кригу.

9.  Що згадав лось про події минулої осені?

А Мисливці поранили його, але він утік;

Б на нього було відкрито полювання;

В мисливці врятували його від зграї вовків;

Г в нього з’явились нові роги.

10. Хто прийшов на допомогу лосеві?

А Мисливці;                                                

Б маленькі хлопчики;

В ніхто;                                                       

Г інший лось.

11. Що зробив дядько Шпичак?

А Допоміг хлопцям врятувати лося;

Б покликав селян на допомогу;

В розгубився та стояв як вкопаний;

Г підстрелив лося.

12. Чим завершилась ця історія?

А Лось помер;

Б хлопці вилікували лося;

В мисливець пожалів лося;

Г лосю допомогли робітники заповідника.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака, описи природи.

14.04.2021

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ „РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ (ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА, С. ВАСИЛЬЧЕНКА, П. ТИЧИНИ, Є. ГУЦАЛА )”.ПИСЬМОВИЙ ТВІР „МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ”

Запишіть у зошитах:

Чотирнадцяте квітня

Контрольна робота №4. «Рідна Україна. Світ природи». Письмовий твір «Мій улюблений літературний герой»  

Тестові завдання

1. Установіть відповідність між художніми засобами і прикладами.

А	Співаючи- кохаючи під тихий шепіт трав голублячий	1	Метафора
		2	Повтори
Б	І ждеш його, того світу, / Як матері діти	3	Епітет
		4	Порівняння
В	Серце б'ється і б'ється в грудях. / Не бував ти у наших краях
Г	І сонце спатоньки зове,
	У синє море: покриває …

2. Установіть відповідність між письменниками та їхніми творами.

А	Т. Шевченко	1	„Гаї шумлять”
Б	П. Тичина	2	„Лось”
В	С. Васильченко	3	„Садок вишневий коло хати”
Г	Є. Гуцало	4	« В бур’янах»

3. Визначте відповідність між рядками твору і назвою.

А	Сім'я вечеря біля хати, Вечірня зіронька встає	1	„В бур'янах”
Б	Колись ми з батьком піймали були сома.  Півтора пуда заважив.	2	«Не бував ти у наших краях»
В	Розкішний вінок із рути і барвінку,що над ним світять заплакані золоті зорі	3	„Садок вишневий коло хати”
Г	Там же небо — блакитні простори.	4	«Сім’я дикої качки»	Сім’я дикої качки

4. Твір Є. Гуцала „Лось” належить до жанру...

А оповідання;    Б літературної казки;

В повісті;            Г легенди.

5. Твір „В бур'янах” належить до жанру...

А оповідання;

Б літературної казки;

В повісті;

Г легенди.

6. Рядки „Огонь пішов по жилах у хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця. Аж руки заворушились. Здалося йому, оддав би все на світі, не хотів би ні слави, ні багатства, аби тільки навчитись так творити. Хоч був би босий, голий” з твору...

А  Є. Гуцала „Лось”;

Б  П. Тичини „Блакить мою душу обвіяла”;

В  С. Васильченка „В бур'янах”;

Г  Т. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе”.

-Ви познайомились із творчістю Т. Шевченка, С. Васильченка, П. Тичини, Є. Гуцала, читали їхні твори, захоплювались героями. Сьогодні ми підбиваємо підсумки нашої роботи. Проявіть творчість, покажіть свої знання та любов до літератури рідної землі. Бажаю успіху!

Опрацюйте пам'ятку „Як писати твір”.

1. Обери героя, який тобі найбільше сподобався, збентежив тебе своїми вчинками.

2. Добре обдумай тему, визнач, який обсяг матеріалу вона охоплює.

3. Визнач основну думку майбутнього твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.

4. Склади план, чітко та стисло сформулюй думку кожного пункту.

5. Напиши вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку, потім обґрунтуй її, доповни фактами із твору, у разі потреби наведи цитати.

6. Стеж за послідовністю викладу думок.

7. Дотримуй пропорційності частин твору і стеж за зв'язком між ними.

8. Висловлюй власне ставлення до всього, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.

9. Наприкінці твору зроби загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

10. Правильно і грамотно висловлюй свою думку.

11. Дотримуйся вимог до зовнішнього оформлення.

Напишіть твір "Мій улюблений літературний герой".

-Сподіваюсь, ви зумієте зосередитись і передати свої цікаві думки у творах. Мені буде цікаво їх читати. А наступного уроку на нас чекає зустріч із творчістю Максима Рильського.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати в підручнику відомості про життя і творчість М. Рильського.

15.04.2021

Тема. Максим Рильський . Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. «Дощ»

Подумайте!

– Які твори про природу ви знаєте?

 – Чим є природа для кожного з нас?

 – Прокоментуйте народний вислів: «Природа одному мати, а іншому - мачуха».

Ознайомтеся з життєвим і творчим шляхом Максима Рильського.

 Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим (названий на честь Максима Залізняка) зростає в середовищі Лисенків, Старицьких, Косачів, Ревуцьких. Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва – з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення – з іншого. Змалку відчуваючи тепло рідної землі та радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною відчув у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш “Прошак”. 1910 року виходить дебютна збірка юного поета “На білих островах”, яка засвідчила прихід у літературу майстра поетичного слова (Рильському було лише 15 років). М. Рильський у 1915–1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св. Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але революція, громадянська війна змусять його перервати освіту. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 до 1929 року вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, викладав на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Вагому спадщину залишив М. Рильський у галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Помер М. Т. Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964р. У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. М. Рильського за кращий художній переклад. Нещодавно завершено 20-томне наукове видання його творів.

Розгорніть підручник(с.210).

Аналізуємо поезію «Дощ»(«Благодатний, довгожданий…»)

Виразно прочитайте вірш.

 Запитання

– Про яке природне явище йдеться у творі?

 – Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним?

 – Яким настроєм пройнятий твір?

 – Знайдіть епітети, вжиті у вірші для характеристики дощу?

 – Як ви розумієте епітети: «зголоднілі передмістя», «гарячі груди» землі?

 – Які наслідки приходу «благодатного, довгожданого… вечірнього гостя»? Чому він названий «золотим»?

 – Назвіть художній засіб, завдяки якому відбувається «олюднення» дощу? Наведіть приклади з твору. (Персоніфікація: «дощ звеселить»).

Домашнє завдання. Вміти виразно читати та аналізувати поезію М. Рильського "Дощ"

21.04.2021

Тема. Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям. "Осінь-маляр із палітрою пишною

Створіть  асоціативні ряди.

– Які асоціації у вас викликають кольори?

 Блакитний – небо, очі…

 Рожевий – квіти, мрії…

 Зелений – весна, ліс…

Білий – зима, сум…

Золотистий – осінь, сонце…

 – Якби ви були малярем, якими кольорами змалювали б осінь?

 Виразно прочитайте поезію (с.210) .

Запитання.

 – Чому М. Рильський називає осінь малярем?

 – Які зорові та слухові образи допомагають відчути красу осені? (Зорові образи: краса розкішна, роси сріблисті, срібно-блакитне повітря. Слухові образи: ніжно сміється, пісні тиходзвонні. )

 Дослідіть художні особливості вірша.

 Епітети: палітрою пишною; красою розкішною; роси сріблисті; шати барвисті; кольорами дивними; цілунками переливними; фарби рожеві, злотисті, червоні; срібноблакитне повітря; ніжні осінні пісні тиходзвонні).

 Персоніфікація: осінь-маляр осипає красою, розсипа роси, тумани розливає, ліс одягає у шати, обливає кольорами, сміється до вітру, грає цілунками).

 Авторський неологізм(нове слово) – тиходзвонні.

 Поезії М. Рильського притаманна багатогранність образів, висока емоційність і художня витонченість. Пейзажна лірика поета розвиває високі естетичні смаки, вчить людину бути спостережливою, серцем і розумом сприймати природу: В зелених лаврах, в синій світлотіні, У сяйві сонця й вишнях у цвіту, В огні троянд, у моря мерехтінні Побачить кожен може красоту.

 Домашнє завдання. Вивчити напам’ять одну з поезій М. Рильського (на

вибір). За бажанням: створити ілюстрації до улюблених поезій.

21.04.2021

Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів- природи й людини, зображених в оповіданні.

 Подумайте!

▼ Що ви полюбляєте робити у вільний час? Як часто ви буваєте на свіжому повітрі?

▼ Чи милуєтесь ви красою природи? Що саме вам подобається?

▼ За допомогою яких засобів письменники описують природу? На­ведіть приклади.

— Подивіться навколо себе. Що ви бачите? Усе це — дивовиж­ний світ природи, і людина в ньому посідає важливе місце. Природа допомагає людині існувати, а ми за це повинні бути вдячні їй та пі­клуватися про неї: не забруднювати річки, не вирубувати дерева, не вбивати диких тварин задля розваги. Ми — одне ціле з природою та повинні взаємодіяти з нею дуже шанобливо, тоді й вона буде при­хильною до нас.

Багато письменників звертаються у своїй творчості до теми при­роди, але кожен описує її по-своєму, тому деякі описи навівають смуток, а інші — навпаки звертають увагу на найдрібніші деталі, які створюють прекрасний та неповторний образ. Хтось, описуючи природу, надає їй незвичайних барв та відтінків, що робить її майже фантастичною, а інший описує природу точно і лаконічно, такою як вона є. До таких митців належить і видатний український письменник Григір Тютюнник.

      Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з життєвим шляхом Григора Тютюнника.

       Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника.

Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у військово-морському флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).

Після закінчення Харківського університету (1962)Гр. Тютюн­ник учителював у вечірній школі на Донбасі. 1963-1964 рр. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

1966 р. вийшла перша його книжка «Зав’язь», яка була од­нією з тих книжок, що засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім’я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді. Журнал «Дружба народов» відзна­чив оповідання Гр. Тютюнника як кращі у своїх публікаціях 1967 р.

1968 р. «Литературная газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої уві­йшли повість «Облога» та кілька оповідань.

На початку 70-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої ви­явився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки опові­дань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну пре­мію ім. Лесі Українки 1980 р. В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».

Не в змозі реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник по­кінчив життя самогубством.

1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Розгорніть підручник (с. 216)

Виразно прочитайте  оповідання «Дивак»

 Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак»

Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують:

 □  поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);

 □  природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, чер­воніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);

 □  замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льо­ду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пил­ком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);

 □  ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попис­кували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);

 ▼ Які засоби використовує автор, щоб зробити описи яскраві­шими?

▼ 3 чим він порівнює явища навколишнього світу?

▼ На які деталі автор звертає увагу в описах?

▼ Що саме вам сподобалось в зображеннях природи Тютюнником? Обґрунтуйте свою відповідь.

     5. Вікторина «Знайди пару»

Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті. 

1	Кілки у тина	А	Мов ковдра на сіні
2	Смілка на зрізах пнів	Б	Як воляче око
3	Дим з бовдурів	В	Немов гра у жмурки
4	Лід на річці	Г	Як стрижені допризовники
5	Бульбашки води у річці	Д	Тополиними стовпами
6	Кружляння дерев	Є	Немов старий мед

     Ключ: 1 г, 2 в, 3 д, 4 а, 5 б, 6 в

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  Виразно читати твір «Дивак», вміти відповідати на запитання за

змістом твору.