31.05, 01.06.2022
Тема. Узагальнення і систематизація
вивченого про частини мови, їх правопис і використання у мовленні
Добрий день, діти. Сьогодні ми повторимо вивчений
матеріал про частини мови. Перегляньте відеоурок, виконайте завдання.
25.05.2022
Контрольна робота №7. Прийменник. Сполучник. Частка.
Вигук
(тестові завдання)
Варіант І
З-поміж варіантів відповідей
оберіть один правильний.
1. Прийменник у потрібно вжити в рядку:
А мікротеми ... тексті
Б розвиток
науки ... Україні
В роль
української мови ... світі
Г винаходи
... історії людства
2. Похідний
прийменник потрібно писати окремо в рядку:
А розташований
по/серед села
Б по/між
молодих берізок
В бігти
на/зустріч вітру
Г гуляння
під/час свята
3. Помилково вжито
прийменник у словосполученні рядка:
А різьба
по дереву
Б товариш
по школі
В зошит
по біології
Г звернутися
по допомогу
4. До сурядних належать
усі сполучники рядка:
А але,
також, коли, тому що
Б або,
чи, однак, не то... не то
В хоча,
та, поки, нібито
Г проте,
що, зате, щоб
5. Окремо потрібно
писати всі сполучники рядка:
А коли/б,
начеб/то, з/тим/щоб, мов/би
Б для/того/щоб,
як/тільки, тому/що, дарма/що
В у/зв'язку/з/тим/що,
за/те, ніби/то, так/що
Г з/того/часу/як,
не/мов, про/те, як/що
6. Допущено помилку
в написанні частки зі словом у рядку:
А дехто
таки стояв
Б отакий
то розумний
В підійди-но
ближче
Г було
б добре відпочити
7. Частку ні потрібно
писати разом в усіх словах рядка:
А ні/хто,
ні/в/якому, ні/від/чого
Б ні/який,
ні/скільки, ні/кого
В ні/чого,
ні/в/що, ні/до/чого
Г ні/де,
ні/з/кого, ні/з/ким
8. Частку не потрібно
писати разом у реченні:
А Жодна
думка не/видалась йому доладною.
Б Нічого
нам не/залишається, як оборонятися.
В До
весни вже не/далеко.
Г Зорі
поки що не/вкрили цілого неба (З тв. А. Чайковського).
Прочитайте текст. Виконайте
завдання після нього.
Тієї ночі на
Січі мало хто спав. Цілу ніч гомоніло, (1)начебто при пожежі. А другого
дня, як тільки стало на світ, хлопці сиділи вже рядком на січових
валах і придивлялися, як козаки перевозили (2)за ріку коней, вози з припасами
на великих чайках.
– Чи ти
(3)вже бачив коли таке? – питав Івась Андрія.
– (4)Ой, чи
раз! Звідсіля (5)й більше війська виходило (А. Чайковський).
9. З'ясуйте,
якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами:
А прийменник
Б сполучник
В частка
Г вигук
10. У першому реченні тексту прийменник на вжито
з іменником у формі:
А родового
відмінка
Б давального
відмінка
В знахідного
відмінка
Г місцевого
відмінка
11. Виділений у тексті сполучник
підрядності належить до:
А часових
сполучників
Б причинових
сполучників
В порівняльних
сполучників
Г умовних
сполучників
Варіант II (Кушнір С., Куцирей М., Настенко Д., Поліщук К., Рошиор
М.)
З-поміж варіантів відповідей
оберіть один правильний.
1. Прийменник в потрібно вжити в рядку:
А прочитати
статтю ... газеті
Б
зареєструватися ... фейсбуку
В
упевненість ... перемозі
Г віра ...
свої сили
2. Похідний прийменник потрібно
писати з дефісом у рядку:
А
прокинутися по/серед ночі
Б Україна
по/над усе
В стояти
на/впроти входу
Г виринати
з/під хмар
3. Помилково вжито прийменник у
словосполученні рядка:
А піти за
крейдою
Б працювати
за гроші
В боротися
за незалежність
Г
спостерігати за зорями
4. До підрядних належать
усі сполучники рядка:
А немовби,
проте, але, тому що
Б щоб, ніби,
коли б, оскільки
В якщо,
також, що, то... то
Г наче,
нібито, або, хоча
5. Разом потрібно писати
всі сполучники рядка:
А що/б,
за/те, дарма/що, тому/що
Б поки/що,
ні/би/то, у/зв'язку/з/тим, коли/б
В мов/би,
не/наче, як/би, про/те
Г як/що,
так/що, ні/би, наче/б/то
6. Допущено помилку в написанні
частки зі словом у рядку:
А щось би
краще зробив
Б усе ж таки
написав
В ходи-ж зі
мною
Г якось-то
запитав
7. Частку ні потрібно
писати окремо в усіх словах рядка:
А ні/в/кого,
ні/за/кого, ні/когісінько
Б ні/те
ні/се, ні/на/якому, ні/з/чим
В ні/за/що,
ні/до/кого, ні/чий
Г ні/з/ким,
ні/за/яких, ні/коли
8. Частку не потрібно
писати окремо в реченні:
А З лісу
долинає не/сміливий голосок (О. Гончар).
Б У процесі
еволюції з'явилися види не/літаючих птахів (З енцикл.).
В Вода
не/просто джерело життя, вона – саме життя (Д. Біда).
Г У сяйві
добра людина бачить себе збоку не/порочною (Гр. Тютюнник).
Прочитайте текст. Виконайте
завдання після нього.
Знайшли
Явтуха на базарі. Він купував усячину, що (1)йому доручив пан сотник купити.
Андрій його (2)таки помітив по високій шапці з червоним верхом (3)та по довжелезних
вусах.
Хлопці пішли
до нього навпростець, пробираючись (4)крізь натовп.
–
(5)Ге-ге-ге! Здоровий був, хлопче, я саме за тобою приїхав, бо пан
сотник чекає на тебе (А. Чайковський).
9. З'ясуйте, якими частинами
мови виражені слова, позначені цифрами:
А прийменник
Б сполучник
В частка
Г вигук
10. У першому реченні
тексту прийменник на вжито з іменником у формі:
А родового
відмінка
Б давального
відмінка
В знахідного
відмінка
Г місцевого
відмінка
11. Виділений у тексті
сполучник підрядності належить до:
А причинових
сполучників
Б часових
сполучників
В
порівняльних сполучників
Г умовних
сполучників
Бажаю
успіху!
24.05.2022
Тема. Дефіс у вигуках.
Кома і знак оклику при вигуках
Добрий день, діти.
Закінчуємо вивчати вигук як особливу частину мови. Перегляньте відеоурок,
опрацюйте поданий нижче теоретичний матеріал.
1.Вигуки і
звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує
зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по
травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи
дощ ідеш косить? (Білоус)
Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу,
їй-право, їй-бо.
2. Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.
Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то
вони пишуть через
дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у,
ба-а-ба-а-ах.
3. Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце
так тощо.
Розділові знаки при
вигуках
1. Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісне
майової ночі (Олександр Олесь). Але! Не відокремлюються
комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр
Олесь). 2. Не
відокремлюються і вигуки о, ой,
що стоять при
звертанні: Ой дівчино, не журися.
3. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим
займенником, після якого йде звертання: Ой чого
ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр
Олесь).
Якщо вигук
вимовляється з окличною
інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! Не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся
Українка).
4. Якщо вигук
стоїть у
середині речення, то він
виділяється комами
або тире
(при окличній інтонації): Порадь, ох,
як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов'їна пісня прозвучала. Всі, у
кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).
5. Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.
Зверніть увагу! Звуконаслідувальні слова в реченні зазвичай беруться у лапки: Те «х-ха» зупинило його серед хати (М.Коцюбинський).
Опрацюйте
матеріал підручника (с.188-189), виконайте вправи 351, 352, 360(тести).
Домашнє завдання. § 43, вправа
361.
18.05.2022
Тема. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням
Добрий день.
Сьогодні починаємо вивчати останню частину мови – вигук. Перегляньте відеоурок
з теми, виконайте запропоновані завдання.
Домашнє
завдання. § 42, вправа 350.
17.05.2022
Тема. Правопис
часток не і ні з різними частинами мови
Добрий день, діти. Сьогодні ми
повторимо та узагальнимо вивчений матеріал про написання часток не і ні з
різними частинами мови. Перегляньте
відеоурок, виконайте запропоновані вчителем завдання.
Домашнє завдання. § 41, вправа 341.
11.05.2022
Тема. Правопис часток. Написання часток бо, но, то, от, таки
Подивіться відео, запишіть у зошити правила та приклади.
|
Частки можуть
писатися |
||
|
Окремо |
Разом |
Через дефіс |
|
1. Формотворчі: б, би,
хай, нехай 2. Модальні( крім бо,
но, то, от, таки): 3. Бо, но, то, таки, якщо
не стоять безпосередньо після слова, до якого відносяться 4. Заперечні не, ні 5. Частки, що
складаються з двох слів Наприклад: Прочитав би, сказала
б, хай іде, таки вмовив, біжи ж бо, не казка, ні один, трохи не… |
Колишні частки аби-, де-, що-, які стали префіксами
Наприклад: Дехто, абиякий,
щонайкраще… |
1. Бо, но, то, от,
таки, якщо вони стоять безпосередньо після слова, до якого відносяться 2. Колишні частки
будь-, небудь-, казна-, хтозна, які стали префіксами або суфіксами Наприклад: Читай-бо, піди-бо,
як-от, написав-таки, хто-небудь, будь-коли, казна-яка, хтозна-чим… |
Розподільний диктант. Розподіліть слова у два стовпчики: І – ті, у яких
частки пишуться через дефіс, ІІ – ті, у яких частки пишуться окремо.
Сядь-бо, ходи-но, таки читав, будь-хто, казна-що, хто-небудь,
зрозумів-таки, все-таки, пиши ж бо, все ж таки, іди ж но, яким би то, коли б
то, так-от, отакий-то, важкий-таки, як-от, нехай складає, учився б, почав би.
Завдання 1. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток та
підкресліть їх.
1. Все так (же) над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра).
2. Пішов (би) я в Україну, пішов (би) додому, там (би) мене привітали, зраділи
(б) старому (Т. Шевченко). 3. А серце б’ється, свіжий вітер дише, не (мов) би
хоче остудить чоло (М. Рильський). 4. Сьогодні йому, як ні(коли), хотілося
(чим) скоріш виїхати за місто (Л. Дмитерко). 5. Не так (то) робиться все хутко,
як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Вже хто(зна) скільки часу минуло
з тої пори (В. Кучер). 7. Гукати в минуле — даремна турбота, гукай у майбутнє —
хто(небудь) почує (О. Підсуха).
Завдання 2.
Перепишіть речення, розкриваючи дужки, поясніть правопис часток та підкресліть
їх. В останньому реченні визначте якою частино виражене кожне слово.
1. Ти спиш уже? А за старим повір’ям, у сні ростуть… Якби (то) справді так!
(В. Підпалий) 2. Тебе поранили (таки)? Сідай (но)! Голову твою хоч хусткою я
обів’ю (М. Бажан). 3. Слухай (бо)! Який (же) коваль (не) ставить себе над
іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок) 4. А ходи (но), мед будемо брати (Ю.
Збанацький). 5. О, якби (то) вміти голубом злетіти та в житті догнати мрію
голубу! (М. Ткач)
Завдання для самоперевірки.
Опрацювати теоретичний матеріал: параграф 40, вправа 332.
10.05.2022
Тема. Частка як службова частина мови. Частки формотворчі та словотворчі.
Частки, що надають слову або реченню додаткових відтінків
Добрий день, діти. Сьогодні ви дізнаєтеся про частку як службову частину мови, про особливості часток, їхні розряди за значенням, а також про розрізнення часток та інших частин мови.
Перегляньте
відеоурок.
Домашнє
завдання. § 39, вправа 324.
04.05.2020
Контрольна
робота (диктант) виконується на чистих подвійних листочках в лінію.
На першій
сторінці потрібно підписати роботу за заразком:
Дистанційне навчання
Контрольний
аудіодиктант
з української мови
учня (учениці) 7 класу
філії
№2 КЗ «Гайворонський ліцей №2»
Прізвище, ім'я
Далі розгортаєте листочок і записуєте заголовок диктанту.
Дуб
На наступному рядку з абзацу починаєте писати диктант...
Бажаю успіху!03.05.2022
Тема.
Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників та однозвучних
слів. Синонімічні й антонімічні сполучники
Добрий день, діти.
Впродовж сьогоднішнього уроку ви навчитеся правильно писати сполучники,
помічати й виправляти помилки в їх написанні, використовувати сполучники у
власних висловлюваннях відповідно до функціонального призначення.
Перегляньте
відеоурок, виконайте всі завдання, що пропонує вчитель.
Домашнє
завдання. § 38, вправи 312, 313.
27.04.2022
Тема.
Використання сполучників у простому й
складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності. Сполучники й сполучні
слова
Добрий день,
діти. Сьогодні ви ознайомитеся із сурядними та підрядними сполучниками, їхніми
функціями, навчитеся розрізняти сполучники в реченні, в тексті, використовувати
різні групи сполучників у мовленні.
Перегляньте
відеоурок з теми, виконайте запропоновані вчителем завдання.
Домашнє завдання. §37, письмове завдання подано в кінці відеоуроку.
26.04.2022
Тема. Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою,
походженням
Добрий день, діти.
Продовжуємо вивчати службові частини мови. Сьогодні ознайомимося зі
сполучником. Для кращого засвоєння теми перегляньте відеоурок.
Домашнє
завдання. §36, вправа 289.
20.04.2022
Тема.
Синонімічні й антонімічні прийменники. Прийменниково – іменникові конструкції в
ролі членів речення
Добрий день,
діти. Продовжуємо вивчення прийменника.
Запишіть у зошити дату, тему уроку. Перегляньте відеоурок, виконайте всі запропоновані
завдання.
Домашнє завдання. Вправи
284, 286 (тести).
19.04.2022
Тема. Зв’язок прийменника з
непрямими відмінками іменника. Види прийменників забудовою. Непохідні й похідні
прийменники. Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс
Запам’ятай!
За будовою прийменники
поділяються на:
прості
– складаються з однієї частини: без, до, край (села), близько (першої години);
складні
- складаються з двох і більше складових частин:
поза, понад, з-за;
складені
– утворюються з кількох частин (повнозначних слів і
прийменників), що пишуться окремо: на чолі, у галузі, нарівні з , одночасно з,
за допомогою.
За
походженням прийменники поділяються на непохідні і похідні:
До непохідних належать прийменники,
походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони
й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без,
для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).
До похідних належать прийменники,
походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих
слів, від яких утворилися.
До них належать прийменники, що утворюються:
- переходом з інших частин мови: іменника (край, кінець, коло), дієприслівника
(незважаючи на,
зважаючи на), прислівника (поряд,
поблизу, навпростець);
- поєднанням двох або кількох прийменників (задля, поза, поміж, з-за, з-під).
- Непохідних прийменників значно менше, ніж похідних. Частина непохідних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене (родовий)-покласти в шухляду (знахідний)- побачити під стріхою (орудний).
Усі
похідні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з
інструкцією (орудний), центр міста (родовий).
Непохідні прийменники часто бувають багатозначними,
похідні, як правило, однозначні.
Про написання похідних прикметників разом, окремо і через дефіс послухайте пояснення вчителя на відеоуроці. Виконайте завдання, які він пропонує.
Домашнє завдання. §34,35, вправа 284.
13.04.2022
Тема.
Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у
словосполученні й реченні
Вітаю, дорогі
учні й учениці 7 класу. От ми й закінчили вивчати самостійні частини мови.
Сьогодні переходимо до вивчення службових. Як ви знаєте, до них належать прийменники
, сполучники
і частки.
Починаємо з прийменників. Отже, записуйте в зошитах число, тему уроку і – до
роботи. Пригадайте все, що ви вже знаєте про прийменник. Перегляньте відеоурок,
виконайте запропоновані вчителем завдання та запам’ятайте правила.
12.04.2022
Тема. Контрольна
робота №6.Прислівник (тести)
I варіант
Завдання 1-6 (кожна правильна відповідь 1
б.)
1.Усі
слова є прислівниками у рядку:
А. впевнено, прекрасно, котрийсь;
Б. ліньки, попередньо, використано;
В. пошепки, інколи, сам на сам;
Г. раз у раз, обидва, мирно.
2. Прислівник
– це..
А. незмінна особлива форма дієслова;
Б. самостійна частина мови, що виражає ознаку
предмета;
В. незмінна самостійна частина мови;
Г. службова частина мови.
3. Прислівники
поділяються на такі розряди:
А. якісні, відносні, присвійні;
Б. якісно-означальні, обставинні;
В. похідні та непохідні;
Г. безособові, неозначені, означено-особові.
4. Прислівник
напам’ять належить до
розряду:
А. способу дії;
Б. місця;
В. причини;
Г. якісно-означальні.
5. Помилку
в написанні прислівника допущено в рядку:
А. віч-на-віч;
Б. сам-на-сам;
В. вгорі;
Г. як-небудь.
6. Прислівник
мимоволі утворено способом:
А. префіксально-суфіксальним;
Б. основоскладання;
В. безафіксним;
Г. суфіксальним.
. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням (за кожну правильну відповідь 0, 25б.)
1. чемно
А.
причини
2. навприсядки
Б. часу
3. післязавтра
В.
способу дії
4. згарячу
Г.
міри й ступеня дії
5. трохи
Д.
якісно-означальні
8. Установити
відповідність між прислівником та способом його творення
(за
кожну правильну відповідь 0, 25б.)
1. сильно
А.
основоскладання
2. праворуч
Б.
префіксально- суфіксальний
3. весною
В.
суфіксальний
4. зліва
Г.
перехід однієї частини мови в іншу
9. Скласти
речення зі словами по-старому і по старому (2 бали)
10. Записати
слова, знявши риску. (2
бали)
В/гору, сам/на/сам, любо/дорого, раз/у/раз,
на/весні, пліч/о/пліч, само/вільно, власно/руч, де/небудь, на/перекір, (с)
першу, (у) зимку, (ані) скільки, (без) вісти, (по) моєму, (на) зразок, (за) одно,
(де) коли, (без)
кінця краю,
(що) (як) найбільше, (у) знаки, (з) дня (на) день, (будь) коли, (над) голодь.
ІІ варіант (Дерід Н., Кушнір С., Куцирей М., Настенко Д., Рошиор М., Поліщук К.)
Завдання
1-6 (кожна правильна відповідь 1 б.)
1.
Усі слова є прислівниками у рядку:
А. випадково,
весною, пішки;
Б. на пам’ять,
завширшки, втричі;
В. поріг,
по-моєму, прекрасно;
Г. любо-дорого,
навзаєм, використано.
2.
Прислівник відповідає на питання:
А. який? чий?
Б. що роблячи?
що зробивши?
В. як?
наскільки? навіщо?
Г. скільки?
котрий?
3. Які
прислівники можуть утворювати ступені порівняння?:
А. якісні,
відносні, присвійні;
Б. якісно-означальні;
В. обставинні
часу;
Г. обставинні
причини та місця.
4.
Прислівник набагато належить до розряду:
А. способу дії;
Б. міри та
ступеня дії;
В. причини;
Г.
якісно-означальні.
5.
Помилку в утворенні форми ступеня порівняння прислівника допущено в рядку:
А. найліпше;
Б. більш
актуально;
В. найменш
вдало;
Г. менш
гірше.
6.
Усі прислівники пишуться з двома -нн у рядку:
А. прекрасн..о,
невблаган..о, незграбн..о;
Б. грішн..о,
невпин..о, живописн..о;
В. рівнин..о,
туман..о, спросон..я;
Г. бажан..о,
попідтин..ю, перлин..о.
7. Установити відповідність
між прислівниками та їх розрядами за значенням (за кожну правильну відповідь
0,25б.)
1. довіку
А.
причини
2. наперекір
Б. часу
3. спересердя
В. способу
дії
4. вдвічі
Г.
міри й ступеня дії
5. по-українськи
Д. мети
8.
Установити відповідність між прислівником та формою ступеня порівняння
прислівника (за кожну правильну відповідь 0,25б.)
1. холодніше
А.
проста форма найвищого ступеня порівняння
2. найбільш
чисто Б. складена форма найвищого ступеня порівняння
3. найгірше
В.
проста форма вищого ступеня порівняння
4. більш вдало
Г.
складена форма вищого ступеня порівняння
9.
Утворити усі можливі форми ступенів порівняння прислівників легко, мало. (2 бали)
10.
Записати слова, знявши риску. (2 бали)
Зо/зла,
де/небудь, в/двічі, що/най/сильніше, без/кінця, дарма/що,час/від/часу,
поза/торік, яко/мога, по/перше, всього (на) всього, як (не) як, де (не) де, віч
(на) віч, сама (самотою), пліч (о) пліч, (по) своєму, рік (у) рік,
раз (у) раз, хоч (не) хоч, (будь) де, день (у) день, багато
(багато), з діда (прадіда).
06.04.2022
Тема. Написання
прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день
Добрий день. Працюємо над вивченням правопису
прислівників.
Подивіться відеоурок. У зошитах виконайте всі
запропоновані завдання.
05.04.2022
Тема.
Написання прислівників окремо, разом, через дефіс
Добрий день.
Вивчаємо правопис прислівників. Запишіть у зошитах число, тему уроку.
Перегляньте відеоурок, запам’ятайте правила.
Опрацюйте матеріал підручника (с.135). виконайте вправи 249, 250, 253.
30.03.2022
Тема. Не і ні
з прислівниками
Добрий день,
діти. Продовжуємо вивчати орфограми в прислівниках. Запишіть у зошитах число,
тему уроку. Перегляньте уважно відеоурок і запам’ятайте правила написання не і ні з
прислівниками.
29.03.2022
Тема. Букви –н-, -нн-
у прислівниках
Добрий день, шановні семикласники.
Продовжуємо вивчати орфограми в прислівниках.
Розгорніть
зошити, запишіть дату і тему уроку. Перегляньте відеоурок і виконайте
запропоновані вчителем завдання.
23.03.2022
Тема.
Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників та дієприкметників
Добрий день.
Продовжуємо вивчати правила написання прислівників.
Перегляньте відеоурок, виконайте всі завдання, які
пропонує вчитель.
22.03.2022
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Портретний нарис у публіцистичному стилі
Добрий день. На сьогоднішньому уроці ви повторите
матеріал про особливості публіцистичного стилю мовлення, дізнаєтеся, що таке
портретний нарис, будете вчитися його писати.
У зошитах запишіть число і тему уроку.
Перегляньте уважно відеоурок і виконайте завдання.
Тема. И та і
в кінці прислівників.
Добрий день. Сьогодні ви опрацюєте правила написання и та
і в кінці прислівників, будете вчитися обгрунтовувати вибір написання
відповідним правилом.
Розгорніть зошити і запишіть число, класна робота, тема уроку.
Перегляньте уважно відеоурок і виконайте завдання.
Розгорніть підручники (с.131), опрацюйте § 29, виконайте
вправу 237.
15.03.2022
Тема. Контрольний докладний переказ тексту
публіцистичного стилю
Добрий день, діти. Сьогодні ви
будете писати контрольний переказ. Роботу виконуйте в робочих зошитах. Спочатку
запишіть число і тему уроку, далі з абзацу текст переказу.
П’ятнадцяте
березня
Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю
Перегляньте відеоматеріал і виконайте завдання
09.02.2022
Тема. Прислівник: загальне
значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Добрий день.
Сьогодні ви дізнаєтеся, що таке прислівник, яке його лексичне значення, які
морфологічні ознаки та синтаксична роль
Розгорніть зошити, запишіть число, класна робота, тема
уроку.
Перегляньте відеоурок.
Опрацюйте матеріал підручника (с.116), виконайте вправи
203, 204.
Домашнє
завдання. § 24, вправа 205.
08.02.2022
Добрий день, діти. Сьогодні ви
будете писати контрольну роботу з теми « Дієприслівник». Запропоновані завдання
виконайте на подвійних листочках, які будуть зберігатися у ваших зошитах для
контрольних робіт.
Роботи підпишіть так.
Дистанційне навчання
Контрольна робота
з української мови
учня(учениці) 7 класу
Розгорніть листочки, запишіть тему і виконуйте завдання.
Початковий рівень (по 0,5б.)
1.
Дієприслівник – це
а) самостійна частина мови;
б) особлива форма прислівника;
в) особлива форма дієслова.
2. Дієприслівник означає
а) ознаку
предмета за дією;
б) додаткову дію або стан;
в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.
3. Із поданих слів дієприслівником є:
а) пишучий; б) писати; в) пишучи;
г) написаний.
4. Укажіть дієприслівник, який
пишеться з не разом:
а) (не)обіцяючи; б) (не)навидячи; в) (не)дочитавши;
г) ( не)розуміючи.
5. Укажіть слово, в якому пропущена
буква и:
а) говорив думаюч …;
б) думаюч … голови;
в) сивіюч… матері;
г) плакуч … верби.
6. Дієприслівники доконаного виду
утворюються за допомогою суфіксів
а) -учи(-ючи), -ачи(-ячи);
б) -вши, -ши;
в) -анн(ий), -янн(ий).
Середній рівень( по 1б.)
7.Не виділяється
комами одиничний дієприслівник у реченні:
а) А сонце захекавшись потім зійшло.
б) Ми з тобою в часі розійшлися а тепер зустрівшись не знайшлись.
в) Б’ємось за виживання. Не мовчи! Чи можна виживати живучи?
8.У якому рядку
всі слова дієприслівники:
а) зліплений,
забуваючи, записаний, забувши;
б) спаливши,
бажаючи, засинаючи, граючись;
в) спитавши,
падаючи, стрибаючий, йдучи;
г) соромлячись,
знайомлячи, стомившись,похнюплений.
9. Знайдіть
правильно побудоване речення з дієприслівниковим зворотом:
а) Сашко,
образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти.
б) Василь,
одягнувши рюкзак, взув кеди.
в) Юля,
подружившись з Галею і дуже полюбила її.
г) Сергійко
згадавши про забутий портфель і пішов по нього.
10. Утворити дієприслівники від поданих
слів.
Загортають, загорнути, несуть, принести.
Достатній
рівень(по 1б.)
11. Уведіть у речення дієприслівникові звороти.
Не розгинаючи
спини. 2. Не маючи нагоди.3. Не моргнувши оком.
12. Зробіть синтаксичний розбір речення. Визначити морфологічні ознаки наявного
в реченні дієприслівника.
Разом
із сонцем прокинулося й море, пославши дрібні хвилі до берега.
Високий
рівень (3б.)
Складіть твір на тему «Видатні люди мого краю», використайте якомога більше
дієприслівників та дієприслівникових зворотів. Підкресліть їх у тексті.
24.11.2021
Тема.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні
ознаки, синтаксична роль.
Добрий день, діти. Сьогодні ви ознайомитеся з
дієприкметником як особливою формою дієслова, визначите властиві
дієприкметникові граматичні ознаки та його синтаксичну роль у реченні.
Перегляньте, будь ласка, відеоматеріал.
Виконати вправу 122.
Домашнє завдання. §14, вправа 124(8 речень).
23.11.2021
Тема.
Контрольна робота №3. Дієслово (тести)
Добрий день, діти. Сьогодні ви будете писати контрольну
роботу з теми « Дієслово». Запропоновані завдання виконайте на подвійних
листочках, які будуть зберігатися у ваших зошитах для контрольних робіт.
Роботи підпишіть так.
Дистанційне навчання
Контрольна робота
з української мови
учня(учениці) 7 класу
Розгорніть листочки, запишіть тему і виконуйте завдання.
1.
Виділіть рядок, у якому всі дієслова
належать до II дієвідміни
А Солю,
стоїмо,посушимо,кричать
Б Білимо, варю,
ходиш, співає
В Веземо, ходимо,
шиє, печеш
Г Принесу, косять,
топлю, лазиш
2.
Запишіть 5 дієслів I
дієвідміни.
3. Позначте
речення, у якому вжито дієслово I дієвідміни.
А Перелітними
птицями летять чутки.
Б У
сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду
В Приходь, парубче, картоплі їсти.
Г Сива
повновида хмара вже висіла над цілим степом.
4
Запишіть речення з дієсловом наказового
способу.
5. Виділіть рядок, у якому всі дієслова утворені
префіксальним способом
А Перемотав, ловилися, принесла, з’їхати
Б Привітати,
доводити, примножив, виїхали
В Змістити, допомагали, насміхалася, квітував.
Г Забігає,
дзеленчить, завіяло, приказувати
6. Запишіть 5 дієслів, утворених суфіксальним
способом.
7. Позначте
речення, яке потребує редагування.
А Більше
ніхто не глузуватиме з нього.
Б Краще
запобігати помилкам, ніж виправляти їх.
В Дякуємо
Вас за гарні слова.
Г А
заспіваймо веселу пісню!
8. Утворіть
від дієслова говорити форму умовного
способу. Складіть і запишіть із утвореним словом речення.
9. Позначте
рядок дієслів, у яких не пишеться м’який знак
А Посун…,
зліз…, перекуєш…
Б Плутаєш…,
сяд…, зізнаєш…ся
В Обмовиш…ся,
караєт…ся, визначиш…ся
Г Наріж…,
висловлюєш…ся, облиш…
10. Позначте
рядок дієслів, у які треба вставити букви и(ї)
А Заход…ш,
вибач…ш, знищ…те
Б Збуд…ш,
забуд…ш, маж…те
В Сія…ш,
стан…ш, підроб…ш
Г Розві…те,
відстан…ш, кол…ться
11. Поясніть
значення фразеологізмів
Сипати сіль на рану –
Різати по живому –
Прикусити язика –
Кусати себе за лікті –
12. Позначте
речення, у якому не з дієсловами
пишеться разом
А Спасівчани (не)зчулися, як стало сутеніти.
Б Нікому (не) хотілося розставатися з таким
напрочуд гарним вечором.
В (Не) спитавши броду, не лізь у воду.
Г Мій товариш (не) має поганих звичок.
Домашнє
завдання. Скласти узагальнюючу таблицю(схему) з теми «Дієслово».
22.11.2022
Добрий день, шановні семикласники. Прочитайте, будь
ласка, поезію Л. Лужецької і визначте, яку тему будемо сьогодні вивчати.
Закони письма і вимови вивчай:
Написано –ться, а ти [ц´:а] вимовляй.
Хто рано прокидається,
Зарядкою займається,
Роботи не боїться,
Той завжди добре вчиться.
Закони письма і вимови вивчай:
Написано –шся, а ти [с´:а] вимовляй.
Швиденько одягаєшся,
В дорозі не спиняєшся.
Так, друже мій, ніколи
Не спізнишся до школи.
Отже, тема сьогоднішнього уроку «Правопис –ться, -шся в кінці дієслів».
Запишіть число і тему в зошити.
Запам’ятайте!´
Дієслова на –ть, -ться пишуться із м’ яким знаком: навчають, пишаються.
Дієслова на –ться вимовляють так: сміються
[с´ м’ і й у̍ ц´: а],
граються [г р а̍ й у ц´: а].
Дієслова на –ш, -шся пишемо
без м’якого знака: навчаєш, пишаєшся.
Вимовляємо їх так:[ н а в ч а̍ й е ш], [п иₑ ш а̍ й е с´:я].
Запишіть у зошити свої приклади слів з орфограмою «
Правопис - ться, -шся в кінці
дієслів».
Тренувальні
вправи
1. Запишіть речення. Поясніть написання ь в дієсловах і визначте
синтаксичну роль дієслів.
Сонце з кожним днем піднімається все вище. Гаряче серце б’ється і
тремтить, і відчуваєш, як зростають крила. Правда суду не боїться. Вже на
початку березня червоногруді снігурі потроху посуватимуться до себе додому аж
під самісіньку тундру.
2. Відновити прислів’я: вставити потрібні за змістом дієслова
на –ться, -шся. Записати речення. Визначити дієвідміну вставлених дієслів,
особу, час.
Не плюй в криницю, бо … і тобі води … .
Як …, так і спатимеш.
У ноги …, а за п’яти кусає.
Домашнє
завдання. Підготувати словниковий диктант
на тему «Правопис –ться, -шся в кінці дієслів».
16.10.2020
Тема. Дієслова I і II дієвідмін
Ø Записати
текст, знайти дієслова теперішнього, майбутнього й минулого часів. Визначити
морфологічні ознаки.
Князь Дмитро Вишневецький — це мудрий, енергійний чоловік. Він зробив те, чого не вдалося його попередникам. Перший український гетьман зібрав у єдине ціле розрізнені козацькі ватаги. 1552 року спорудив на острові Хортиця великий замок.Щороку в нашому краї з’являлася орда. Вона палила квітучі села й міста, гнала в неволю людей (За М. Слабошпицьким).
Ø Пояснити
написання виділених слів у тексті. Визначити синтаксичну роль дієслів.
Ø За допомогою узагальнювальної таблиці пригадати вивчене про дієслова І і ІІ дієвідмін. Знайти нову інформацію.
Вибірково-розподільна робота
Ø Подані словосполучення записати у два стовпчики: у перший — з дієсловами І
дієвідміни, у другий — з дієсловами ІІ дієвідміни.
Ігрове завдання «Четверте зайве»
Ø Прочитати і записати рядки дієслів. Визначити їх дієвідміну. Знайти і підкреслити зайві слова.
2. Збиратися, розходитися, молотити, учити.
3. Зробити, літати, сіяти, зникати.
Робота з підручником. Вправа 77
Лексико-фразеологічна п’ятихвилинка
Ø Розтлумачити
подані фразеологічні звороти. Визначити дієвідміну дієслів-тлумачень. Дібрати
до них, якщо це можливо, синоніми.
Довідка. 1) За холодну воду не братися — ледарювати
(дармувати, лінуватися). 2) Варити воду — вередувати (капризувати, вигадувати,
перебирати, коверзувати, марудити). 3) Прикусити язик — мовчати (німувати,
замовчувати, помовчувати, помовкувати). 4) Міняти шило на швайку — робити щось
без користі. 5) Чесати язика — говорити пусте (казати, промовляти, проказувати,
балакати, мовити, мовляти). 6) Язик держати за зубами — мовчати. 7) Як після
маку — спати добре. 8) Моркву скребти — сварити. 9) З торбою пустити —
розорити.
Ø Подумати і дати відповіді на запитання:
2. Як визначити дієвідміну за основою інфінітива?
3. Які ще існують способи визначення дієвідміни дієслів?
1.
За вивченим теоретичним матеріалом підготувати повідомлення про
дієвідмінювання дієслів, використовуючи власні приклади.
2.
Вправа 78
(1-2рівні).
3.Скласти міні-висловлювання в художньому
стилі, використовуючи дієслова у формі 2-ої особі однини(3-4
рівні).
20.10.2020
ТЕМА. БУКВИ Е, И В ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ
ДІЄСЛІВ І і II ДІЄВІДМІН
Запитання.
1. Скільки в українській мові
існує форм часу?
2. Які дії означають дієслова
минулого часу?
3. Що означають дієслова
теперішнього часу?
4. Що означають дієслова
майбутнього часу?
5. Скільки існує форм майбутнього
часу?
Розподільне письмо. Запишіть дієслова в три
колонки: в І — минулого часу, в II — теперішнього, в III — майбутнього.
Поспішали, хазяйнують, їздять,
говоритимуть, подумав, прочитаю, вийшла, терплю, буду летіти, намагаюся,
плаваємо, обійшла, гратиметься, сплять.
Прочитайте уважно! Загальнонародна
мова має бути зрозуміла мовцям, незалежно від того, на якій території вони
проживають, яка в них професія. Мовні норми сприяють порозумінню, рівню
освіченості мовців, тому обов’язкові для всіх. Одну з них ми пригадаємо на
цьому уроці — букви е, и в особових
закінченнях дієслів. На прикладі однієї словоформи скажіть, як правильно казати
— борються чи боряться? Як цю орфограму й подібні обґрунтувати,
щоб писати свідомо і грамотно, повторимо на уроці.
Повторення вивченого.
Опрацювання таблиці та правил з
теми. Продовжте думку:
Дієслова першої дієвідміни в 3-й
особі множини теперішнього часу мають закінчення -уть, -ють.
А в інших особових закінченнях можуть «дружити» з літерами ... Дієслова другої
дієвідміни в 3-й особі множини теперішнього часу мають закінчення -ать, -ять. А в інших особових
закінченнях можуть «дружити» з літерами ...».
Дієвідміни
дієслів
|
Особа |
І
дієвідміна |
II
дієвідміна |
|||
|
однина |
множина |
однина |
множина |
||
|
1-ша |
пишу малюю |
пишЕМО малюЄМО |
бачу клею |
бачИМО клеЇМО |
|
|
2-га |
пишЕШ малюЄШ |
пишЕТЕ малюЄТЕ |
бячИШ клеЇШ |
бачИТЕ клеЇТЕ |
|
|
3-тя |
пишЕ малюЄ |
пишУТЬ малюЮТЬ |
бачИТЬ клеЇТЬ |
бачАТЬ клеЯТЬ |
|
Розподільний диктант. Завдання:
дієслова І та II дієвідмін записати у дві колонки.
Колишуть, просять, їздять,
знають, стережуть, ріжуть, мостять, радіють, летять, возять, товчуть, говорять,
кажуть, сіють, люблять, ідуть.
Спишіть приказки, ставлячи подані
в дужках дієслова у формі 2-ої особи однини теперішнього або майбутнього часу.
Виділіть закінчення, поясніть їх написання. Поясніть написання не з дієсловами.
Шилом моря не(нагріти). Не(вміти)
шити, так і не пори. (Не)збочуй з дороги, бо (поламати) ноги. (Сказати) гоп,
коли (перескочити). Водою воду не (загатити). Щербатого горшка не (поправити).
Коли (топитися), то й за соломинку (вхопитися). (Нар. тв.)
Вставте пропущені літери є, и, є,
ї в закінченнях дієслів, визначте дієвідміну кожного з них.
Збира..ться, каж..мо,
спровад..мо, очіку..те, потривож..ш, пиш..ш, чист..ш, змож..мо, унад..тися,
вір..мо, бор..ться, туж..ш, виправ..ться, попіл..мо.
Спишіть прислів’я, дописуючи в
дієсловах закінчення теперішнього та майбутнього часу доконаного виду. Поясніть
зміст 2—3-х прислів’їв та запам’ятайте їх.
1) Слово вилет.. горобцем, а
поверн..ся волом. 2) Скаж..ш — не верн..ш, напишеш — не зітр..ш, відруба..ш —
не приточ..ш. 3) Слово до слова — злож..ться мова. 4) Біда помуч., і мудрості
науч.. 5) Здобуд..ш освіту — побач..ш більше світу.
Домашнє завдання. Скласти завдання (словниковий
диктант чи тести) з теми.
21.10.2020
Тема. Дієвідмінювання дієслів теперішнього
й майбутнього часу
Пригадаймо!
Дієвідмінюванням називається зміна дієслова за особами та числами. За особовими
закінченнями дієслів теперішнього часу недоконаного виду й майбутнього часу
доконаного виду розрізняємо два типи дієвідмінювання — першу та другу
дієвідміни. Дієслова минулого часу за особами не змінюються.
Зразки
дієвідмінювання дієслів І дієвідміни
|
Особа |
Теперішній час |
Майбутній час (доконаний вид) |
|||
|
Однина |
1-ша |
росту |
сміюся |
виросту |
засміюся |
|
2-га |
ростеш |
смієшся |
виростеш |
засмієшся |
|
|
3-тя |
росте |
сміється |
виросте |
засміється |
|
|
Множина |
1-ша |
ростемо |
сміємося |
виростемо |
засміємося |
|
2-га |
ростете |
смієтеся |
виростете |
засмієтеся |
|
|
3-тя |
ростуть |
сміються |
виростуть |
засміються |
|
1. Розгляньте таблицю «Зразки
дієвідмінювання дієслів і дієвідміни».
2. Доберіть власні зразки дієвідмінювання
дієслів І дієвідміни: два дієслова теперішнього і два дієслова майбутнього часу
доконаного виду. Провідміняйте їх в однині та множині; запишіть, підкресливши
закінчення.
3. Провідміняйте в однині та множині у
формі теперішнього й майбутнього часу (доконаного виду) дієслова триматися,
утриматися.
4. Зробіть звуковий запис особових форм
цих дієслів: тримаєшся, утримуються.
Зразки дієвідмінювання дієслів II дієвідміни
|
Особа |
Теперішній час |
Майбутній час (доконаний вид) |
|||
|
Однина |
1-ша |
мовчу |
сплю |
змовчу |
просплю |
|
2-га |
мовчиш |
спиш |
змовчиш |
проспиш |
|
|
3-тя |
мовчить |
спить |
змовчить |
проспить |
|
|
Множина |
1-ша |
мовчимо |
спимо |
змовчимо |
проспимо |
|
2-га |
мовчите |
спите |
змовчите |
проспите |
|
|
3-тя |
мовчать |
сплять |
змовчать |
просплять |
|
1. Розгляньте таблицю «Зразки
дієвідмінювання дієслів II дієвідміни».
2. Доберіть власні зразки дієвідмінювання
дієслів II дієвідміни: два дієслова теперішнього і два дієслова майбутнього
часу доконаного виду. Провідміняйте їх в однині та множині; запишіть,
підкресливши закінчення.
3. Провідміняйте в однині та множині, у
формі теперішнього й майбутнього часу (доконаного виду) дієслова цікавитися,
зацікавитися.
4. Зробіть звуковий запис особових форм
цих дієслів: цікавишся, зацікавляться.
Зразки дієвідмінювання форм дієслів недоконаного виду
майбутнього часу
|
Особа |
Проста форма |
Складена форма |
|||
|
Однина |
1-ша |
нестиму |
ловитиму |
буду нести |
буду ловити |
|
2-га |
нестимеш |
ловитимеш |
будеш нести |
будеш ловити |
|
|
3-тя |
нестиме |
ловитиме |
буде нести |
буде ловити |
|
|
Множина |
1-ша |
нестимемо |
ловитимемо |
будемо нести |
будемо ловити |
|
2-га |
нестимете |
ловитимете |
будете нести |
будете ловити |
|
|
3-тя |
нестимуть |
ловитимуть |
будуть нести |
будуть ловити |
|
Дієслова майбутнього часу недоконаного
виду не поділяються на дієвідміни. У простих формах майбутнього часу вони мають
однакові закінчення. У складених формах відмінюється лише допоміжне дієслово бути.
Розгляньте таблицю «Зразки дієвідмінювання
форм дієслів недоконаного виду майбутнього часу». Доберіть власні зразки
дієвідмінювання дієслів: по два дієслова в простій і складеній формі. Провідміняйте їх в однині та множині.
Запишіть, підкресливши закінчення.
Зверніть увагу! Дієслова бути,
їсти, дати, розповісти, доповісти, відповісти тощо мають нетипові форми
відмінювання.
Зразки дієвідмінювання дієслів їсти (у теперішньому
часі), дати, розповісти (у майбутньому часі)
|
Особа |
Однина |
Множина |
||||
|
1-ша |
їм |
дам |
розповім |
їмо |
дамо |
розповімо |
|
2-га |
їси |
даси |
розповіси |
їсте |
дасте |
розповісте |
|
3-тя |
їсть |
дасть |
розповість |
їдять |
дадуть |
розповідять |
У сучасній українській мові форма 3-ї
особи множини дієслів доповідять, розповідять, відповідять уживається рідко.
Частіше використовуємо форми дадуть відповідь, зроблять доповідь, розкажуть.
Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму є.
При дієвідмінюванні відбувається
чергування приголосних в особових формах.
Чергування приголосних в особових формах
|
І дієвідміна |
ІІ дієвідміна |
|
|
в особових формах однини й множини |
у 1 -й особі однини |
у 1 -й особі однини і в 3-й особі
множини |
|
г-ж: могти — можу, можемо з-ж: мазати — мажу, мажуть к-ч: пекти — печу, печуть х-ш: колихати — колишу, колишете с-ш: чесати — чеше, чешуть т-ч: хотіти — хочу, хочемо ст-щ: засвистати — засвищу, засвищуть п-пл: сипати — сиплеш, сиплють |
д-дж: водити — воджу, але водять з-ж: возити — вожу, але возять зд-ждж: їздити — їжджу, але їздять с-ш: просити — прошу, але просять т-ч: тремтіти — тремчу, але тремтять ст-щ: мостити — мощу, але
мостять |
п-пл: терпіти — терплю, терплять в-вл: ловити — ловлю, ловлять б-бл: любити — люблю, люблять ф-фл: графити - графлю,
графлять м-мл: ломити - ломлю, ломлять |
Примітка. У дієслові бігти (II дієвідміна) чергування г-ж відбувається в усіх особах: біжу, біжиш,
біжить, біжимо, біжите, біжать.
Домашнє завдання.§ 9,вправа 85. Списати текст,ставлячи дієслова в дужках у потрібну особову форму
ТЕМА. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (ДІЙСНИЙ, УМОВНИЙ,
НАКАЗОВИЙ)
Запишіть
у зошити число,тему уроку
Розподільна робота
► Прочитати речення. Знайти й виписати з
них у три колонки дієслова, що виражають: 1) реальну дію; 2) не реальну, а
бажану, можливу дію; 3) спонукання до дії.
1. Багато лісу — не губи, мало лісу
бережи.2. Не бережеш паростки — не побачиш і дерева. 3. Хто про Землю дбає,
вона тому повертає. 4. Чисто було б там, де б не смітили. 5. Не про землю будеш
піклуватись — золотим зерном будеш милуватись. 6. Не псуй джерела — онуки
проклянуть. 7. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 8. З природою живи в
дружбі, то й буде вона тобі в службі. 9. Природа — це книга, яку необхідно
прочитати і правильно зрозуміти. 10. Природа не знає зупинки у своєму рухові і
карає будь-яку бездіяльність.
|
Дієслова, що означають реальну дію |
Дієслова, що означають не реальну, а
бажану, можливу дію |
Дієслова, що виражають спонукання до дії |
|
|
|
|
Робота з теоретичним матеріалом,
поданим у підручнику задля зіставлення нових знань з базовими
Гра «Хто швидше»
► Згадати й записати крилаті вислови про
природу та її збереження, у яких є дієслова дійсного, умовного й наказового
способів.
1. Люби природу не як символ душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї! (М. Рильський)
2. Лише природа робить велике даром (О.
Герцен).
3. Природа не терпить пустоти (Л.
Костенко).
Творча робота
► Доберіть до наведених дієслів у
неозначеній формі особові форми дієслів дійсного, умовного й наказового
способів. Заповніть таблицю.
|
Інфінітив |
Дійсний спосіб |
Умовний спосіб |
Наказовий спосіб |
||
|
Теперішній час |
Минулий час |
Майбутній час |
|||
|
Учитися Розуміти Стати Радіти Шкодити Поводитися Стежити Залишати Допомагати турбуватися |
Учуся |
Учився |
Учитимусь |
Учився б |
Учись |
► Використовуючи новоутворені дієслова з
таблиці, складіть і запишіть добрі поради сучасникам щодо збереження природи.
Зразок.
1.Учись розуміти природу, стань її другом і захисником! 2. Не зашкодь
природі своїм недбайливим ставленням. 3. Робімо для природи тільки корисне! 4.
Товаришуймо зі всіма живими істотами, не знищуймо їх. 5. Стеж за чистотою
природного середовища, не залишай за собою слідів перебування в ньому.
Орфоепічна п'ятихвилинка
► Розставити наголос у наведених словах,
визначити, якою частиною мови вони є. У дієсловах зазначити спосіб.
Дресирувати, абихто, бармен, безвилазний,
брикнути, було, бурхати, бурхнути, ведмедиця, вербовий, веретено, вибоїна,
вибранець, вигнанець, вигода (користь), вигода (зручність), видання,
визвольний, визнання.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Вивчити правила §10.
► Виконати вправу
86(8речень). Списати українські прислів’я.
Визначити спосіб дієслів.
II семестр 2020 – 2021 н. р.
15.01.2021
Тема. Дієприслівник як особлива форма
дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична
роль
Доброго дня, дорогі семикласники! Сьогодні ви
ознайомитеся з дієприслівником як особливою формою дієслова, з’ясуєте його
загальне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.
Розгорніть зошити, запишіть число і тему уроку.
Пригадайте!
Які ви знаєте форми дієслова? (Неозначена форма
(інфінітив), особові дієслова, безособові дієслова, дієприкметник,
дієприслівник)
Отже, що ж таке дієприслівник?
Дієприслівник — це незмінювана особлива форма дієслова, яка виражає
додаткову дію, що пояснює в реченні основне дієслово – присудок.
Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?
Приклад:
Розсіваючи бліде сяйво, іде
сніг.
Не
спитавши броду, не лізь у воду.
Дієприслівник
має ознаки дієслова і прислівника.
|
Ознаки
дієслова: |
Ознаки
прислівника: |
|
вид: доконаний і недоконаний; |
незмінюваність; |
|
час:теперішній і минулий; |
у реченні виконує синтаксичну роль обставини |
|
може мати залежні слова. |
|
У реченні
дієприслівник пов’язується з тим самим іменником, що й дієслово-присудок, і
виступає у ролі обставини.
Засинаючи, він почув
раптом голос — почув коли? — засинаючи;
Купивши квиток, ми пішли до музею народної
культури —
пішли за якої умови? — купивши квиток.
Робота з підручником (с. 100, 101 !)
Прочитайте
правило, виконайте вправи 171,172
Домашнє
завдання. П.20, вправа 170 (5 речень)
19.01.2021
Тема. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення
Перевірка домашнього завдання
Клоуз-тести
1. Дієприслівник – це … форма дієслова,
яка позначає … дію, що супроводжує … .
2. Дієприслівник відповідає на питання
… .
3. Дієприслівник поєднує ознаки … .
4. Дієприслівник має ознаки дієслова …
.
5. Дієприслівник … закінчення.
6. У реченні дієприслівник виступає … .
Запам’ятайте
Вид мають усі форми дієслова. Дієприслівники бувають недоконаного й доконаного виду, теперішнього і минулого часу.
Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи, -ючи, -ачи, -ячи: читаючи, люблячи. Дієприслівники доконаного виду минулого часу утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів –вши, -ши: добігши, написавши.
Робота з підручником (с.103-104 )
Завдання. Визначити вид дієприслівників.
Тремтячи, сидівши, освітивши, освітлюючи, виглядаючи, працювавши, добираючи, заспівавши, танцюючи, заснувши.
Наприклад, тремтячи (що роблячи?) - недок.вид, сидівши (що робивши?) - недок.вид.
Лінгвістична гра « Морфологічний ланцюжок»
Від поданих іменників утворити такий морфологічний ланцюг:
іменник – дієслово – дієприкметник – дієприслівник.
Дума, спів, плавання, біг, малювання, читання.
Зразок. Дума – думати – думаючий – думаючи.
Розподільне письмо
Записати дієприслівники в дві колонки: в першу – недоконаного виду, в другу – доконаного виду.
Несучи, прилігши, літаючи, бачачи, встигнувши, допомігши, теревенячи, вживаючи, зиркнувши, вразивши, очікуючи, почувши.
Робота з підручником. Виконати вправу 177.
Домашнє завдання. П.21, вправа 178.
22.01.2021
Тема. РМ Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання
певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових
зворотів (за складним планом)
Сьогодні ви узагальните знання про художній стиль, його особливості, сферу
використання; будете
вміти чітко й послідовно розповідати про процес праці за власними спостереженнями,
дотримуючись вимог стилю.
Запитання.
1) Назвіть типи мовлення української мови. Який тип мовлення
слід обрати для інформування про процес праці? Чому? (Розповідь, бо в ній говориться про
послідовне виконання конкретних дій, дається відповідь на питання «що робить
особа?»).
2) Пригадайте основні частини розповіді (Вступ, розвиток дії, завершення).
3) Чи зустрічалися ви коли-небудь із текстами-розповідями
про процес праці? Де? (У кулінарних книгах, інструкціях, довідниках садівника).
4) Яка мета цих текстів? (Дати рекомендації, як правильно
щось виготовити ).
5) Елементи яких типів мовлення доречно поєднати у
тексті-розповіді про процес праці? ( Опис природи, приміщення,
зовнішності людини; роздум ).
6) Пригадайте і назвіть стилі мовлення. ( Розмовний, науковий,
офіційно-діловий, публіцистичний, художній ).
7) У якому стилі можна скласти розповідь про виконання
автором улюбленої справи? (У науковому, діловому, художньому ).
Завдання.
Прослухайте тексти. Про що в них розповідається? Який тип
мовлення покладено в основу кожного із уривків? Визначте стиль мовлення.
1).
Руки натхненно чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже
поставити воду і, коли окріп уже забулькотів, виклала на підситок перший
десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю. Прозора вода враз
скаламутилась, у ній затанцювали білі горошинки. Полинув ніжний аромат тіста й
варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром варенички почали
випливати нагору. За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці – білі-білі, з
ледь помітним бузковим відливом (За
І.Сенченком ).
2).
Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йому відстоятися.
Розкачують у руках качалку діаметром 2-3 см, розрізають її на шматки.
Кожен шматок обвалюють у борошні, розкачують варениці. Начиняють її сиром,
картоплею або тушеною капустою. Варять у крутому окропі (3 кулінарної книги ).
Запитання.
1) Які стильові ознаки властиві тесту художнього стилю? (Образність, конкретність,
емоційність, оцінний характер мовлення).
2) Чи можна відчути, як автор першого уривку ставиться до
виконавця дій?
Зверніть увагу, що завдання
художньої розповіді про процес праці не тільки відтворити послідовність
виконуваних дій, а й охарактеризувати людину під час праці, показати її
ставлення до роботи й результату.
3) Чи є в другому тексті конкретна вказівка на
виконавця? (Ні,
виконавець чітко не визначається, а сприймається як особа узагальнена).
Не забудьте про ці відмінності між художнім і діловим описом, коли будете створювати власні висловлювання.
Лексична робота.
• Дібрати дієслова-синоніми, за допомогою яких можна
описати дії тих, хто працює (Працює, трудиться, виготовляє, майструє, виробляє).
• Працювати (як?) – зосереджено, впевнено, успішно,
систематично, не покладаючи рук, вміло, легко, повільно, активно.
• Слова для
позначення послідовності дій: спочатку, перш за все, потім, після цього, згодом, тепер,
нарешті.
Складаємо план і записуєте у
зошити.
1. Чому я взявся до цієї
роботи?
2. Чи потрібною ( цікавою ) є вона для
мене?
3. Як попередньо готувався?
3.1. Добір матеріалів, інструментів.
3.2. Створення певних умов.
3.3. З ким радився, що читав?
4. З чого розпочав роботу?
5.Які трудові операції та в якій
послідовності виконував?
6. Чим завершилася праця?
7. Чи задоволений я результатом?
Опрацюйте пам’ятку «Як працювати
над твором про виконання дій у художньому стилі?»
1.
У вступній частині
твору вкажіть на особу, що виконує дію, і зазначте назву трудової дії.
2.
В основній частині
твору, описуючи безпосередньо дію, обов’язково дотримуйтесь чіткої
послідовності виконання дій, використовуючи при цьому спеціальні слова
(спочатку, потім, пізніше, затим, насамкінець та ін.).
3.
Під час опису трудового
процесу вживайте слова, що аналізують виконувані операції. Наприклад: працювати
швидко, легко, серйозно, спокійно, творчо, цікаво, зосереджено, вправно; праця
успішна, благородна, відповідальна, напружена, нелегка, плідна, радісна,
сумлінна.
4.
З метою створення
тексту-опису дій у художньому стилі використовуйте художні засоби (епітети,
метафори, порівняння тощо).
5.
Пам’ятайте, що основною
метою художнього опису трудового процесу є характеристика людини під час роботи
та її ставлення до праці.
Зразок
твору про виконання дій у художньому стилі
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб
зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі
людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона
малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я
спостерігаю, як моя мама вишиває «хрестиком» картини.
Моя мама Олена
дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як
її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані
картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та
терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі
спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини,
надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до
роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки,
рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї
напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може
знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї
картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли
її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама
втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час
роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю
задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає,
що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю
береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
Завдання: скласти усний твір розповідного характеру про виконання певних дій на
основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів.
Домашнє
завдання. Відредагувати твір-опис. Підготуватися
до виступу.
Тема. Написання прислівникових сполучень тип раз
у раз, з дня на день…
Повторення вивченого матеріалу.
▼
Пригадайте основні правила правопису прислівників.
▼
За допомогою чого творяться прислівники?
Проблемне запитання
►
Чому за різними правилами пишуться прислівники сама-самісінька, сам
самотою, сам на сам?
Робота з підручником
►
Прочитайте правило написання прислівникових сполучень ( с.138). Знайдіть
відповіді на проблемне запитання.
Спостереження над
мовним матеріалом
►
Прочитайте речення, випишіть
прислівники разом зі словами, до яких вони належать, і поясніть, чим
відрізняється їх правопис.
1. А місяць все такий
же, він — місяць, місяченько, як вчора, позавчора і хтозна ще коли (Л. Костенко). 2. Зроду-віку козак не був і не буде катом
(Народна творчість). 3. Одним єдине при долині, в степу, край
дороги, стоїть дерево високе. 4. Сичі
в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). 5. Так піду я
в поля неозорі із піснями один на один (А. Малишко). 6. На чистому
теплому небі тільки де-не-де біліли кущиками хмари ( М.Коцюбинський)
Розподільне письмо
►
Запишіть прислівники у три колонки відповідно до їх
правопису: 1) разом, 2) через
дефіс; 3) окремо.
Робота з текстом
Прочитайте текст.
Визначте тип і стиль мовлення.
Дайте тексту
заголовок. Що він виражає: тему чи основну думку?
Червона книга — це перелік рідкісних тварин, рослин, грибів, які рік у рік перебувають під загрозою зникнення. Хоча ні, дуже часто хочеться сказати інше. Червона книга — це один із результатів життя людей на планеті, це їх егоїзм, пихатість і так званий розум. Як наслідок, один за одним зникають види рослин і тварин.
►
Випишіть із тексту прислівникові сполучення разом
зі словами, до яких вони належать.
►
Поясніть правопис цих сполучень.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
►
Виконайте вправу 259.
►
Складіть повідомлення в науковому стилі про Червону
книгу.
13.04.2021
Тема. Написання похідних прийменників разом, окремо і
через дефіс
Повторюємо теоретичні відомості.
На якій підставі прийменники поділяються
на непохідні й похідні?
Від яких частин мови можуть
утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.
Як пишуться похідні прийменники, утворені
від прислівників, іменників та прийменників?
Навести приклади похідних
прийменників, що пишуться окремо.
Як пишуться похідні прийменники, утворені
приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести
приклади.
Робота з
підручником. Самостійно опрацюйте таблицю “Правопис прийменників”
(с. 152). Вправа 283.
Виконання вправ на закріплення вивченого.
*
Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Пояснити
написання прийменників.
І. І довго там д..влюся я, як із/за
лісу, з/за густого зіходить зіронька моя. (Л.Глібов.) Може, мій в..чірній
срібний голос дол..тить до тебе з/за Дніпра. (М.Сингаївський.) Не вернуться уже
із/за морів ж..ття мого сполохані лелеки. (Д.Луценко.) У
коваля рука уміла і теплий погляд з/під бр..ля. (О.Довгий.)
* Словниковий самодиктант. Позначити в словах
орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс”.
Назустріч долі, навколо нас, попри
невдачі, всупереч чуткам, з-поміж друзів, на відміну від інших,
з-попід брів, залежно від часу, незважаючи на біль, у зв’язку з
певними подіями, незалежно ні від чого.
Прочитати словникові статті. Виконати завдання
1) прислівник назустріч,
іменник із прийменником на зустріч увести
до самостійно складених речень (усно);
2) прийменник незважаючи на та
дієприслівник із часткою не зважаючи ввести до
самостійно складених речень (усно).
НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ.
Назустріч. 1. присл. Назустріч
плив корабель. 2. прийм. І я пішов, прискорюючи
крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)
На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з
колишніми однокласниками.
НЕЗВАЖАЮЧИ –
НЕ ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одержали освіту.
Не зважаючи, дієприс.
з част. Працював добре, не зважаючи ні на
які обставини.
Зі словника-довідника з культури української мови
*Переписати, на місці
крапок уставляючи пропущені похідні прийменники, що пишуться через дефіс.
Орлиний клекіт ... хмари чути.
Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто
стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а іншого й ...
столу виганяють. (Народна творчість).
Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під.
З-під.
Робота зпідручником.
Виконати вправу 286(тести)
Домашнє
завдання. Вправа 284.
16.04.2021
Тема. Сполучник як службова частина мови.
Види сполучників за будовою, походженням
Відгадайте загадку
Я важливий, що й казати,
Можу вміло пов'язати
Однорідні члени чинно
Й складних речень теж частини.
А, але, і — я сурядний,
Що, немов, як, щоб — підрядний.
Скрізь впишусь я досить влучно,
Називаюсь я... (сполучник).
(О.
Фесенко)
Що ви дізналися?
Що поєднує сполучник? (Однорідні члени і
частини складних речень).
Які вони бувають? (Сурядні і підрядні).
Робота з текстом
-Перед вами уривок тексту з одного відомого вам твору, в
якому розповідається про дивовижних птахів - лебедів. Прочитайте його уважно і визначте,
яку функцію виконують виділені слова в
тексті, засобом зв'язку чого вони виступають?
ЛЕБЕДІ
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони
летять нижче
розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Мені теж хочеться полетіти за лебедями, і тому я підіймаю руки, наче крила. І радість,
і смуток, і срібний передзвін огортають мене своїм снуванням. Я стаю ніби меншим, і навколо більшає, росте й міниться ввесь світ. І вкрите білими хмарами небо, і одинокі
скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані зеленим
мохом стріхи, і блакитнава діброва під селом, і чорнотіла, туманцем підволожена земля, що пробилася з-під снігу.
(Сполучники поєднують частини складних речень
та однорідні члени речення).
Тож тепер, дослідивши роль сполучників у
тексті, давайте зробимо висновок і пограємо у гру " Так чи ні".
Гра "Так чи ні"
1. В реченні
виступає додатком. ( Ні, не виконує ніякої синтаксичної ролі).
2.
Змінюється за родами, числами, відмінками. (Ні, незмінна частина мови).
3.
Не виступає в ролі членів речення. (Так).
4. Зв'язує однорідні члени речення, частини
складного речення. (Так).
5. Лексичного
значення не має. (Так).
6. Самостійна
частина мови. (Ні).
7. Службова
частина мови. (Так).
- А тепер, зробіть висновок про роль
сполучника у мові, доповнивши вислів
Д.Білоуса :
…Сполучник каже:
скромну роль я маю,
Але слова у
мові ……………
Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу на с.156).
Запитання
Що ви дізналися
про сполучник? (Це службова частина мови, яка поєднує однорідні члени
речення, словосполучення і частини складного речення. Сполучник -незмінна частина мови,
лексичного значення не має).
На які види
поділяються розряди сполучників? (За походженням, за способом вживання у
реченні, за будовою та за значенням).
Які бувать
сполучники за походженням? ( Похідні
й непохідні).
За будовою... (прості,
складні, складені).
Та за значенням ми
маємо... (сполучники сурядності і підрядності).
Виконання
вправ на закріплення
Творче
завдання
-А тепер складіть і запишіть по 2 речення із непохідними
сполучниками та похідними.
Наприклад:
Ми йдемо до школи
і в нас чудовий настрій.
Я сьогодні не
виконала домашнє завдання, але обов'язково все вивчу
на наступний урок.
Ми зараз плідно
попрацюємо, якщо будемо уважними.
Я виконав
додаткові завдання, щоб отримати гарну оцінку.
Розподільне
письмо
Запишіть
у зошитах в першу колонку прості сполучники, в другу –складні, а в третю- складені.
Що, але, тому що, зате, якщо, через те що, щоб, і, немов, дарма що, однак, або, мов, бо,
чи, як тільки, й, наче, та, проте.
Прості Складні Складені
що але тому що
Списати прислів'я, вставляючи на місці крапок
пропущені сполучники.
1) Наука в ліс не веде, ... з лісу виводить. 2) ... добре жити, треба працю любити. 3) ... такий до роботи, ... до розмови. 4) В очі любить, ... за очі гудить. 5) М'яко стелить, ... твердо спати. 6) Не той урожай, ... в полі, а той... в коморі. (Нар. творч.)
Довідка:
що, а, як, щоб, проте, що, якби, та.
(1- проте, 2- щоб, 3- якби, як, 4- а, 5-
та, 6- що, що).
6.
Відредагуйте текст, замінивши сполучники, що повторюються.
Сьогодні тепла і сонячна погода. За
вікном співають пташки і світить сонце. Розпускаються дерева, розцвітають перші
квіти та весело дзюрчать річки, та ще віє весняною прохолодою. Скоро сади
одягнуться в біле, немов наречені, а трави розстеляться зеленню, немов килими.
Перевір
себе
Сьогодні тепла та сонячна погода. За вікном співають пташки і світить сонце.
Розпускаються дерева, розцвітають перші квіти та весело дзюрчать річки, але ще віє весняною прохолодою. Скоро
сади одягнуться в біле, немов наречені, а трави розстеляться зеленню, ніби килими.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Виконати вправу 290, ст.155(І,
ІІ рівні).
2. Скласти й записати або виписати з художньої літератури по 5 речень з
непохідними і похідними сполучниками(ІІІ, ІV).
20.04.2021
Тема. Використання сполучників у простому й складному реченнях. Сполучники сурядності й підрядності
Запишіть
у зошитах число, тему уроку.
Пригадайте!
1.►Які
члени речення називаються однорідними?(Які відповідають на те саме питання й
пов’язані за змістом із одним словом у реченні)
2.Які за значенням
сполучники служать для зв’язку однорідних членів речення?(Сполучники
сурядності)
3.Які речення
називаються складними?(Які мають дві і більше граматичних основ)
4.Які за значенням
сполучники зв’язують рівноправні частини складного
речення?(Сполучники сурядності)
5.У якому складному
реченні вживаються сполучники підрядності?(У якому одна частина залежить від
іншої)
Тестування
1. У якому рядку записані сполучники?
А) в, на, у, під, над,
попід, понад, з-над, з-за, через;
Б) і, й, та, а, але, зате,
однак, щоб, бо;
В) через те що, від, тому
що, внаслідок, відповідно до.
2. Сполучники поєднують:
А) однорідні члени речення
і частини складного речення;
Б) іменники і дієслова;
В) числівники і
прикметники.
3. У якому рядку записані
непохідні сполучники?
А) і,
але , та, аж , або, й,
а, мов;
Б) і, й, та, а, але, зате,
однак;
В) через те що, щоб, бо,
що, тому що.
Робота з підручником (опрацювати
таблиці на с.160,161)
Виконайте
вправи 296,300.
► Перепишіть речення, розставляючи
потрібні розділові знаки, в такій послідовності: 1) речення, у яких сполучники
поєднують однорідні члени; 2) складні речення, у яких сполучники поєднують їхні
частини.
1. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне.
2. День погас і все почило. 3. Під хатою дідусь сивенький
сидить а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром. 4. За сонцем хмаронька
пливе червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. 5. Тече вода в
синє море та не витікає. Хочеться дивитись як море заграє (З творів Т.
Шевченка).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу
302 за підручником (1,2 рівні).
► Знайдіть та запишіть п’ять прислів’їв
або загадок, у яких вживаються сполучники ( 3рівень).
► Складіть твір-мініатюру з теми
«Книга — міст у світ знань», використовуючи різні за будовою сполучники (4рівень).
23.04.2021
ТЕМА. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ РАЗОМ ТА
ОКРЕМО. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ СЛІВ
Розподільне письмо
► Розподілити сполучники за будовою і
записати в таблицю. Пояснити правопис складних і складених сполучників.
|
Прості |
Складні |
Складені |
|
|
|
|
Щоб, мов, але, якби, начебто, бо, через те
що, після того як, що, аби, зате, незважаючи на те що, хоча, проте, для того
щоб, як, у зв’язку з тим що, ніби, якщо, наче, як тільки, нібито, коли, коли б,
та, так що.
Робота з підручником
(с.164. Таблиця «Написання сполучників»)
Звернути
увагу на
примітку. Сполучники з
підсилювальними частками –бо, -но, -то пишуться через дефіс: отож-бо, тільки-но, тим-то, тому-то, якби-то,
отож-то.
Завдання.
► Визначити сполучники сурядності та
підрядності в поданих реченнях. Опрацювати теоретичний матеріал, поданий у
таблиці, і зробити висновок, у яких
реченнях слова проте, якби є сполучниками, а в яких — сполучними словами.
|
Сполучники |
Сполучні слова |
|
Сполучники належать до службових частин
мови |
Сполучні слова належать до самостійних
частин мови: займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки); прислівники
(де, коли, куди, звідки як,доки, відколи, чому, навіщо) |
|
На сполучники не падає логічний наголос:
Микола попередив, що приїде у вівторок |
Сполучні слова часто логічно
виділяються: Микола пригадував, що треба зробити у вправі |
|
Сполучники не бувають членами речення: Я
знаю, що бійця нащадки згадають |
Сполучні слова виконують роль членів
речення: Що посієш, те й пожнеш |
|
Сполучники можна замінити синонімічним
сполучником: Одсіяють роки, мов (як, наче) хмарки над нами (В. Сосюра) |
Сполучні слова можна замінити
синонімічним словом: Ми попрямували до лісу, що (який) виднівся за горою |
1. Ми вірші пишемо про те, як стати біля
дум на варті. Ми вірші пишемо, проте ми не завжди тих віршів варті
(В. Коротич). 2. Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні
жалю. Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим
шляхом поплисти (Леся Українка).
Творча робота
► Придумати і записати закінчення
речення. Пояснити правопис сполучників й однозвучних із ними слів.
• Як би мені хотілося, щоб...
• Якби ми вчились так, як
треба, то...
• Усі діти зібралися у театр,
проте...
• Я завжди слухаю розповіді
діда про те,..
Дослідження-відтворення
► Відновити прислів’я і приказки,
дібравши їхнє продовження із другого стовпчика. Розкриваючи дужки і ставлячи
розділові знаки, записати народні вислови спочатку зі сполучниками, а потім — з
однозвучними словами.
|
Хоч пироги пісні. |
що (б) з криниці води напитися. |
|
Не (за)те кобилу б’ють, що ряба. |
то й світ не милий |
|
Як (що) немає сили. |
а (за)те, що везти не |
|
Треба йти до господи. |
що (б) не було шкоди |
|
Треба нахилитися. |
за (те) слова масні |
Робота з підручником. Вправа
312 (тести)
Мовна гра «Спіймай помилку»
► Прочитати наведені твердження.
Виписати тільки ті, які стосуються сполучника як частини мови. Яких частин мови
стосуються інші твердження? Чи можна це визначити без додаткових уточнень?
1. Незмінна службова частина мови, що
виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у
словосполученні та реченні.
2. Службова частина мови, яка вживається
для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.
3. Виражає ознаку дії, іншої ознаки,
ознаку предмета.
4. Змінюється за числами та родами.
5. Є незмінним словом.
6. Не буває членом речення.
7. Виступає другорядним членом речення.
8. Поділяється на три розряди: якісні,
відносні, присвійні.
9. За роллю в мові буває сурядним і
підрядним.
10. За будовою буває простим, складним і
складеним.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
►Вправа 306(1-2 рівні)
Написати твір-мініатюру «Мій
життєвий вибір», використавши прислів’я і приказки, до складу яких входять сполучники
(3-4).
Немає коментарів:
Дописати коментар