КОНТРОЛЮЄМО СВІЙ ЧАС ПІД ЧАС РОБОТИ ЗА КОМПЮТЕРОМ
ЗАВДАННЯ З ПРЕДМЕТІВ ДУБЛЮЮТЬСЯ НА БЛОЗІ

9 УКР ЛІТ

Листівки.Україна.Кобзарева открытки картинки гиф смайлики скачать

 

Вітаю, любі дев'ятикласники!!!

ПРИМІТКА ДЛЯ УЧНІВ!

Письмові завдання виконують учні в робочий зошит, який буде перевірено відразу після завершення воєнного стану.
Якщо виникають труднощі у розумінні певних завдань, можете написати на електронну адрес
у viktoriya1989kushnir@gmail.com 
листа 
чи написати у Viber, після чого отримаєте відповідь на своє запитання. 

Також можете приєднатися до уроків онлайн через програму 
Zoom, яку потрібно додатково завантажити на сматфон, ПК,планшет чи будь-який пристрій, який ви використовуєте під час дистанційного навчання

👇 Посилання на онлайн урок👇

Урок-підсумок. Рекомендована література для читання влітку

Увага! Запишіть у робочий зошит СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ЧИТАННЯ ВЛІТКУ:

І. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я".

П. Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” 

І. Карпенко-Карий "Мартин Боруля".

М. Коцюбинський "Тіні забутих предків".

Леся Українка "Лісова пісня"


Веселого та безпечного вам літа, цікавих книг і приємного читання!

Завдання на 3 червня 2022 р.


УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, які вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість

Відповісти письмово на питання підручника з розділу "Повторення" на ст. 326-329.

Пропоную перевірити, як ви засвоїли матеріал 9 класу, виконавши інтерактивні вправи:

Завдання на 2 червня 2022 р.

Тема. Контрольна робота за творчістю П.Куліша та Марка Вовчка

Добрий день, діти! Виконайте контрольний тест за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2637675

Завдання на 27 травня 2022 р.

Тема. Марко Вовчок. Продовження теми народного життя в повісті “Інститутка”. Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини

Добрий день, діти! На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати творчість Марка Вовчка, але на прикладі повісті “Інститутка”. Наші завдання:

-       ознайомитися з літературними термінами, такими як “реалізм” та “літературний характер”;

-   дослідити тему народного життя в повісті,

-   проаналізувати антилюдяну суть кріпосництва та солдаччини.

-   Перегляньте відеоурок з теми:


Реалізм - літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Літературних характер - це образ людини, відтворений в художній формі. Літературному характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, котрі роблять його самобутнім, неподібним до інших. Такі загальні риси літературного характеру називають типовими.

Порівняльна характеристика побуту та звичаїв кріпаків і панів

(Заповнення таблиці)

 

 

Пани

Селяни

Одяг

Пишне вбрання

Звичайний селянський одяг

Їжа

Коли хочуть і що хочуть

Питати дозволу пообідати

Дозвілля

Приїзд гостей, прогулянки

Прогулянка лише тоді, коли пани посилають щось розвідати. Весь час мають бути готові, що пани можуть покликати.

Освіта

Мають право на освіту

Не мають права на освіту

Одруження

Обирають собі самі пару

Якщо вільна виходить заміж за кріпака, о стає кріпачкою. Кріпаки питають дозволу на одруження у панів. Жінка йде за чоловіком, якщо його віддають в рекрути.

Хвороба

Мають право відпочивати чи лікуватися

Все з дозволу панів

Народження дитини

З’їжджаються гості на хрестини, пишне застілля.

Повинні працювати, навіть коли дитина хвора чи померла

Право на щастя

Засмучену пані потрібно розвеселити

Ніхто не зважає на особисті переживання селян, можна бити та жорстоко поводитися

Опрацювання термінів “кріпацтво” та “солдатчина

Кріпацтво - правова система, яка встановлювала залежність селянина від пана. Кріпаки були прикріплені до землі, яка належала пану, і який мав право на працю та все майно селян. Кріпацтво - один із видів рабовласності.

Солдатчина - військова служба, на яку віддавали молодих юнаків та чоловіків.

Рекрутська повинність - комплектування війська в Російській імперії.

Аналіз кріпосного та солдатського права на прикладі тексту повісті “Інститутка” (Складання плану кріпосної безправності героїв твору)

1.     Сумна і буденна служба в старої пані

2.     Устину приставили служницею до панночки.

3.     Жорстоке ставлення панночки до дівчини.

4.     Переїзд Устини на новий хутір слідом за панами.

5.     Заборона панночкою обідати

6.     Хвороба Катриної з Назаром дитини та примусова робота у панів

7.     Смерть немовляти і жорстоке ставлення панночки

8.     Дозвіл на одруження Устини та Прокопа

9.     Гнів панночки за яблука

10. Прокопа віддають в рекрути

11. Примусова служба Прокопа та наймитування Устини.

Аналіз образів (Про кого йдеться?)

1) У всьому бачить радість, хоч іноді хочеться плакати. Навіть коли бють, то трохи поплаче, а коли подумає, то трохи розвеселиться. Батьків не знала, сирота, росла у чужих людей, які не питали про її потреби. Після десяти років віддали на службу до старої пані. (Устина)

2) Працьовита молодичка, була вільною, але вийшла за кріпака та переймалася долею своєї дитини.Коли немовля захворіло, знавесніла на панів та утопилася. (Катря)

3) Спокійна, завжди врівноважена, стара жінка, яка знала лад у справах на хуторі, добра до Устини та інших селян. (Стара служниця)

4) Молодий парубок, задуманий, переймається долею кріпаків, кохає Устину. (Прокіп)

5) Молодий чоловік, любить жартувати, не показує свого болю, який відбився сивим волоссям на скронях. (Назар)

6) Жорстока, корислива, дуже вродлива. (Панночка)

7) Вродливий, спокійний, завжди старався по-доброму, по-людськи виходити із ситуації. (Полковий лікар)

Домашнє завдання: виконати тест за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6059799

Завдання на 26 травня 2022 р.

Тема.Марко Вовчок. Основні фрагменти з життя і творчості. Перша соціально–реалістична повість «Інститутка».Характеристика образів повісті»

Шевченко  називав  її  своєї  «єдиною  донею»,  вона  ж  присвятила йому один із кращих своїх творів… Марко Вовчок… Жінка,

що ховалася за чоловічим ім’ям. Красуня, за якою страждали видатні, відомі й не дуже чоловіки в Росії та за кордоном. Росіянка за  національністю, 

що  стала,  без  перебільшення,  українською народною письменницею. Високоосвічена людина, яка знала багато мов, була перекладачкою. Не кожна

література у світі може похвалитися таким талантом, та ще й жіночим.

Ось із цією цікавою, унікальною у своєму роді особистістю мий познайомимося на сьогоднішньому уроці.

Справжнє  ім’я  та  прізвище  Марко  Вовчок  —  Марія  Олександрівна  Вілінська

1.               Ознайомтесь із біографією письменниці.


Українська література Марко Вовчок "Інститутка"

або прочитайте за підручником життєпис митця (сторінки 293-295)

На сторінках 295 – 308 прочитайте саму повість «Інститутка»  


Домашнє завдання: складіть візитну картку одного із персонажів повісті «Інститутка» (у цьому вам, зокрема, допоможе відео із біографією письменниці)

Завдання на 20 травня 2022 р.

Тема. Порівняльна характеристика Якима Сомка та Іванця Брюховецького та інших героїв роману 

Добрий день! Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Перегляньте навчальне відео:


Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес.

Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюбний Брюховецький, але і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.

Після невдалих виборів настала похмура ніч Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.

- Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Історичні відомості про Якима Сомка та Івана Брюховецького.

Сомко Яким Семенович (наказний гетьман України-Руси 1660-1663) – прилуцький полковник, брат першої жінки Б.Хмельницького. Очолював козацьке військо в битвах проти Кримського ханства та Московії. Після Чорної Ради під Ніжином, де гетьманську булаву перебрав І.Брюховецький, за наказом останнього був страчений разом зі своїми прибічниками (18.09.1663).

Брюховецький Іван Мартинович (лівобережний гетьман 1663-1668) – ставленик Московії, проголошений гетьманом на Ніжинській Чорній Раді 17-18 червня 1663 року. На Чорній Раді за гетьманську булаву Лівобережної України боролися два свояки Б.Хмельницького – наказний гетьман Яким Сомко (брат першої жінки Хмельницького) і ніжинський полковник Василь Никифорович Золотаренко, він же Нечипоренко та Васюта Ніжинський (брат останньої жінки Хмельницького); Васюта очолював ніжинський піхотний полк, штурмував Смоленськ в часи, коли його брат Іван Золотаренко був наказним гетьманом Білоруської воєнної компанії.

    Незважаючи на колишні заслуги та родинні зв'язки, обидва родичі Хмельницького зазнали невдачі на Ніжинській раді, а гетьманську булаву отримав колишній слуга Б.Хмельницького – Іван Брюховецький, заручившись підтримкою Московію. Коли 17 червня на раді почалися сутички між прибічниками претендентів на гетьманську булаву, то наступного дня представник московського уряду окольничий князь Д.Великогагін, запросивши Золотаренка й Сомка до свого намету, наказав їх арештувати, а за тим проголосив Брюховецького гетьманом. Стольний князь Н.Гагарін, прибувши з Московії у Ніжин, вручив Брюховецькому прапор, булаву і два сорока соболів. Після перемоги Брюховецький віддав козакам (за надану підтримку) на грабунок Ніжин і околиці на три дні, а ув'язнених ворогів позбувся, засудивши до страти. 18 вересня 1663р. в м.Борзні на ринковій площі були страчені Я. Сомко, В. Золотаренко, чернігівський полковник О.Силич, лубенський – С.Шамрицький, переяславський – А.Щуровський, ніжинський осавул П.Кільдей, секретарі Сомка – К.Ширяй і А.Семенов.

    Іван Брюховецький (родом з Полтавщини) вперше згадується в реєстрі Чигиринської сотні. З 1648р. при дворі гетьмана Б.Хмельницького на посаді джури; займався вихованням Юрія, виконував дипломатичні доручення. У 1659 році, під час виборів гетьмана, поїхав на Запорозьку Січ, забезпечуючи підтримку Юрію Хмельницькому, і там залишився. Завдяки своїй хитрості увійшов у довір'я до козацтва, виставляючи себе оборонцем козацької сіроми і виступаючи за обмеження старшинських землеволодінь. Восени 1659 року був підтриманий рядовими козаками і обраний кошовим отаманом. Але насправді це був авантюрист і демагог, як писав козацький літописець С.Величко, – «один з тих, що для срібла й злота не тільки дав би виколоти собі око, але й брата й батька свого не пощадив би, не те що вболівати за Україною».

    Як вірнопідданий московського царату, Брюховецький підписав так звані «Московські статті» (1665), які значно обмежили права України-Руси, зокрема вибори гетьмана мали відбуватися лише при царському делегаті. За часи його антинародного гетьманства був підписаний між Польщею і Московією фатальний Андрусівський договір 30 січня 1667 року в селі Андрусівка поблизу Смоленська, за яким Україна-Русь була розділена навпіл по Дніпру. Як ворог і зрадник українського народу, Іван Брюховецький був страчений козаками у 1668 році під час походу Петра Дорошенка на Лівобережжя.

Робота з таблицею.

Відмінне і спільне між історичною особою та літературним героєм.

Яким Сомко

Спільне

Відмінне

1.    Виражав погляди козацької старшини.

1.    Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.

2.    Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший.

2.    Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в "Чорній раді" він поміркована людина, прагне автономії України.

3.    І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана.

3.    Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.

4.    Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі.

4.    Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

 

Цитатна характеристика.

·        "… розумом і славою взяв над усіма…"

·        "Щирий і незлобивий був лицар…"

·        "Він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив"

Бесіда за питаннями.

Ø Як ставиться Сомко до панської Польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників. («Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.)

Ø Яка найзаповітніша мрія Сомка? («Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва береги Дніпрові приклонилися під одну була¬ву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і громитимемо усякого, хто покуситься ступити на руську землю».)

Ø На що спрямовані слова й діла Сомка? (На відродження й об’єднання України, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман Сомко найповніше виражає державницькі погляди Пантелеймона Куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким. забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)

Ø Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників? Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)

Ø Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю!»)

Ø Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю).

Ø Після двобою Кирила Тура із Петром, Сомко сказав : "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде". Чи образив він цими словами почуття Лесі ? (Сомко дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

Ø Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць).

Ø Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?

Складання інформаційного грона.

Яким Сомко

 Портрет:

- красивий,   високий;

- міцний, кремезний;

- кругловидий;

- русявий;

- голова в кучерях, як у золотому вінку;

- очі ясні, веселі як зорі;

- ходить, говорить по-гетьманськи ,у дорогому вбранні.  

Риси характеру і вдачі:

- цінує в людині високі моральні ідеали;

- дотримувався козацької моралі;

- мудрий політичний державний діяч;

- героїчна смерть.

      В образі Якима Сомка автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу шляхом відновлення ії давньої слави.

Іван Брюховецький

- Яким змальовує автор Івана Брюховецького?

Бесіда за питаннями.

Ø В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів?

Ø Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потурав  таким, як і сам, морально звироднілим особам).

Ø За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? ( Зрадив козацьким законам, моралі).

Ø Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

Ø Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

Портрет:

- середнього віку;

- середнього росту;

- постать і врода зовсім не гетьманська;

- так наче чоловік простенький, тихенький ( не ватажок);

- очі якісь чудні;

- читає із-під тишка (злодій…пройдисвіт, гадюка) .

 Риси характеру і вдачі:

 - позирав гордо…узявшись у боки;

- "Брюховецький суне";

- потакає розпусникам;

- зрадив козацьким законам, моралі;

- підступність;

- слабкодухість;

- "собаці собача смерть".

    Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і амбіційну натуру.

Домашнє завдання.

Виконати на оцінку👉👉👉👉👉👉  тестові завдання

Завдання на 19 травня 2022 р.

Тема. Образи, проблематика, сюжет  роману «Чорна рада». Його символи 

Перегляньте відео :

Які проблеми розкриває П.Куліш у «Чорній раді»?

                  Проблема державотворення.

Проблема еліти – гетьманської влади.

Проблема історії як утілення національного менталітету.

Проблема справедливого розподілу соціальних благ і прав суспільних верств.

Проблема хутірської України, родинного життя.

Проблема духовно-морального вдосконалення людини.

Проблема митця.

 

Опрацюйте таблицю

 Сюжетні лінії роману «Чорна рада»

Суспільно-політична

лінія сюжету (історична)

Квест

Любовна лінія сюжету

(пригодницька)

Ліричний вступ. Розповідь про полковника-попа 

Шрама та визвольну боротьбу в Україні з часів Хмельницького.

Інтрига. Початок подорожі. Визначення мети, завдань героїв.

Експозиція. Приїзд Петра з батьком на хутір до Череваня.

Експозиція. Приїзд полковника Шрама з сином на хутір Череваня.* Історія Василя Невольника. Розмова з Божим чоловіком.* 

Спільна дорога друзів (чи є Шрам і Черевань однодумцями?) до Києва, сварка  з міщанами*(які стосунки між кармазинниками й біднотою?).

Прогноз конфлікту. Натяк на потребу зібрати «Чорну раду».

Зав’язка. Знайомство Петра з Лесею та Череванихою

Зав’язка. Зустріч і розмова в Києві з Якимом Сомком.*

Ілюзія реалізації Шрамової мети.

Випробування для Петра.

Зустріч із запорожцями як стихійною ворожою (!) опозицією (визначте авторське ставлення до низового козацтва).

Розвиток дії. Поїздка до Києва. Розмова Петра з матір’ю Лесі. Зустріч Лесі з Сомком. Кирило Тур* викрадає дівчину.

Розвиток дії. Повідомлення про зраду трьох Сомкових полків. Бунт косарів на хуторі Гвинтовки. Розмова з Пугачем,* в таборі в Сомка. Зрада писаря Вуяхевича.

Суспільно-політичні інтриги. Закручується конфлікт. Визначаються позиції Сомка як гетьмана.

Ініціація Петра. Випробування героя двобоєм.

Кульмінація. Петро наздоганяє викрадача Кирила Тура (які літературні паралелі з прізвищем можна провести), б’ється з ним й отримує тяжке поранення  

Кульмінація. Чорна рада в Ніжині. Політична платформа

І. Брюховецького.* Позиція московських представників.

Суспільно-політичне розшарування нації. Прихильники Сомка в меншості.

Шанс перейти на вищий рівень «гри».

Вирішальний вибір: створення або знищення української державності. Реалізація чи втрата Шрамової мети.

Ймовірність здійснення мети Петра.

Розвиток дії. Леся з матірю доглядають пораненого хлопця. Леся й Петро закохуються. Гвинтовка сватає Череванівну за Вуяхевича. 

Розвязка. Селянський бунт під час виборів гетьмана. Бенкет Брюховецького  з московськими боярами в Ніжині. Іванець зраджує козацькі традиції. Брюховецький наймає вбивцю для Сомка. Кирило Тур намагається врятувати Сомка ціною власного життя

 

Фатальне вирішення долі української державності.

Майже щасливе вирішення конфлікту для Петра

Розвязка. Петро повертається у Хмарище. Кирило Тур допомагає Череваням. Знову зустріч з Божим чоловіком.

Одруження Петра й Лесі.

Постпозиція. Облога Паволочі Тетерею. Страта полковника Шрама.

Страта Брюховецьким Сомка. Покарання Іванця Дорошенком.

Трагічне завершення квесту для полковника  Шрама.

  

Множинність «філософії життя» героїв роману

Герої роману

Життєві принципи

Групування відносно конфлікту

(виходячи з світоглядної  позиції головного героя – полковника Шрама).

Полковник Шрам і Яким Сомко

Автономна феодальна республіка

Однодумці, поборники соборності й державності України

Черевань

Спокійне хуторянське життя в достатку

Політично інертний, байдужий.

Кирило Тур

Іронічне ставлення до всього існуючого, життя законами серця

 Політично інертний, має особистісні пріоритети. Суперник Петра Шраменка.

Петро й Леся

Родинне щастя, гармонія почуттів

Втілення авторського ідеалу майбутнього.

Іван Брюховецький

Першість власних інтересів, байдужість до долі України

Ворог української державності, лицемірний брехун.

Запорожець Пугач

Демократична козацька республіка

Представник втрачених козацьких демократичних традицій, один із багатьох, обманутих Іванцем.

Божий чоловік

Народна пам'ять, моральна чистота, духовне самовдосконалення

Духовний однодумець полковника- священика Шрама. Виразник Божої мудрості. 

І. Україна – централізована держава з міцною й заможною старшиною, яка уособлює сильну виконавську владу, де слово гетьмана – закон, веління старшини обов’язкове, народ не має змоги прямо й безпосередньо впливати на дії влади.

ІІ. Україна – демократична республіка, де гетьмана можна й переобирати, де старшина не матиме особливих привілеїв, а народ (чернь) зможе повсякчас коригувати дії владних структур.

Яка провідна ідея «Чорної ради»? Хто з героїв її висловлює?

Яке символічне значення дороги в романі?

Дорога – це символ шляху України в майбутнє, ідучи яким кожен герой має пам’ятати ідею моральної чистоти й очищати душу від гріха та всякої скверни, бо тільки чисті душею можуть творити великі справи.

           ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Підготуйте таблицю порівняльної характеристики Якима Сомка та Івана Брюховецького за такими пунктами

1          Патріотизм, ставлення до української державності.

2       Здатність на героїчні вчинки, на жертовність.

3        Соціальний статус.

4       Духовність, моральні якості.

5       Життєвий досвід.

6       Світоглядні пріоритети (тип особистості).

Завдання на 13 травня 2022 р.

Тема.«Чорна рада» П. Куліша. Динамічний, інтригуючий сюжет. Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв.
Перегляньте відео:


Роман з першої сторінки захоплює  читачів.  Коли відбуваються події? ( Навесні 1663 року). Яким епізодом розпочинається «Чорна рада»?(Головні герої подорожують Україною. Визначальною сюжетною лінією для  характерного  увиразнення  героїв є дорога, в яку вирушив козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної  до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрінуть  різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.  Дорога – вибір шляху для України, і різні герої вибирають різні дороги у прямому й переносному значенні).
- В якому творі Т. Шевченка використано прийом подорожі?( У поемі «Сон»)
- Які дві сюжетні лінії показано в романі? ( Історична – боротьба за гетьманську булаву,любовна( чотирикутник) – стосунки Лесі з Петром Шраменком, Кирилом Туром, Сомком)
2. Робота з текстом.( Орфографія автора збережена, в дужках вказані сторінки, звідки наведена цитата.)
- Зачитайте портрет Івана Шрама. Який висновок можна зробити?(«…по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих  шрамах на виду - старий  козарлюга»( стор. 49)
 - Де працював? Які риси характеру йому притаманні?( «…гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.»)( стор. 51)
                                       Словникова робота
Консистенти – польське військо, що стояло по українських селах й утримувалося коштом селян.
- Яку наругу терпів наш народ від поляків? Що вас вразило?( «… людей серед зими по ломках льодових  у  плуг запрягали, а жидам приказували їх бичовати й поганяти, щоб, на один сміх і наругу, лід плугом орали…»
  ( с. 52)
 - Чи пробував народ здобути свободу? ( « Тільки ж не надовго підіймали українці похилу голову. Ляхи держались міцно за руки з недоляшками, гасили хутко полумя і знов по – свойому обертали Україну. Аж ось піднявсь страшенний, невгасимий пожар із Запорожжя – піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький») ( с. 52)
 - Чому і з ким Шрам вирушив до  Києва, а потім змінив маршрут до  Переяслава?(  Вирушив із  єдиним сином Петром, бо двоє інших полягло під Смоленськом ( не в  рідній Україні, а в Росії) до Сомка. Побачив «свари та чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком…» , «…думав, як би Вкраїну на добру дорогу вивести..» )( с. 53-54)
- Яке найбільше бажання Якима Сомка? ( « І дай , боже, щоб обидва береги Дніпровії  приклонились під одну булаву! Хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю») ( с. 85-86)
-  Що споріднює Шрама й Сомка?(Він поборник об’єднання України, прихильник  міцної гетьманської влади.)
-  Кому довіряє Сомко? ( « З ляхами в козаків вовіки – вічні ладу не буде. Чи гаразд, чи не гаразд, а з москалем нам треба укупі жити.») ( с. 93)
-  Як назвав Сомко Івана Брюховецького ( Іванця) перед  « отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»? (Старим собакою)( с. 57)
- Яке покарання  й за що придумала  військова рада  Іванцю ?(« Сомко піймав Іванця  з ножем біля свого ліжка. Присудили усікнути голову». Яким
« видумав гіршу кару: звелів посадити верхи на свиню да й провезти по всьому Гадячу».) ( с.58)
- Що відомо про Іванця з розповіді божого чоловіка?( «Почав  гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим. Як же ото Юрусь не зміг держатись  на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скільки його там осталось, да й махнув на Запорожжє. А там як сипнув грішми, так запорожці  за ним роєм:  « Іван Мартинович!...Він з усіма обнімається, да братається, да  горілкою поїть…Запорожці так його собі вподобали, що зозвали раду , да й бух Іванця кошовим».) (с. 58-59)
- Як автор ставиться до Брюховецького?( Не приховує негативного ставлення, називає «Іванець», вказуючи цим на його низьке походження.)
- Про яку рису характеру Іванця свідчать його слова: «Як та бідна курка - клопотуха, що знайде зернятко – да й те  оддасть своїм курчаткам, так і я  все до останнього жупана пороздавав своїм діткам»?  ( с.141)
- В якому одязі ходить Брюховецький   до виборів і після? Про що це свідчить?( До виборів « Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові(пошиті з кінської шкіри) попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля горіла од золота; да й та на йому була мов чужа».  ( с.139) Намагається продемонструвати свою близькість з народом. Після виборів «Сам Брюховецький стояв у голубому жупані перед своїх запорожців. Тут він був не той, що в Романовському куті: позирав гордо, по – гетьманськи». ( с. 166). Отримавши бажане, показав справжню свою сутність.
 - У кого було більше шансів  стати гетьманом? Чому?
- Розкажіть про романтичні пригоди головних героїв, використовуючи цитати з твору.
1.Впізнайте героя за цитатою:
-         «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани» ( с.154)
( Шрам)
-          «Моя хата скраю, я нічого не знаю» ( с. 161) ( Гвинтовка)
-         «На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались»  ( с. 78) ( Шрам)
-         « Молода, батьку, знайшлась би й  друга, Кирила Тура другого не буде» (с. 108) ( Сомко говорить  Шраму)
-         « Коли таке лихо сталося через мою Лесю… Везіть пана Петра до нас у Хмарище. Не будемо ночей досипати, а вже його на ноги поставимо»
-          ( с.110)  ( Череваниха)
-         «Будь мені за рідну сестру. Не судив нам бог жить із тобою….я довіку не перестану тебе любити, як свою душу» ( с. 111)  ( Петро, звертаючись  до Лесі)
2. Поставте себе на місце героїв  і змоделюйте  можливі варіанти розвитку подій ( на вибір).
Якби я був Якимом Сомком…( Програма щодо устрою, кордонів, судів тощо)
Якби я був радником гетьмана  Сомка…( Поради щодо підготовки виборів, ставлення до різних верств населення, можлива поведінка в разі поразки).
Якби переміг Сомко…
Якби мене тоді обрали гетьманом України…






Перегляньте відео:


Домашнє завдання. Виписати  цитати до характеристики  Петра, Лесі, божого чоловіка.
Виконати завдання за посиланням:
1.https://learningapps.org/5087188
2.https://learningapps.org/watch?v=pfbfehqwj17
3.https://learningapps.org/watch?v=prggwj1oj01
Завдання на 12 травня 2022 р.
ТТЕМА. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ. «ЧОРНА РАДА» - ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН. ВЕРСІЇ ТЛУМАЧЕННЯ ЙОГО НАЗВИ. ІСТОРИЧНА ОСНОВА СЮЖЕТУ. ПОКАЗ ПРОТИСТОЯННЯ СИЛ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ Й РУЙНІВНИЦТВ
   
Добрий день, любі учні!
      
Незважаючи на те що Пантелеймон Куліш не вважає себе істориком, саме його перу належить перший в національній літературі історичний роман «Чорна рада».
Перегляньте відеоурок з теми:


Пригадайте, який підзаголовок має цей твір («Хроніка 1663 року»).
Хроніка – складний за побудовою і великий за обсягом епічний твір, у якому розкривається історія широко охоплених суспільних та родинних подій за певний проміжок часу.
Т. Шевченко. «Спасибі тобі, Богу милий, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже й двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче».
«Цю книгу скоро напамять буду читати. Вона мені так чарівно, живо нагадала мою прекрасну бідну Україну, що я немов з живими бесідую з її сліпими лірниками й кобзарями. Пречудова й вельми благородна праця. Брильянт в сучасній історичній літературі».
І. Франко. «Найкращим твором історичної прози в українській літературі є «Чорна рада».

Історична довідка.
Історичною основою твору послужили справжні події, які відбулися в Ніжині 1663 року і  завершилися перемогою кошового Запорозької Січі Івана Брюховецького над гетьманом Якимом Сомком. Це були складні часи  ІІ половини ХVІІ століття після смерті Богдана Хмельницького – період Руїни, коли на Лівобережній Україні розгорнулася запекла боротьба за гетьманську булаву.
  Козацька старшина висунула гетьманом полковника Я.Сомка, який був обраний наказним гетьманом на старшинській раді в Козельці. Проте Москва не затвердила його обрання. Прості козаки та селянство підтримували кандидатуру І. Брюховецького, який обіцяв народові деяке полегшення. 27 – 28 червня 1663 року в Ніжині відбулася чорна рада (бо вирішальними виборцями на ній стали саме прості люди - чернь). На ній гетьманом і було обрано Брюховецького, який пізніше, звичайно, не дотримався своїх обіцянок.


VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати за підручником роман П.Куліша «Чорна рада»
Завдання на 6 травня 2022 р.

Тема. Пантелеймон Куліш – письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач (Біблія, твори В. Шекспіра, Й.-В. Гете), автор підручників для школи, першого українського правопису – «кулішівки» 

Добрий день, дев’ятикласники!

    Прочитайте уважно поезію М. Зерова:

 Давно в труні Тарас і Костомаров,

     Грабовський чемний, лагідний Плетньов,

     Сивіє розум і холоне кров;

     Літа минулі, мов бліда примара.

 

     Та він працює. Феніксом з пожару

     Мотронівка народжується знов;

     Завзяттям віє від його промов

     І в очах відблиск молодого жару. 

     Він боре тупість і муругу лінь;

     В Європі хоче ставити курінь,

     Над творами культурників пяніє. 

      І днів старечих тягота – легка,

      І днів старечих тягота – легка,

      І навіть в смертних муках агонії

      В повітрі пише ще його рука.     

Так писав Микола Зеров у своїй поезії, присвяченій видатному поету і прозаїку, драматургу і перекладачу, критику і публіцисту, історику і етнографу, мовознавцю і культурному діячу, Пантелеймону Олександровичу Кулішу, з постаттю якого ми познайомимось на сьогоднішньому уроці.
Перегляньте відео про письменника:



Пантелеймона Куліш (1819–1897) – український письменник, фольклорист, етнографа, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Саме Куліш, один з вагомих українських інтелектуалів ХІХ ст., був творцем українського алфавіту, серед перших перекладачів Біблії українською мовою, автор першого українського роману… Перелік заслуг цієї людини можна продовжувати.

ТОП-9 фактів про творчість цього недооціненного митця, несамовитого Панька Олельковича (як він себе любив називати).

1. 40 томів невиданої творчої спадщини Куліша

За приблизними підрахунками, Кулішів доробок мав би становити близько 40 великих томів. Натомість найповніше видання його поезій було здійснено ще 1908 року. Найвагоміша історична праця Куліша ‒ тритомна «История воссоединения Руси» – значно перероблена й доведена до семи томів, досі залишається в рукопису. Як зазначав Євген Маланюк: "В певному сенсі можна говорити про многозначність, ба навіть загадковість „несамовитого Панька”.

2. Автор модерного сприйняття України

Куліш був перший, хто в концепт «Україна» вкладав модерний зміст і розвивав його впродовж десятиліть культурницькими, видавничими, літературними проектами. Його поема «Україна», «Книга о ділах народу українського і славного війська запорозького» (1843), історико-популярний трактат «Повість про український народ» (1846), «Чорна рада», де повсякчас наголошено на проблемі української єдності ‒ ці тексти мали неабиякий вплив на сучасників.

3. Творець ренесансного типу

Портрет гетьмана Богдана Хмельницького авторства Пантелеймона Куліша

Портрет гетьмана Богдана Хмельницького авторства Пантелеймона Куліша. Ілюстрація до нездійсненого видання (1846 рік). Під малюнком підпис: «Тим і сталась по всьому світу страшенная козацькая сила, Що у вас, панове молодці, була воля й дума єдина. Из народн. песни». Зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського

4. Автор "Чорної ради" - першого історичного роману в українській літературі

«Чорна рада» повна назва «Чорна рада. Хроніка 1663 року» – перший історичний роман українською мовою, вперше виданий повністю Пантелеймоном Кулішем у 1857 році. Свій роман Куліш писав близько 14 років.

Написаний цей твір був на основі історичних матеріалів. У 1663 році під Ніжином відбулася так звана чорна рада, учасниками якої були не лише заможні й впливові козаки, а й козацька голота, різноманітна чернь. Завдяки останній на ній гетьманом обрали Івана Брюховецького, який роздавав щедрі обіцянки. Підтримуваний козацькою старшиною Яким Сомко зазнав поразки. Обрання Брюховецького призвело до дезорганізації суспільного життя на Гетьманщині. Популістські обіцянки новообраного гетьмана так і не були реалізовані. Від обрання Брюховецького не виграли ні козаки, ні простолюд, а лише купка наближених до нього людей. Щоб утримати владу, гетьман пішов на значні поступки Москві, зробивши помітні кроки в обмеженні прав Української гетьманської держави. Не даремно козацькі літописці вкрай негативно оцінювали діяльність Брюховецького. А історики трактують його гетьманство як одну з найтрагічніших сторінок Руїни.

Перша згадка про твір, ще тільки задум, датована 1843 роком, а вийшов він у світ 1857 року. Роман «Чорна рада» існує у двох різномовних версіях ‒ українській і російській, тотожних за сюжетом, але відмінних у багатьох деталях і навіть сценах. Ці тексти є самостіними творами і водночас вільними авторськими перекладами один одного.

5. Творець українського правопису «кулішівка»

Кулішівка, або Система Куліша — український фонетичний правопис, застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років. Цей його правопис появляється вперше в "Записках о Южной Руси" 1856—1857, і в томі в невеличкій статейці "О малороссійском правописаніи (ст. VІI—ІX) " Куліш подає його оcнови, заявляючи виразно, що він той правопис силкувався "упростить, сколько возможно" і "приспособить его к легчайшому произношенію слов".

Назва "кулішівка" торкалася первісно тільки правопису, який вжив Куліш уперше 1856 р. Згодом його перенесли на галицький ґрунт українські журнали 1862 р. ("Вечерниці", "Мета" й нарешті "Правда").

Куліш вважав, що на місце «безумної одваги» має прийти клопітка культурна робота, котра, передусім, має виражатися у плеканні рідної мови: "Єдиний в тебе скарб – прапращурівське слово, Заклав його Боян від кражи й чужоядства".

Письменник у своїх роботах показував, що українська мова є мовою природною, такою, якою говорять люди. І що вона існувала з давніх часів. Цю мову він протиставляв штучній книжній мові, яка з’явилася в Україні на базі старослов’янської. А потім ця мова трансформувалася в штучну мову російську.

6. Автор першого україномовного букваря - "Граматка"

«Граматка» Пантелеймона Куліша – перший україномовний буквар. Книга була видана в 1857 році. Буквар Куліша відкрив серію україномовних підручників для початкової освіти, що з'явилися в Східній Україні в 1857–1862 роках. Обсяг «Граматки» – 149 сторінок. Це була перша фонетична абетка для української мови.

7. Біблія Пантелеймона Куліша

Крім всього, треба згадати гірку долю невтомної 30-ти річної праці Куліша з перекладу Біблії з древньогрецької на українську

Титул видання1869 року «Святе письмо або вся Библия Стаpого и Hового Завіту pусько-укpаінською мовою пеpеложена» у перекладі Пантелеймона Куліша

Історія створеня першого перекладу українською мовою повного текту Біблії нагадує детектив. Пантелеймон Куліш почав перекладати Біблію ще на початку 1860-х років. В цьому починанні, незважаючи на ідейні розходження, його підтримував Тарас Шевченко. Переклав він Новий Завіт дуже швидко. Потім почав перекладати Старий Завіт, долучивши до перекладу Нечуя-Левицького та Пулюя. Однак трапилась загадкова пожежа, в якій загинув весь архів, та майже готовий переклад Старого Завіту. Тож довелось співперекладачам розпочинати переклад заново і тривала багато років.

Тож перший вже готовий до друку варіант рукопису був викрадений царською охранкою на варшавсьсому вокзалі, а другий варіант, відновлений і доповнений впертою багаторічною працею – був спалений разом з будинком невідомо ким підбуреними несвідомими селянами, і лише третій, створений незадовго до смерті, побачив світ – але тільки як скорочена Біблія спеціально для дітей і малограмотного та несвідомого люду.

Завершилась робота над перекладом вже після смерті Куліша. Друком Біблія Куліша була видана лише на початку ХХ ст. А потім друкувалась в Америці, Австрії, Великобританії. А в Україні лише в 2000 році. Варто ширше інформувати українців у цілому світі, що Пантелеймон Куліш - автор не тільки "Чорної Ради", але й грандіозного за маштабом проекту - "Українська Біблія".
Електронний варіант Кулішевої Біблії можна переглянути за посиланням: 
https://royallib.com/…/van_pulyuy_van_nec…/bblya_kulsha.html

8. Перекладач класичних творів Шекспіра Байрона, Шилера

Характерна риса Куліша-поліглота: швидкість, з якою він оволодівав мовами. Три-чотири місяці у нього пішло на французьку, місяць-півтора – на італійську, по кілька місяців – на іспанську та англійську. Постать Куліша-поліглота нерозривно пов’язана з постаттю Куліша-перекладача. По-перше, знання мої відкривало йому доступ до оригіналів. Він мав західницькі настанови, і писав про конечну потребу поставити український курінь у Європі. Пантелеймон Куліш переклав 13 п’єс Шекспіра, твори Байрона, Шилера, Міцкевича.

9. "Я — піонер з сокирою важкою"

«Я не поет і не історик, ні! / Я — піонер з сокирою важкою: / Терен колючий в рідній стороні / Вирубую трудящою рукою», — так в одному з віршів характеризує себе Пантелеймон Куліш. Попри полярні оцінки, наприклад, ролі козацтва в українській історії від захоплення до негації, яка вкорінилася у ньому в зрілому віці, попри різкі, не раз скандальні розходження з багатьма людьми, які ще вчора були приятелями, Куліш був напрочуд постійний в одному. Він усе своє життя працював задля, за його словами, «рятівної для майбутнього української ідеї».

Куліш пройшов непросту еволюцію у своїй критичності щодо українських народних мас. Якщо він у ранні роки захоплювався козацтвом як найяскравішим українським феноменом, то в зрілі роки піддав цей феномен гострій критиці, вважав, що чимало бід українського народу було пов’язано з нерозумними діяннями козацтва та їхніх провідників. Про це Куліш, зокрема, відверто сказав у своєму різкому вірші «До рідного народу»:

Народе без пуття, без чести і поваги, / Без правди в письменах, завітах предків диких, / Ти, що постав з безумної одваги / Гірких п’яниць, сіпак і розбишак великих. / Одно воно життя твого міцна основа, / Певніша над усі потуги і багатства

Вивчаючи творчість П.Куліша, ми причащаємося цілющою водою з криниці духовності. Через десятиліття напучуванням вашому поколінню звучать слова письменника: “Дбаймо про свою будучину, знаймо добре, що ми в себе вдома, серед рідної сім’ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить так, як ми самі”. У цих словах заклик і спонукання до праці.  

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.      Прочитати роман «Чорна рада».

Завдання на 5 травня 2022 р.

Тема. Контрольна робота за творчістю Тараса Шевченка
Виконайте контрольну роботу за посиланням:(до 23 квітня)

Код доступу1672632

Посиланняhttps://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1672632


Домашнє завдання : читати роман "Чорна рада " П. Куліша

Завдання на 29 квітня 2022 р.

Тема. Позакласне читання. Т. Шевченко. «Назар Стодоля»

Добрий день! Діти,у своїй творчості Т. Шевченко неодноразово звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповідь на гострі проблеми сучасності. Особливо митець захоплювався добою козаччини, яка приваблювала його своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідною людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Серед кращих творів на цю тему є драма Тараса Григоровича «Назар Стодоля».

Перегляньте відеоурок з теми:


Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.

Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.

Основна думка:

а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;

б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.

Жанр: історична соціально-побутова драма.

Особливості твору: багатогранність у змалюванні характерів героїв; відтворення народних звичаїв та обрядів; поєднання народних звичаїв та обрядів; поєднання ліричного і гумористичного.

Конфлікт твору — соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ця доба в історії країни характеризується загостренням суперечок між козацькою верхівкою, у руках якої була зосереджена вся повнота політичної, економічної і військової влади, і рядовим козацтвом, народними масами.

Сюжет, композиція.

Хома Кичатий — сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя.

Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим засудженого козака, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.

Експозиція: рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.

Зав'язка: одночасне з'явлення у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.

Розвиток дії: опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі — за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.

Кульмінація: сутичка Хоми з побратимами.

Розв'язка: згода Кичатого на шлюб Назара і Галі. 



Домашнє завдання:виконати на оцінку до 20 травня тести

Код доступу3149794

Посилання https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3149794

Підготуватися до контрольної роботи.

 

Завдання на 28 квітня 2022 р.

Тема. Біблія в житті Тараса Шевченка.Світле пророцтво поета ("Ісаїя. Глава 35"). Художня інтерпретація творів із Книги Псалмів.( 2 год.)
Добриий день, дорогі дев'ятикласники.Пропоную вам переглянути відеоурок з теми:



             Т. Шевченко — Біблія — соціальний устрій.

В останній період творчості поета переспіви  біблійних сюжетів посідають значне місце. Йому імпонували ідеали раннього християнства, яке виникло як релігія рабів і виражало їхні інтереси й прагнення.

Увагу автора полонили ті легенди, псалми, пророцтва, в яких ідеться про боротьбу правди з неправдою, добра зі злом, про неминуче покарання «нечестивців», настання щасливого життя земних мучеників.   

Біблійні образи під пером поета–демократа наповнювалися певним змістом, служили пропаганді визвольних ідей.

 Покарання «жорстоких людей неситих» мало відбутися не в пеклі, а на землі — у вогні повстання трудящих. Винагорода страдникам повинна прийти не після смерті в раю, а ще за життя, у результаті повалення царської влади й утвердження справедливого суспільного ладу.       

   Це цікаво!

Давид — другий цар Ізраїлю, який очолив державу близько 1000 років до Різдва Христового і правив приблизно 40 років. Він створив могутню імперію, заклав столицю Єрусалим. Давид був духовно багатим, мудрим. Він зібрав людей, що володіли мистецтвом музики і слова, й доручив їм виконувати релігійні пісні-гімни під час Богослужіння.

Книга Псалмів – складова частина Біблії.

§  Свою назву Псалтир отримав  від грецького слова "псало" що означає брязкати на струнах, грати.

§  Псалтир писали  протягом 8-ми століть .Він  містить 150 псалмів.

§  Цар Давид поклав початок цій книзі, склавши найбільшу кількість псалмів (більше 80-ти).                                                               

  Запиши, вивчи!

Відомості з теорії літератури.  (с.244 підручника)

Псалом-   жанр духовної лірики, релігійна пісня, в якій висловлено різні релігійні почуття, що виливається молитвою до Бога.

Прослухайте   поезії 


v  Попрацюй з таблицею    

      Запам’ятай!

Дитинство

·     Своє знайомство з біблійними текстами Тарас Шевченко почав у ранньому дитинстві.

 

·     „Псалтир” (книга Псалмів із Біблії) у дяківській школі був навчальною книгою: використовувався і як буквар, і як читанка. Малий Тарас знав багато уривків із цієї книги напам'ять.

·        Молодість                                                                  Навчаючись в Академії мистецтв, Тарас опрацьовував біблійні сюжети й мотиви для ескізів, картин (це входило до обов'язкової програми навчання).

·        У „Кобзарі” значна частина творів мають епіграфи, узяті з Біблії. Святе Письмо стає джерелом, з якого поет черпає мотиви й образи.

 

                                                            Т.Г.Шевченко та Біблія

 

v     Т.Шевченко створив власні «Псалми Давидові» .У них він просить Бога про заступництво та особисте спасіння, та ще палкіше благає Господа  захистити знедолений, уярмлений народ.

v     Із 150 псалмів Давидових Тарас Григорович узяв  10 — ті, в яких деякі мотиви, твердження були співзвучні з його переконаннями.

 

       Порівняй!

 

 

Псалми Давида (Біблія)

               «Давидові псалми» Т.Г.Шевченка

писані ритмічною прозою

мають віршову форму

Дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине

Псалом 1

 

Тема: розповідь поета про необхідність праведного життя для людини.

Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть.

 

Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного серед людських синів.

Псалом 12

Тема: відтворення страждань ліричного героя через неувагу до Господа і звернення ним по допомогу до Всевишнього.

 

Я сказав був : «Ви боги і сини, ви Всевишнього всі, та однак повмираєте ви , як людина…»

Псалом 81

Тема: розповідь про суд небесного владики над земними.

Ідея: засудження самодержавства, яке пригноблювало і поневолювало простий люд.

                                               

Меч обісічний – ув їхніх руках,

Щоб їхніх царів пов’язати кайданами,

А їхніх вельмож – ланцюгами.

Псалом

149

Темаоспівування благих намірів Господа, які спрямовані на встановлення справедливості у суспільстві.

Ідеяуславлення дій і прагнень Бога щодо покарання неправих і допомоги потребуючим.

 

 


 

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії.                                                   Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Словникова робота.

-Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю горав Палестині, стала біблійним символом гордої краси;

-Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства;

-Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений від мук народ.                                      

Це символічний образ, у ньому йдеться про правильне життя народу,    що керується справедливими Божими законами.

 

Прочитай !

   Прочитай статтю «Ісаія. Глава 35»(с. 246 – 247 підручника) та виконай  наступні два  завдання.

  Відповідай! (усно)

- З якою промовою звернувся поет до землі, ниви?

- Через що все довкола розквітне, позеленіє? Що це символізує?

- Чому Т. Шевченко називає людей незрячими?

-Кого, на ваш погляд, поет називає злодіями?

-Що розуміє Т. Шевченко під святою правдою?

 Це цікаво!

Дослідники творчості Шевченка зробили підрахунки: в його поезіях слова Україна та український вжито 269 разів. Але слова Бог, Божий, Господь, Господній, Ісус, Христос та Христів - 1281 раз!

   Запиши відповіді!

 

 Заповни таблицю, прочитавши поезію «Ісаія. Глава 35».

Жанр

 

переспів із Біблії («подражаніє») — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.

Тема:

 

Ідея:

 

Основна думка:

 

 

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Знати зміст переспіваних Шевченком біблійних  Давидових псалмів та вірша “Ісаїя. Глава 35.”  Прочитати «Назар Стодоля»
Виконати тест за посиланням:

Код доступу5206105

Посилання https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5206105

Завдання на 22 квітня 2022 р.

Тема. Лірика Т.Шевченка періоду арешту й заслання і після повернення із заслання. «Доля», «Росли укупочці, зросли…».

Добрий день!Дорогі учні, сьогодні ми поглибимо знання про життя і творчістьТараса Шевченка періоду заслання, спробуємо проникнути уявою у настрої поета, внутрішній світ його героїв .

Перегляньте навчальне відео з теми:




                           Основні мотиви циклу «В казематі»

Опорний конспект

·         написано 13 поезій, об’єднаних у цикл «В казематі»

                           Мотиви:

·         автобіографічні нотки – сум, самотність;

·         бачення свого майбутнього –  роздуми про неминучість смерті;

·         почуття громадянської мужності, стійкості, незалежності, вірності батьківщині та народові;

·         вболівання над горем знедолених;

·         захоплення красою природи;

різножанровість:

·         романтична балада;

·         елегія;

·         ліричний вірш із фабульною основою;

·         притча.

·         Виразне читання  поезії «Доля» із триптиха

Триптих створювався невдовзі після звільнення Шевченка з солдатської неволі як вираз його духовного самоусвідомлення після пережитих тяжких випробувань. Традиційні поетичні персоніфікації Долі, Музи, Слави й стали тут образною основою для підсумкових і водночас програмних роздумів ліричного героя-поета. 

·         Ідейно-художній аналіз  поезії

“Доля” — перший вірш ліричного триптиха Шевченка “Доля”, “Муза”, “Слава”. Вірш медитативного характеру, витриманий у формі звернення поета до власної долі, що виступає тут як образ-персоніфікація.

В об’єктно-суб’єктному плані вірш являє собою звернений до уособленої долі монолог ліричного героя.

“Доля” — один із найяскравіших творів поезії 19 ст. на тему етичного самоозначення митця.

 Популярність цього вірша може засвідчити факт, що ще за життя Шевченка він був опублікований у трьох російських перекладах — Л.Блюммера (ж.“Светоч”, 1860), М.Гербеля (рос. “Кобзарь”, 1860), М.Курочкіна (“Народное чтение”, 1860). На музику вірш  поклав М.Лисенко.

 

Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка впродовж всього його життя.

Основна думка: «Учися, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава — заповідь моя».

Жанр: філософська лірика. Лірична медитація (монолог із вкрапленнями діалогу).

Композиція

1ч. – звернення до персоніфікованої долі як до друга. Герой вдячний їй, що повела в науку, що виховала його чесним та справедливим.

. – антитеза.

3ч. – кульмінаційна: синтезує попередні думки. І він гордий, що може сказати про себе — у нього немає "зерна неправди за собою". І цей шлях — шлях до слави, до розуміння  в цьому світі й свого призначення.

4ч. – стисла кінцівка, яка спонукає до подальшого шляху.

 

Ліричний герой уже психологічно піднісся над лихом і скорботами недавніх літ, маючи змогу вивести з усього пережитого зважений етичний підсумок. Суворі випроби життя не тільки не зламали, а й загартували його, зміцнили певність своєї моральної правоти, і тому він зі спокійною гідністю оглядає пройдений шлях: “Ми просто йшли; у нас нема / Зерна неправди за собою”.

 По-іншому дивиться він тепер і на власну нелегку долю, відкриваючи в ній не лише недобру сторонню силу, а, зрештою, оскільки вона визначена вірністю поета своїм переконанням і, отже, в певному розумінні обрана добровільно, — і гідного, “нелукавого” друга й товариша в житті. В етичному комплексі Шевченка це — одне з остаточних, найбільш містких і вагомих ідейних формулювань.

·         Виразне читання  поезії «Росли укупочці, зросли…»(1860)

Останнім часом із Кобзаря поволі спадає облуда такого собі поета-схимника-пророка, який кожне своє слово, вчинок, рядок, зрештою, все своє життя ніби приміряв до майбутньої хрестоматії з української радянської літератури. Тому очевидні, колись заборонені, а сьогодні «розархівовані» факти є для нас справжнім одкровенням.

 Виявляється, він кохав. Виявляється, ревнував. Виявляється, охолодав у своїх почуттях. Виявляється, закохувався знов. Як усі нормальні люди. Як і ми з вами.

...Кріпачка Ликера Полусмак відіграла в житті Тараса Шевченка воістину фатальну роль. Вони зустрілися 1860 року в Петербурзі, далеко від рідної землі: українська дівчина й український поет. Вона служила в панів, знайомих Шевченка, він навідувався до них у гості. ...Це було третє, після заслання, вільне поетове літо. Як згодом з’ясувалося, третє і — останнє.

 Либонь, душа чула, що дні пораховано. І дозволила собі востаннє закохатися.

Різне про них казали, 19-річну Ликеру сварили за те, що  не щадила Шевченкового серця, легковажила, давала приводи для ревнощів.

 44-річного «жениха» лаяли за необдуманість вчинку, навіть вимагали розірвати заручини. А дехто просто не йняв віри, що Тарас, знаменитий батько Тарас, та й полюбився з простою служницею.

Їхнє кохання тривало, може, сто днів. Перші пориви осіннього  вітру принесли холод в їхні стосунки, а згодом і геть їх розірвали. І хоча Ликера Полусмак була вже самостійною у своїх учинках (завдяки клопотанню поета її було відпущено на волю), і хоч мала власне помешкання, яке їй винайняв той же Шевченко, і хоч кпини панів останнім часом були менш колючими  — як-не-як Ликера Полусмак от-от мала стати Ликерою Шевченко, трагічний  кінець невпинно наближався. Надто втомленим був наречений. Надто юною була наречена. Авжеж, 19-річна дівчина не зуміла втримати біля себе неприкаяного поета, не подужала його складних почуттів. Одне слово, не вберегла Тараса.

 Ба, дехто формулює жорсткіше — занапастила.

Він одрікся від неї в листопаді. Що стало останньою краплею  — достеменно не відомо. Більшість дослідників сходяться на думці, що скоріш за все то було «...фліртування, залицяння Ликери до когось іншого...» (О. Дорошкевич). Факти свідчать, що Шевченко в ці дні перебував у цілковитому розпачі. «А те, що осталося в Ликери (йдеться про його дарунки), спаліть, та й годі!». Або: «Крім речей, котрі я вас просив спалить при її очах, треба, щоб вона заплатила на квартиру 14 руб., за ключ, нею загублений, — 1 руб.», — пише він у листах до своїх знайомих Н. Забіли та М. Макарова.

 А ще через сто днів поета не стало...

        Ідейно-художній аналіз поезії "Росли укупочці, зросли..."   за планом

·       Вірш "Росли укупочці, зросли..."  Т.Шевченко написав 25 липня 1860р, в Санкт-Петербурзі у перші дні закоханості в Ликеру Полусмак.

Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому  одруженню з наймичкою Ликерою Полусмак.

Ідея: возвеличення гармонії, розуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.

Основна думка: «Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести».

Жанр: поезія інтимної лірики, побудованої за принципом притчі.

Композиція

1 строфа: розповідь від 3 особи  про щасливе життя невідомої пари.

2: молитва до Бога.

 Сюжет: ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом "тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання. Щасливе подружнє життя — злагода, довіра, щирість, повага, любов,  розуміння, готовність піти на поступки.

Автор вважає що саме добробут у родині — міцність держави!

Художні особливості поезії.

Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».

Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»

Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».

Домашнє завдання: виразно читати, аналізувати поезії, вивчити поезію «Доля» напамять

Завдання на 21 квітня 2022 р.

Т. ШЕВЧЕНКО .«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ…». КРИТИЧНИЙ ПЕРЕГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО. (ЗАПИШИ ТЕМУ У ЗОШИТ)

1.Переглянь відео

2.Уважно прочитай

Сучасні літературознавці так трактують зміст послання «І мертвим, і живим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, її взаємовідносини з народом. Проблеми місця української еліти (нею на той час було і ліберальне панство – козацькі нащадки) в імперській системі Шевченко торкався ще у поемі "Сон", тут же вона стає центральною і розкривається через ряд додаткових: питання слов’янофільства, бездумного поклоніння Заходу, втрата національного ґрунту, поєднання національного та загальнолюдського.

       Та є ще один аспект – історіософія твору. Т.Шевченко критикує романтичну концепцію історії, даючи реальні оцінки. Тільки об’єктивно глянувши на минуле, можемо зрозуміти причини теперішнього. Поет досліджує "клініку" хвороби, аби поставити точний "діагноз" і вилікувати хворого.

Поема-послання датується автографом 15 грудня 1845 року, В’юнище. Село В’юнище Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища, належало до маєтку С.Самойлова. До села у серпні 1845 року приїздив Шевченко, де створив малюнок-сепію «У В’юнищі». Первісний автограф невідомий. Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. Тарнавського-старшого. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарнавський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували М.Костомаров, В.білозерський та іншу друзі й знайомі Тарнавського, і Шевченко. Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження: з цього моменту преклоніння ясновельможним і уявленняїх героями-лицарями руйнувалось…Слово Шевченка скинуло їх з п’єдесталів і поставило на належні місця».

- Оскільки твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди неминуче веде до історичних екскурсів. (Коли дух нації пробуджується, вона прагне осмислити себе в часі. Для Шевченка правда історії рідного народу була така сама болюча, як і його тогочасне становище. В ім’я тієї правди він не боїться руйнувати офіційні (московські) і романтичні (козакофільські) стереотипи й міфи. Для викриття брехні поет вдається до прийому моделювання розмови адресатів, їхня піднесена автохарактеристика сповнена пафосу самозвеличення):

А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!

- Що пропонує автор адресатам послання?

Він закликає : «читайте» власне минуле «од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Автор ще пропонує власне бачення історії, чесне і правдиве. Для нього, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє.

Знак духовної неволі і прислужництва походить через увесь твір як нагадування українцям про причини їхньої недолі.

Національне чванство було чужим поетові. Йому пекло душу те, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання денаціоналізованої української інтелігенції «заорюється» історична пам’ять народу. Підтверджується це такими словами:

І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя. 

Німець і картопелька на Січі – реальні знаки колонізаторської політики царату в Україні.
- Якої мети намагався досягти поет своїм посланням? (Найвища мета Шевченка – здобуття волі кращої долі для України. Заради цього він готовий жертвувати найдорожчим: «…я оддав би веселого віку половину».)

-          Яким постає перед читачем ліричний герой? (З перших рядків поезії бачимо, що ліричний герой – надзвичайно вразлива людина, патріот своєї землі, добре знає її історію, про це свідчать численні алюзії, він знає і світову культуру та історію.)

-          У якому світі живе ліричний герой? Чи має він однодумців? (Герой самотній, світ йому близький (рідний край), але водночас і чужий, бо це є пекло на землі.)

-          Яке його ставлення до світу? Чи намагається змінити щось? ( Звертається до свідомих українців з проханням змінити все на краще, вказує шляхи, як це зробити.)

-          Які ви можете назвати художні засоби суб’єктивно емоційного наповнення? (Іронія, метафора, експресивна лексика)


-          Настроєві інтонації твору – суперечка, пересторога, наказ, прохання, радість, погроза, гнів, заклик...Які з них, на вашу думку, можна назвати основними? (Гнів, пересторога, прохання).Чи є у Шевченка певна система вираження цих почуттів? (Спочатку –гнівається, потім застерігає і врешті-решт – просить.)
 

                                         Настроєві інтонації твору

Гнів

Пересторога

Прохання

Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають… (метафори);
…недолюди,
Діти юродиві!

А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!

Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!

І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли! (інвектива)

Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… (гіпербола)

Схаменіться! будьте люди…

Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать…

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.

Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі…

Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,

Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..

Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.


Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.

Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Загальний висновок:

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

У «Посланії» Т.Шевченка мовби підбито підсумок напружених роздумів і переживань щодо проблеми правди у ставленні до історичного минулого, сучасного і майбутнього України. Поет у своїй особі представив «громаду в сіряках» як народ, що має суспільні орієнтири й усвідомив себе політично, заперечивши тим самим думку про політичну незрілість української нації.

Домашнє завдання: дати письмово відповідь на питання «Чому Шевченко, розкривши жорстоку експлуататорську суть поміщицтва, викривлене виховання інтелігенції, усе ж закликає їх єднатися з народом, полюбити найменшого брата?

Закріпи свої знання, потренуйся :

1.https://learning.ua/zno/kursy-zno/kursy-zno-z-ukrainskoi-movy/taras-shevchenko-i-mertvym-i-zhyvym 

2.Виконати на оцінку тест за посиланням до 28 квітня:

Код доступу 1491976
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Завдання на 15 квітня 2022 р.

Тема.Тарас Шевченко. Послання «І мертвим, і живим…». Викриття конформізму бичування комплексу меншовартості.

Дорогі учні, Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша народного терпіння переповнилася вщерть. Неорганізований народний протест, не виявлений до кінця народний гнів збирався над російською імперією як грандіозна хмара, що насувалася, наливаючись свинцем.

Од молдаванина до фіна

                        На всіх язиках все мовчить,

                         Бо благоденствує.

       І раптом вибух... Вибух Шевченкової поезії... Прямий, відвертий, нерідко сатиричний.  Сьогодні ми  вивчатимемо один із найбільш знакових творів не тільки в доробку  Тараса Шевченка, а й всієї  української літератури. Ця поезія  заставить навіть байдужу до всього людину задуматися над минулим нашого народу, провести паралель до сьогодення і поставить питання: «...що ми? Чиї сини? яких батьків?». Ліричний твір «І мертвим, і живим, і ненародженим...», написаний у грудні 1845 року.
Перегляньте відеоурок з теми: 
          

Життєва основа твору.

«І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова,— сюди він приїхав з Переяслава у зв’язку з ремонтом будинку А. Козачковського. Т. Шевченко розумів, що для пробудження в українському народі національної і політичної свідомості потрібні освічені люди. Тільки їхня пропагандистська робота могла підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи, спрямувати їхню громадянську енергію на відродження самостійної державності. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.

Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого булла нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків. Серед інтелігенції були й національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його історією, бажали добра народові. Але ця частина освіченого класу була відірвана від трудових мас, не згуртована, не мала реальної програми дій. Її протест проти несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Малочисельна й безсила, вона була неспроможна очолити народно-визвольний рух, та й не прагнула до цього. Без політичного керівництва стихійний протест народних мас виливався в бунти, які царат жорстоко придушував. Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»

      Тема: показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

      Ідея: утвердження віри народу в перемогу над класовим ворогом; різке засудження схиляння співвітчизників перед буржуазною культурою Заходу; заклик до вивчення кращих здобутків світової науки, культури й літератури.

    Основна думка:

а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь…

б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним;

в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, просвітити його, написати українську історію і зберегти культуру.

     Жанр: посланіє-звернення до представників панівного класу.

(Послання — віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.) З цим жанром учні знайомилися під час вивчення творчості

І. Вишенського; Біблії.

     Особливість назви твору.

Мертві — українські поміщики — кріпосники, живі — інтелігенція, про яку поет найбільше говорить у творі, ненароджені — простий народ, поневолений, не готовий до участі в боротьбі. У заголовку цього твору автор звертається не тільки до своїх сучасників, а й до «ненароджених земляків», тобто до наступних поколінь українців — отже, й до нас. Він вчить, що наш порятунок — в єдності всіх сил нації.

     Значення епіграфу до твору.

Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет пору- шує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

     Композиція.

Композиційно послання оформлене суцільним ліричним монологом, художній прийом діалогізації надає драматизму та емоційної напруженості деяким рядкам твору. Поет зіставляє сучасне з минулим, заглядаючи і в майбутнє. Перші чотири строфоїди

цього твору стосуються дворян-реакціонерів. Слід звернути увагу на рядки такого змісту:

- засудження нещадного визиску кріпаків поміщиками;

- заклик до української інтелігенції, настроєної реакційно, полюбити «найменшого брата» і стати на захист трудового люду в рідному краї;

- викриття показної освіченості дворян, їхнього рабського плазування перед царем;

- картини справедливої помсти.

У другій частині послання Т. Шевченко звертається до української інтелігенції і розкриває негативні сторони її світогляду та діяльності. Найперше він вказує на те, що освічені люди самі не вивчають вітчизняну історію, а лише повторюють псевдонаукові теорії іноземних дослідників. Захоплюючись ідеями слов’янофільства, не усвідомлюють їх основну суть — боротьбу за визволення всіх слов’ян з-під чужоземного поневолювання. Вивчивши кілька іноземних мов, нехтують своєю рідною. Поет в’їдливо висміює лжепатріотизм цих лібералів, ідеалізацію ними історії України, показує правдиві картини минулого, радить розібратися самим у подіях давнього часу, побачити правду. Гнівно і гостро картає поет ліберальствуючих панків за те, що вони не менше за реакціонерів визискують свій народ, прикриваючись при цьому нібито благими намірами — просвітити його, прилучити до здобутків європейської науки, «повести за віком». У заключному строфоїді поет закликає всіх освічених людей об’єднатися з простим людом, бо тільки згуртування всіх сил нації може привести до визволення України з-під ярма російського самодержавства.

Домашнє завдання: письмово розкрити проблематику твору, виконати тест 

Код доступу 1778964

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua





Завдання на 14 квітня 2022 р. 

Тема. Поема "Катерина". Вічна тема матері й сина

    -  Доброго дня! «У всякого своя доля й свій шлях широкий...», — писав Тарас Григорович Шевченко. Дійсно, у кожного з нас різна доля. Хтось живе в щасливому шлюбі з коханою людиною, хтось має багато дітей і щасливу сім’ю, інший — багато грошей і жодних турбот, а хтось змушений зводити кінці з кінцями, не маючи ні родини, ні дому, ні роботи. Зазвичай такі люди у всьому звинувачують свою нещасливу долю, але вони рідко замислюються над тим, що самі можуть все змінити. Адже Бог дає людині скільки випробувань, скільки вона може витримати. І коли ми стикаємось із черговою перешкодою на нашому шляху, не потрібно сприймати її, як знак, що настав час зупинитись і плисти за течією. Скажи собі, що це лише черговий шанс стати сильнішим і досвідченішим, перевірити свої можливості. Що б не трапилось, не можна опускати руки. Якщо вже так вийшло, що на тебе з неба не звалюється щастя й багатство, то досягни цього сам! Доведи світові й самому собі, що ти вартий більшого, що ти заслуговуєш на те, щоб жити краще.

Отже,  вибір долі: як жити, як вчинити в тій чи іншій ситуації?  Пропоную звернутися до творчості Великого Кобзаря. Адже Тарас Шевченко завжди сучасний, недарма його називали пророком. Який би твір його ми не вивчали, здається, що там відображені події сьогодення. Згадаймо лише його  заклик : «Борітеся – поборите…» Проблему, яку ми розглянемо на уроці, завжди актуальна і сучасна. Що ж це за проблема? 

Щоб дати відповідь, пропоную вам переглянути відео



ІСТОРИКО - ПОБУТОВИЙ КОНТЕКСТ 

    Життя сільської громади в часи Т. Шевченка значною мірою залежало від приписів звичаєвого права. Це система неписаних соціальних норм і правил поведінки, закріплена в народній традиції. Звичаєве право, як важлива форма самоорганізації, регулювало взаємини між людьми. Воно спиралося на стереотипні уявлення про дошлюбні взаємини, родинне життя, громадські обов’язки. Ставлення до жінки визначалося її значенням у родині. Жінка була господинею в домі, виховувала дітей, у жнива брала участь у польових роботах. Поведінка дівчини також обумовлювалася звичаєвим правом. Це, зокрема, знайшло відображення в народній ліриці про дошлюбні взаємини. Нетерпимим було ставлення до жінок, які народжували дітей поза шлюбом. За українським звичаєм, їм обрізали коси й покривали голову хусткою. Звідси походить слово покритка. Нешлюбних матерів публічно засуджували, іноді виганяли із сільської громади. Серед односельців покритки та їхні діти (байстрюки) перебували в принизливому становищі людей другого сорту. Зі звичаєвим правом Т. Шевченко був добре знайомий іще з дитинства. Однак у своїй поезії він не підтримував жорстокого ставлення до матерів нешлюбних дітей, а, навпаки, співчував їхній страдницькій долі.


Опрацьовуємо прочитане

ЗАВДАННЯ.  Дайте усні відповіді на питання 1-5. Розгорнуту відповідь на питання 6 запишіть у зошит.

1. Що таке звичаєве право?
 2. Як воно визначало ставлення до жінки в сучасному Т. Шевченкові українському суспільстві?
 3. Чому ставлення до жінки, яка народжувала поза шлюбом, було негативним? 
4. Як називали таких жінок?
5. Як називали позашлюбних дітей? 
6. Чи поділяв Т. Шевченко вимоги звичаєвого права у ставленні до жінок, які народжували поза шлюбом? Доведіть свою думку.

РОМАНТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ ТЕМИ 

        Уперше до теми жіночої долі Т. Шевченко звернувся в поемі «Катерина». Проста дівчина, зваблена й покинута російським офіцером, — головна героїня Шевченкового твору. Автор розкрив трагедію щирого серця, що зазнало обману та страждань. Він надав своїй героїні деяких романтичних рис. Як мати позашлюбної дитини, Катерина наштовхується на зневагу оточення. Дівчину зраджує й кидає напризволяще коханий, якому вона довірилась. Не знайшла вона співчуття і в батьків та односельців. Із немовлям на руках її випроваджують із села. Катерина приречена на самотні мандри похмурим і непривітним світом у пошуках коханого. Коли ж знаходить батька дитини, то зустрічає його погорду й байдужість. Її син теж не може розраховувати на щасливу долю. Позашлюбна дитина, байстрюк, він від народження приречений на поневіряння. У змалюванні страдницької долі жінки-покритки автор виділив соціальний і національний плани. Соціальний розкривається в неприхильному, навіть жорстокому ставленні людей до дівчини. Національний план увиразнюється вже в перших рядках твору: «Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, / Бо москалі — чужі люде, / Роблять лихо з вами». Поет вказав на духовну й ментальну відмінність представників різних народів. Він протиставив довірливу й щиру дівчину аморальному чужинцеві-офіцеру, якому байдуже до її долі.


Ідейно-художній аналіз поеми "Катерина"

Домашнє завдання 
І. Прочитати поему Т. Шевченка "Катерина".
ІІ. Дайте письмові відповіді на питання:
1. Чому Катерину засуджували односельці? Як поставились до неї батьки?
 2. Куди помандрувала Катерина? Чим завершились її мандри? 
3. Яку роль для розуміння ідеї твору відіграє остання частина поеми? Яке враження вона на вас справила? 
4. У чому полягає романтизм поеми? 

Завдання на 7-8 квітня 2022 р.

Тема.  Жіноча доля у творчості  Т.Шевченка. Поеми «Катерина», «Наймичка»

Добрий день!

Дорогі учні, сьогодні ми будемо вести розмову про жіночу долю, зображену у творах Шевченка.

Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає поема «Катерина», присвячена Жуковському в пам’ять дня викупу поета з кріпацтва  та поема «Наймичка», висловлена в іншому емоційному ключі.

Тож ми з вами будемо працювати над змістом поем «Катерина» та «Наймичка», складемо порівняльну характеристику героїнь; визначимо причини, які зумовили так вчинити обом жінкам; спробуємо дати свої відповіді на деякі проблемні запитання.

Багато із сьогоднішньої розмови ви почерпнете для майбутнього, адже вам скоро вступати у доросле життя, будувати сімю.

Перегляньте навчальне відео з теми:


Бліц-опитування

-Де було написано поему «Катерина»?

-Яку присвяту має?

-Чому називається «Катерина»?

- Які почуття переживала дівчина?

 -Чому журяться батьки Катерини? Чим мотивує мати своє рішення про вигнання дочки з дому?

 - Чи можна говорити про жорстокість народної моралі?

 - Чи можемо ми засуджувати Катерину як матір, котра покинула свого сина напризволяще?

  -Для чого героїня перед тим як вирушити у дорогу набрала землі під вишнею?

  -Яка доля дитини Івася, матері?

 

Через 7 років після написання поеми «Катерина» народилися перші рядки «Наймички».    

Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

-Якій темі присвячена поєма «Наймичка»?

Хто така Ганна?

Що про себе розповідає, чому покидає сімю?

Чому вона не йде шукати коханого, як це зробила Катерина?

Які два виходи вбачає вона? Чому підкинула дитину багатій бездітній сім’ї?

 

  «Асоціативне гроно»

-      Наймичка – які асоціації у вас виникають?

-      Чому поему автор назвав «Наймичка», а не «Мати», « Мати-наймичка»?

-      Як  вона дбає про свою дитину? Зачитайте рядки

-       Чи була вона щасливою?   

       -Чи вдалося ж Ганні-наймичці послати добру долю своєму синові?        

          -Знала вже Ганна , що її дитина житиме, що все зробить, щоб син був щасливий, хоча останні рядки прологу насторожують нас. Нікому було розповісти про своє горе(хіба що вітру), і Ганна свій біль виливає у пісні. Шевченко звертається до народної пісні, яка відображала долю нещасних покриток і їх дітей, щоб заставити нас замислитись…(над чим?)

 (Чи не така доля буде і у сина Ганни, чи не вчинить вона так, як Катерина?)

-      Хто така покритка?

-      Яке значення мало слово москаль?

Ми прочитали дві поеми Шевченка «Катерина»та «Наймичка», познайомилися з двома на перший погляд, різними жіночими долями. Та водночас вони такі схожі,  адже обидві стали жертвами тодішнього суспільного ладу, обидві були обмануті та залишені. Зараз спробуємо скласти порівняльну характеристику двох матерів, у яких була дуже важка доля жінки- покритки.





Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства. 

 
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.

В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.

Метод «Займи позицію»

Висловіть своє ставлення до героїнь поем Шевченка. На чиєму боці ваші симпатії?

-      Як ви вважаєте, чи правильно вчинила Ганна, що все життя мовчала і сказала правду лише перед смертю?

-      Як ви розцінюєте вчинок Катерини?

-      Які вчинки матерів вплинули на те, як склалася доля кожного з них?

-      Які причини змушують жінок у наш час залишати своїх дітей?

Домашнє завдання: дати письмово відповіді на питання:

-      Яке рішення прийняла Катерина, коли б не покінчила життя самогубством. Запропонуйте власне рішення чи пораду ( позитивне і негативне). Чи можна зробити по-іншому.

- Як склалася б доля Марка, якби Ганна не підкинула його багатим людям? 

Домашнє завдання .Виконати тест до 22 квітня.

Код доступу 5884761
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Тема. Т.Шевченко. «Наймичка». Еволюція жіночого образу. Реалістично-побутовий тип утілення теми жіночої долі.

Дорогі учні! Зображенню трагічної долі жінки Т. Шевченко присвятив багато своїх творів. Поет створив цілий ряд многостраждальних жіночих образів - дівчини, матері, жінки, покритки. Вибір цієї теми Шевченком пояснюється тим, що у закріпаченому селі саме жінка була найбільш пригнобленою і скривдженою. 

Сьогодні на уроці спробуємо осмислити трагічну долю жінки-матері у кріпацькому суспільстві на прикладі образу Ганни з поеми «Наймичка», дослідити еволюцію жіночого образу у творчості Кобзаря. Саме цей твір називають «невмирущим гімном материнській любові». На відміну від поеми «Катерина», «Наймичку» Тарас Шевченко пише в реалістичному ключі, повернувшись із України і трагічно прозрівши.

Багато із сьогоднішньої розмови, я сподіваюся, ви почерпнете для майбутнього, адже вам скоро вступати в доросле життя, будувати сім’ю, сімейні стосунки, давати життя дітям своїм.

 З героїнями поем вас розділяє понад півтора століття. Чи зможете ви, люди третього тисячоліття, зрозуміти трагедію цих образів? У чому вона на ваш погляд?  Чи зможемо ми розібратися що таке гріх і спокута? Про це сьогодні й говоритимемо.

Перегляньте навчальне відео з теми:


У поемі «Наймичка» (1845 р.) розповідається про долю Ганни-матері, яка, не маючи змоги сама виростити дитя, підкидає сина багатим бездітнім людям. Сама ж іде до них наймичкою. Цей твір присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через сім років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі.

    Поет усвідомлює, що Бог може порятувати те суспільство, яке духовно зростає. Тому зростає, еволюціонує, удосконалюється жінка в поемі «Наймичка».

     Жіночі образи в поемах «Катерина» та «Наймичка» втілено по-різному: романтично - у поемі «Катерина», реалістично-побутово – у «Наймичці».

Бесіда за змістом поеми

-         Чому поема називається «Наймичка», а не «Мати» чи «Ганна»?

-         Чому, на вашу думку, Ганна прийшла на хутір лише через рік?(Материнське серце перемогло серце гордої багачки – мати повертається до сина.)

-         Що творилося в її душі протягом цього часу?

-         Чим пояснити поведінку наймички: удень піклується про дитину, а ввечері плаче?

-         Чому наприкінці життя вона стає такою богомольною?(Мотив самозбереження покритки шляхом прощі та служіння, як спокути перед сином та людьми; вважає себе винною, грішною;, замолює гріхи.)

-         Чим пояснити відмову Ганни бути на весіллі Марка за матінку?( Осуджує себе за гріх і вважає, що немає права бути матірю.)

-         Було багато моментів, коли Ганна, здавалося б, могла сказати синові правду. Чому вона цього не робить?( Щоб не дізналися, що Марко – позашлюбна дитина.)

- Про що свідчить такий факт, що Ганна підкидає дитину багатим господарям?

- У яких умовах ріс Марко?

- Як характеризують Ганну рядки?

Я була багата…

Не лай мене; молитимусь,

Із самого неба

Долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе.

- Що ми дізнаємося із прологу про долю Ганни?

-        Чим викликане велике бажання Трохима і Насті мати спадкоємця?

- Про що свідчить така деталь:

Дитина сповита —

Та й не туго, й новенькою

Свитиною вкрита;

Бо то мати сповивала —

І літом укрила

Останньою свитиною!..

-        Як потрапила Ганна до самотнього подружжя?

•        Зачитати й прокоментувати, як наймичка доглядала дитину.

•        Зачитати в особах рядки поеми, у яких Ганна зізнається Маркові, хто вона (від слів «Іде Марко, не журиться…»).

•        Що можна сказати про внутрішній стан героїні:

А коли дитини

Так і пада, ніби мати…

А… щовечір небога свою долю проклинає,

Тяжко-важко плаче…

-        Чому Ганна так довго мовчала і зважилась сказати правду лише перед смертю?

-        Чи є цей твір актуальним і сьогодні? Думку обгрунтуйте.

Складання паспорта поеми «Наймичка» 

 Зверніть увагу на рік написання твору:  3 листопада1845 р., Переяслав. Через 7 років після написання «Катерини» виходить друга Шевченкова сповідь під назвою «Наймичка». ( Звичайно, адже «Катерина» (1838 р.) – один із ранніх творів, коли Шевченко мав порівняно невеликий життєвий досвід, перебував під впливом романтизму. «Наймичка» ж написана 1845 р., у період «трьох літ». Це реалістична поема, в якій поет уславлює материнство.)

   Жанр: ліро-епічна, соціально-побутова поема.(з ознаками реалізму)

Тема: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати й приховувати своє материнство.

Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.\

Герої:Ганна,Трохим,Настя, Марко, Катерина, іх діти.

 Домашнє завдання:порівняйте образи Катерини та Ганни(письмово).Виконати тести до 21 квітня 

Код доступу 5583956

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua




Завдання на 31 березня та 1 квітня 2022 р.

Добрий день!

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку

Переглянь та прочитай презентацію👇👇👇👇👇



















Письмово у зошит склади табличку, опрацювавши нижче наведений матеріал.
*заповнену табличку скинь у Viber


















Домашнє завдання: 
1.Прочитати поему "Кавказ" (с.209-214).
2.Опацювати критичний матеріал до твору с.214-216.
3.Виконати тести,  перейшовши за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8539107та використай код 8539107

Завдання на 17 березня 2022 р.

Добрий день!

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку


Тема: Тарас Шевченко. Життєпис поета (викуп із неволі, навчання в Петербурзькій академії мистецтв, збірка «Кобзар»). Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому та складному світі («Мені тринадцятий минало»)

  1. Відеорозповідь про дитячі роки Т.Шевченка, його рідні місця.

2. Опрацювання матеріалів підручника на с. 60-61

3. Записати у зошит короткі дані із життя і творчості Т.Шевченка

Народився 09.03.1814 у с.Моринці. Батьки – кріпаки.

У 8 років віддали на навчання до дяка.

Коли виповнилось Тарасу 9 років, померла мати, в 11 років втратив батька.

Періоди творчості Т.Шевченка

  • Ранній: 1837-1843р.р.;   викуп із кріпацтва (1838р.)
  • «золота пора» творчості 1843-1847р.р.
  • Невольницька поезія: 1847-1857р.р.
  • Творчість після заслання: 1857-1861р.р.

Звання академіка мистецтв присвоєно у 1860р.

Помер 10.03.1861

4. Читання та аналіз поезії «Мені тринадцятий минало…»

Підручник, с. 61-62

5. Літературний паспорт(записати у зошит).

Т.Шевченко

«Мені тринадцятий минало…»

Тема: зображення душевного стану й думок бідного підлітка-сироти, який у хвилини відчаю отримав підтримку.

Мета: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

Жанр: інтимна лірика, автобіографічний вірш

6. Аналіз змісту.

Автобіографічний вірш Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало складається з чотирьох настроєвих картин: хлопчик пасе овець, милується ясним сонечком, голубим небом; раптом розуміє, що він – сирота безпритульний, немає в нього нічого – ні ягнят, ні хати, ні рідної душі поряд; та ось прийшла дівчина, втішила, витерла сльози хлопчині, поцілувала – і сонце знову засіяло не лише в небі, а й у душі. 

У четвертій частині – роздуми дорослого поета про те, що той його колишній стан – це рай. Набагато гірше тепер, коли він усвідомив усю несправедливість існуючого ладу і виступив проти нього. Ця частина подається у «Кобзарі»

7. Теорія літератури.

Підручник, с. 62-63.

  • Виписати визначення контрасту.


                               Завдання на 18 березня 2022 р.

Тема: Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності («Тополя»). «Заповіт» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього(записати у зошит тему)

  1. Теорія літератури. 

Підручник, с. 68 (записати визначення)

Балада– невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на героїчну або історичну тему. Йдеться про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним. Найчастіше завершується твір загибеллю героя.

Метаморфоза – це художній прийом, який передбачає перетворення однієї форми образу на іншу, його видозміну.

2. Легенда про тополю та Стрибога (прочитати)

     У полянина Жития та його дружини Добрини народилася вродлива донька, яку волхви нарекли Поляною. Росла вона як з води. І вимостилася в дивовижну красуню, якої світ не бачив. Багато красенів-парубків сваталися до неї, та Поля була вірна Стрибі – найпрудкішому з усіх юнаків округи. Міг він навіть обігнати стрілу, яку випустили з найтугішої тятиви. Тож воєвода посилав Стрибу гінцем в різні кінці, коли була в тому потреба.
     Щасливі були і Поляна, і Стриба, і стали вони до весілля готуватися. Та на заваді стала врода Поляни. Бо її краса осліпила навіть грізного громовержця Перуна з Вирію. І надумав бог блискавки взяти злюб з Поляною.   
     – Бути Поляні Богинею! – вигукнув громовержець так, що його почули всі поляни. І зраділи, що матимуть такого могутнього, всесильного родича, який щедро поливатиме їхню Землю дощем, а ще, дивись, вогняними стрілами відганятиме ворогів.
     Про Стрибу всі забули. Всі, крім Полі. Вона боялася злюбу з Перуном і тихо плакала за своїм коханим. Та ось вбрали Полю в найкращий одяг і повели до урочища Перуна, аби віддати в жони громовержцеві. Все плем’я полян ішло за Перуновою нареченою. І похнюплений Стриба також. Ось і задрижала Земля, всі попадали навколішки, лише Поляна стояла горда, як богиня, – у золотому осяяні. З пучком вогненних стріл у руці з’явився Перун. Молодецькі сріблясті вуса спадали аж на його могутні груди. Горіли золоті кучері на голові. Сяяли його очі.
     Усміхаючись, бог-красень став наближатися до Полі.
     – Прощай, кохана моя Полю! – скрикнув розпачливо Стриба, вихопив короткого мисливського меча і вгородив собі в серце. Жахно скрикнув натовп. Жалібно зойкнула Поля, залившись слізьми. Спохмурнів Перун і сказав:
     – Ні, не хочу, щоби на злюбі моєму лилися кров і сльози. Хай же ти, чарівна Поляно, нікому не дістанешся!
     Сліпуче сяйнули блискавки, вдарив грім. У неймовірному страхові люди припали до Землі. А коли підвели голови, то не побачили красуні Полі. Замість неї виросло дерево – високе й струнке, як дівчина.
     – То – Поля! – вжахнулися передні.
     – Що то за дерево? – допитувалися задні.
     – Тополя,- відказували їм. Так і пристала до дерева назва – ТОПОЛЯ.
     А Перун злітав у Вирій, приніс звідти пригорщу Живої Води, бризнув на лице мертвому Стрибі й ожив юнак.
     – Будь моїм побратимом, Стрибо!- сказав Перун.- Адже обидва ми осиротіли без нашої Полі. Чи згоден?
     – Згоден, – відповів Стриба. Перун схопив за руку побратима, потягнув за собою і… обидва легко злетіли в небо, полинули у Вирій. Там Стриба з дозволу Рода вкусив молодильне яблуко і став безсмертним.
     – Роде, – звернувся Перун до Сокола, – дай крила для ніг мого побратима Стриби – його я хочу зробити богом вітрів, без яких не буде життя на Землі.
     І тоді Сокіл-Род пустив дві сльозинки, і до ніг Стриби впало два крила. І врочисто промовив Перун:
     – Тепер ти володар вітрів на світі, тепер ти не Стриба, а СТРИБОГ! – Так вони стали побратимами – Перун і Стрибог. Стриба щодуху ганяє хмари по світу, а Перун їх розпанахує стрілами, пускаючи життєдайний дощ на Землю в потрібному місці. Так вони творять добро: без вітру й без дощу й справді немає життя на Землі.

Тополя – оберіг українців; символ рідної землі, свободи, України, дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності.

3. Прочитайте баладу Т.Шевченка «Тополя»

Підручник, с. 64- 67

4. Літературний паспорт твору (записати)

«Тополя»

Рік написання: 1839 

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. 

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. 

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями. 

Проблематика : • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти.

5. «Заповіт». Історія написання.

6 січня 1846 року поет Тарас Шевченко закінчив писати свій знаменитий “Заповіт”. 32-річний Шевченко вважав, що помирає і це його останній вірш. Адже у нього було запалення легень і лихоманка.

У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині. У Полтаві він поквапився до Шведської могили, яку хотів замалювати, бо ще раніше не бачив місцевість, де було поховано загиблих під час Полтавської битви шведів. За малюванням побачив поета поміщик Степан Самійлов, з котрим Шевченко здавна приятелював. Разом дісталися хутора В’юниця, де сім’я Самійлових привітала поета. А на ранок Шевченко відчув нежить. Місцевий фельдшер визначив – запалення легень. На сімейній раді вирішили – негайно відправити хворого поета в Переяслав до лікаря Андрія Козачковського, його друга ще із періоду навчання у Петербурзькій академії мистецтв.

Шевченку в Переяславі відвели окрему кімнату, лікар призначив лікування. Третьої ночі настала криза – хворий відчував повне виснаження, мучила лихоманка. Вирішив написати останнє слово до людей, бо гадав, що помирає.Так з’явилися рядки: “Як умру, то поховайте мене на могилі…”. Міцний організм переміг хворобу і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину.

У рукопису не було назви. “Заповітом” його охрестили видавці через кілька років. У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: “Завіщаніє”, “Заповіт”, “Думка”, “Остання воля”. З 1867-го року за ним закріпилася назва “Заповіт”.

6. Прочитати поезію.

Підручник, с. 70

7. Літературний паспорт(записати).

«Заповіт»

Тема– передсмертна воля; майбутнє народу; боротьба з ворогами.

Ідея вірша «Заповіт» – утвердження думки про щасливе (вільне) майбутнє українського народу, яке треба здобути в боротьбі з ворогами; заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Жанр – громадянська лірика.

Особливості композиції:

Умовно твір поділяють на 3 частини по 2 строфи з 4 рядків:

  • Поховання (перше речення);
  • Повстання (друге речення);
  • Поминання (три останні речення).


Завдання на 11 лютого 2022 р.

Добрий день!
Сьогодні у нас контрольна робота. Щоб її виконати, перейдіть , будь ласка за посиланням  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2801022
(або за цим посиланням join.naurok.ua, використовуючи код доступу 2801022)

💣💣💣💣💣💣Завдання необхідно виконати до  14 лютого 14:00 💥💥💥💥💥💥





Завдання на 10 лютого 2022 р.

Добрий день!

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку




Дай відповіді на питання (усно)











Письмово














********************************************************************************
Уроки української літератури

25 листопада 2021 р. о 11.00 год 

26 листопада о 11.00 год

👇 Посилання на онлайн урок👇


Успіху. З повагою Кушнір В. В.


Завдання на 27 листопада 2021 р.

Добрий день!
Дорогі дев’ятикласники, ми продовжуємо вивчати творчість Івана Петровича Котляревського

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку

Тема: «Енеїда». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства. Бурлескний гумор, народна українська мова



                                                                                      Епіграф до уроку:

                                                                                     (запиши у зошит)

                                                                               …Стільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його "Енеїда" і до цього часу не втратила своєї чарівності.

                                                                                                                І. Франко

2.Перегляньте відео (мультфільм, створений за мотивами «Енеїди» І.Котляревського) (за бажанням)

 

2.Прочитайте стор. 80-95  в підручнику.

Це важливо! Твір «Енеїда» є в програмі ЗНО. Тому читати потрібно повністю. У підручнику дуже скорочений варіант.

Зверніть увагу на літературні терміни "бурлеск", "травестія".

   Бурлеск (від італ. burla – жарт) – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою, або, навпаки, тим, що про буденне говориться піднесено. Бурлеск досягається також шляхом травестії.

  Травестія (від італ. travestire – переодягати) – у літературі один з різновидів гумористичної поезії, коли твір із серйозним чи навіть героїчним змістом переробляється і перелицьовується у твір з комічними персонажами і жартівливим спрямуванням розповіді. 

   Жанр травестії вимагав, щоб письменник повністю зберіг запозичений сюжет, проте дозволяв творити власні образи. секрети своєї творчої праці автор розкрив читачам у тексті поеми:

                                          Я, може, що-небудь прибавлю,

                                          Переміню і що оставлю,

                                          Писну – як од старих чував…

 

Тема – змалювання життя українського народу, який, долаючи безліч   перешкод, прагне збудувати свою віками омріяну державу.

Ідея – показ незнищенності українців, захоплення їхнім героїзмом та патріотичними почуттями).    

Ключовим епізодом до розуміння ідеї поеми є картина змалювання пекла. Саме подорож Енея в царство мертвих дозволяє охопити пильним оком усі прошарки тогочасного українського суспільства й викрити вади, що властиві йому. Причому І. Котляревський наголосив, що "прописку" в пеклі можуть отримати всі, зокрема й духівництво з його численними гріхами.

"Поема Котляревського – самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани і мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси "хаптурного роду" – духовенства, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців", - говорив М. Рильський. Виходячи із сюжетної канви Вергілія, І. Котляревський літературно-художніми засобами створює колоритні картини України кінця XVIII- поч. XIX ст.

3.Перегляньте відеозапис:


                         

4. Для поглиблення знань перегляньте допоміжний матеріал  

Алюзія — це художньо-стилістичний прийом — натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлумачити цей натяк. Так, ввівши в поему образ матері богів Цирцеї, яка живе на острові і характеризується як "люта чарівниця ...дуже злая до людей", письменник натякає на царювання Катерини II. Є у творі натяк і на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: "Пропали всі ми з головами... // Пропали! Як Сірко в базарі, //Готовте шиї до ярма".

Пародія' (з грец. parydia — жартівлива переробка) — комічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура. Наприклад, пародійним у поемі є опис підготовки до війни: «Для куль — то галушки сушили, //А бомб — то з глини наліпили, //А слив солоних — для картеч».

5.Домашнє завдання. Знайдіть приклади алюзії в поемі «Енеїда» (2-3 приклади)

 

Завдання на 26 листопада 2021 р.

Добрий день!

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку


Тема: Творчість Івана Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Історія появи «Енеїди»

Дорогі дев’ятикласники, ми розпочинаємо вивчення творчості Івана Петровича Котляревського

1.Перегляньте презентацію:

















2.Опрацюйте відеозапис:

Домашнє завдання: Прочитати «Енеїду»

Бажаю успіхів!Завдання на 25 листопада 2021 р.
Добрий день!

1.Запишить, будь ласка, у зошит число та тему сьогоднішнього уроку

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА.

СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ ст.

💥💥💥💥Уважно прочитай💥💥💥💥 

1. Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст.

Це був час великих соціально-економічних зрушень та історичних подій. Капіталізм, який зародився в надрах феодалізму, розвивається інтенсивніше, що вплинуло й на поміщицькі господарства. Почали відкривати власні підприємства й поміщики (гуральні, цукроварні, ткацькі мануфактури, невеликі металургійні заводи тощо), на яких працювали кріпаки. Зростає вивіз пшениці та іншого збіжжя за кордон. Усе це викликало посилення експлуатації селян і піднесення антикріпосницького руху.

Протягом чотирьох років (1789–1793 рр.) тривало повстання в с. Турбаях. Відомі великі селянські заворушення на початку ХІХ ст. на Катеринославщині, Полтавщині. На Правобережній Україні через кілька десятиліть після Коліївщини (1768 р.) діє оспіваний у народних піснях і переказах Устим Кармалюк (1787–1835 рр.), який організовує виступи проти панів. Завойовницьке вторгнення Наполеона в Росію в 1812 році підняло народні маси на вітчизняну війну проти окупантів. Український народ, охоплений загальною хвилею гніву проти іноземних загарбників, узяв участь у цій війні.

Надії народу на скасування кріпацтва виявилися марними; навпаки — панщинний тягар став ще важчим. Представники передової інтелігенції заснували таємні політичні організації, які пізніше були названі декабристськими: «Північне товариство» (в Петербурзі), «Південне товариство» (в Україні).

2. Духовне поневолення нації

Царський уряд, відкриваючи школи, намагався зробити їх опорою реакції і русифікувати за їх допомогою населення України.&nbs