8 УКР ЛІТ

01.06,03.06.2022

 Дорогі мої восьмикласники й восьмикласниці! Ось і закінчується наш навчальний рік. Хочеться, щоб гарна художня книга стала вашим другом і порадником, читання книг – цікавим і необхідним, а не нудним обов’‎язком. Ви добре попрацювали, і на сьогоднішньому уроці ми згадаємо вивчений матеріал.

 Пригадайте!.

Життя якого письменника вас найбільше вразило?

Який твір запам’‎ятався найбільше?

Який герой став моральним взірцем, дав якісь моральні уроки?

Ознайомтеся зі списком літератури, що буде вивчатися в 9 класі.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ НА ЛІТО. 9 КЛАС

·         Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. ...

·         «Слово о полку Ігоревім»

·         Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

·         Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся»

·         Микола Гоголь. «Тарас Бульба»

·         Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

·         Марко Вовчок. «Інститутка»

Домашнє завдання. Читати влітку за списком рекомендованої літератури.

Гарного відпочинку та приємних вражень!

 27.05.2022

Тема. Узагальнення та систематизація вивченого

Подумайте!

Що вам відомо про художню літературу як одну з форм діяльності людини?

Назвіть функції художньої літератури.

Як за допомогою художніх творів розвивається і виховується людина?

Чи можемо ми пишатися українськими митцями слова? Назвіть тих, які вам найбільше подобаються.

Які твори художньої літератури, на ваш погляд, є популярними і актуальними?

Вмотивуйте, чи складно бути письменником? Що необхідно знати людині-митцю для написання творів?

Що зображує майстер слова у своїх творах? (Важливі характерні події, явища, риси вдачі людей, змальовує словами художні образи)

Чому художній твір, на ваш погляд,— носій загальнолюдських цінностей?

Підготуйте розповідь про художні твори, які вивчалися протягом року й викликали найбільшу зацікавленість. 

25.05.2022

Контрольна робота №6. З української прози. Український гумор (тести)

Оберіть одну правильну відповідь 

1. Укажіть епічний жанр, який характеризується зосередженістю на одній події в житті головного героя, стислими описами та обмеженою кількістю дійових осіб. 

A)   оповідання;

Б)    повість;

B)    роман;

Г)    новела. 

2. Назвіть письменника-лауреата літературних премій імені Дмитра Яворницького та Остапа Вишні. 

A)   В. Дрозд;

Б)    В. Чемерис;

B)   Ю. Винничук

Г)    О. Чорногуз. 

3. Укажіть, як ставилися до Шептала бригадні коні (В. Дрозд «Білий кінь Шептало»). 

A)   співчували;

Б)   глузували;

B)   обходили стороною;

Г)   недолюблювали. 

4. Визначте жанр твору В. Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання». 

A)   «химерна» повість;

Б)   гумористична повість;

B)   документальна повість;

Г)   історична повість. 

5. Люботинському князеві з повісті-казки Ю. Винничука потрібен був дракон, щоб 

А)   залучити туристів;

Б)   прославитися в битві з ним;

В)   настрахати ворогів;

Г)  знайти собі зятя. 

6. Назвіть ідею повісті В. Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання».

A)   уславлення українського села;

Б)   головне в житті – знати свої права;

B)   возвеличення почуття кохання;

Г)   готовність до самопожертви заради Вітчизни без зайвих слів. 

7. Установіть відповідність між наведеною цитатою та художнім засобом. 

А)   «Кров, мов молотками, стукала їй у висках»;

Б)   «По тому мене знову ковтнула ніч…»; 

В)   «високі трави», «байдужий погляд», «приємна довірливість»; 

Г)  «Курка сіяла по городу яйця, а ми бродили за нею по грядках капусти та помідорів, по зчорнілому картоплянищу, попід яблунями, вишнями, сливами і парканами з кошовками в руках, що вочевидь повнішали». 

1. Персоніфікація. 2. Гіпербола. 3. Порівняння. 4. Епітети. 5. Метафора.

8. Установіть відповідність між портретною характеристикою та героєм, про якого йдеться. 

A)  «Високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…». 

Б)  «Вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою». 

B)  «Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах» .

 Г)  «Завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок... Отой ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг». 

1. Соломія Кирилівна. 2. Галя. 3. Вітька. 4. Федько. 5. Петро.

9. Напишіть твір-мініатюру на тему «Образи Вітьки та Федька (за повістю В. Чемериса «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання»)». 

 

18.05, 20.05.2022

Тема. В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Характеристика образів Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок

 Згадаємо події твору.

1. Події відбуваються в селі  Великі Чаплі ( Так).

2. Головному герою Вітькові Горобцю16 років (Ні).

3. Котигорошко вважав себе знавцем-теоретиком у написанні віршів (Ні).

4. Товариші зняли з опудала сомбреро, щоб співати Галі серенаду (Так).

5. Серенада не розтопила Галиного серця, бо хлопці погано співали (Ні).

6. Зілля баби Векли не допомогло приворожити Галю, тому що Вітька відмовився його пити( Ні).

7. Вітька Горобець ішов  на перше побачення до Галі Козачок як на страту (Так).

8. Вітька з Федьком розчарувалися в Галі, бо дізналися , що вона пішла на побачення з іншим (Так).

9. Щоб помститися Петрові, хлопці відлупцювали його (Ні).

10. Вітька зрозумів, що теж подобається Галі, коли вона прибігла рятувати його з‑під арешту ( Так).

11. Коли Федько прийшов сватати Галю, її мама погодилася віддати дівчину (Ні).

12. На згадку про кохання Вітьки й Галі Федько залишив надпис на дереві:  «Вітька + Галя» (Так).

Завдання. Охарактеризувати образи Вітьки Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок.

Перечитайте характеристику героїв повісті 

Вітька – головний герой твору, що у свої неповні чотирнадцять років закохався у свою односельчанку Галю. «Вітька – високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий». В образі цього хлопця вбачаємо такі риси, як рішучість, наполегливість та доброта. Вітька цілеспрямовано йде до своєї мети, віддано бореться за своє щастя. Окрім цього він є чудовим та вірним другом.
Федько Котигорошко – дванадцятирічний друг Вітьки. Це «маленький товстий і флегматичний» хлопець, що мав прізвисько Жучок через свою смагляволицість. Хлопець був чудовий та навіть романтичний, адже саме він запропонував Вітькові освідчитись Галі серенадою. Він ще ніколи не закохувався, але був начитаною людиною, тому чимало читав про кохання: «Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман». Окрім цього він був гарним другом, всіляко підтримував Вітьку у різних ситуаціях і прагнув завжди бути поряд: «Тільки носа не вішай. Он дід Свирид каже, що двічі не вмирати, а раз – не минувати».
Галя – гарна та приваблива дівчина, «тоненька немов вирізьблена», «в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне». Недарма у неї закоїхався Вітька: «Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба ж було тобі отак відчайдушно закохатися у Гальку Козачок!». Галя – дівчина смілива та відважна, «в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця!». Улітку підпрацьовує листоношею. Саме у цьому образі уособлюється ідеал української дівчини.

Цитатна характеристика головних героїв твору.

Вітька Горобець

·     Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…

·       Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.

·       Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.

·       Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.

·       Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.

·       Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

Федько Котигорошко

·       Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.

·    Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.

·    Що в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг!

·         Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!

Галя Козачок

·       Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою.

·       Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!

·       Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок.

·       Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.

·       Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.

Петро Білий

·       Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг.

·       Боягуз він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-віку не повірю, щоб Галя його покохала!

Висновок.  Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих не було б. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.

Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал

 13.05.2022

Тема. В. Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору

  Добрий день, діти. Продовжуємо працювати над твором В. Чемериса. Перегляньте відеоурок, дайте відповіді на поставлені вчителем запитання.

Домашнє завдання. Дібрати цитати до характеристики образів Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок. 

06.05, 11.05. 2022

Тема. Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Гумористична повість про життя і пригоди школярів: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення

   Добрий день, діти. Починаємо вивчати останній розділ літератури для 8 класу «Гумористичні твори». Сьогодні ознайомимося з повістю Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Перегляньте відеоурок , зробіть у зошитах відповідні записи.

Домашнє завдання. Прочитайте твір у підручнику або прослухайте аудіозапис. Підготуйте відповіді на запитання за змістом.

 

04.05.2022

Тема. Література рідного краю. Леонід Народовий. Життя і творчість.

  Наша Кіровоградщина  славиться мальовничими краєвидами, родючими чорноземами, щедрими врожаями та трудовими династіями, людьми високої духовності. Сьогодні ви познайомитеся з творчим доробком талановитого поета – земляка Леоніда Народового.

Опрацюйте біографію письменника за посиланням.

https://wiki.library.kr.ua/index.php?title=Народовий_Леонід_Миколайович

   Із маленької батьківщини народжується велика Батьківщина – мила серцю  Україна. А любов до рідної землі творить поетів. Прочитайте вірші Леоніда Народового. Які ваші враження від його творів?

                            Земля

          До неї серцем припадаю

          І чую: гул життя яріє.

         Земля нас носить і гойдає,

          І сповиває наші мрії.

 

         Земля… За неї ми в одвіті

         Перед сучасним і майбутнім.

         Землею йтимуть наші діти,

         Коли і нас уже не буде.

 

         Вона дає нам хліб і руту,

         Їй треба сонця і любові.

         В руці найменшу стисну грудку –

        Проступить з неї крапля крові.

            

                       Повернення

          Вечір.

          В рідне село,

          Як в дитинство,

          В’їжджаю.

 

          Мчать назустріч хати,

          Мчать назустріч літа.

          Ми до тебе приходимо,

          Батьківський краю,

            Мов схолола земля

            До весни поверта.

 

            Ось і наше подвір’я,

            Принишкле з роками,

            Так знайомо шепочуть

            Долина і сад.

            Я за хвіртку стареньку

            Беруся руками

            І, забувши про час,

            Оглядаюсь назад.

 

            Тут збирав колоски

            На стерні повоєнній

            І скривавлені ноги

            Ледве ніс до села…

            Тут діди і батьки

            Свій чорноземний геній

            Дарували народові

            З рук і чола.   

   

                                  Криниця

             Наче зараз бачу, як назустріч святу

             Мати білить хату. Нелегкі труди.

             Ми на зміну з батьком – беремо лопату

             І копаєм. Добуваємось води…

 

             Вже немає батька і нема дитинства.

             Відспівали півні долю на зорі.

             Та живе і досі та стара криниця –

             Батькова криниця в нашому дворі.

 

             Тільки жаль, то сталась, з горя чи з понуки,

             Непоправна втрата батькова й моя:

             Бігають подвір’ям не його онуки

             І живе в тій хаті не моя сім’я.

 

             Звіддаля дивлюся на гніздів’я роду:

             Стіни й досі білі, двері вже старі –

              І, здається, бачу: тягне батько воду

              З нашої криниці у чужім дворі.

 

              Батькова криниця, дай води напитись –

              У житті багато я ковтнув ропи.

              Із твого відерця серцю дай омитись,

              Пам’яттю любові душу закропи!

Домашнє завдання. Вміти виразно читати вірш, який найбільше сподобався, визначити його тему, ідею та художні засоби. 

29.04.2022

Тема. Юрій Винничук «Місце для дракона». Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви 

  Добрий день. Сьогодні  ми продовжимо працювати над твором письменника, який все своє життя  відстоює ідеали добра і любові, благородні людські почуття, розглянемо основні поняття етики – добро і зло, спробуємо довести, що добро – найвища цінність. Сподіваюся, що цей твір змусить вас замислитися над питаннями, які турбують не одне покоління: добро і зло, вірність і зрада,  окриленість душі та сіра буденність. Перегляньте відеоурок, зробіть відповідні записи в зошити.

Домашнє завдання. Записати проблеми, які піднімає Юрій Винничук у творі.

 27.04.2020

Тема. "Юрій Винничук. "Місце для дракона". Підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя.
  Добрий день, діти. Продовжуємо працювати над твором Ю. Винничука «Місце для дракона». Перегляньте відеоурок.

Аналіз твору (записати в зошити)

Автор – Юрій Винничук

Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу).

Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу.

Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?” Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю!

Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Проблематика: добро і зло вірність і зрада доцільність самопожертви проблема вибору.

Головні герої “Місце для дракона”:

 - дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла),

 - Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається),

- князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар ),

- лицар Лаврін.

Місце: Галичина. Час: Середньовіччя.

  У творі все перекидається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво просимо в Щуро­град”. 

Домашнє завдання. Усно дайте відповідь на питання (стор. 207).

 22.04.2022

Тема. Ю.Винничук. "Місце для дракона". Парадокс: дракон Грицько - поет і християнин"
  Перед нами парадокс: дракон Грицько (який  мав  би уособлювати зло) є поетом і християнином.

Парадокс ( грецьке -  несподіваний, дивний) - висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які ґрунтуються на певних принципах і відповідно до зумовленої історичним розвитком науки парадигми. Тобто, парадокс – це суперечність.

- Чому ж так сталося, що дракон, який мав бути злим, став іншим? Яка причина? (Він народився після загибелі батьків, не знав, яким має бути дракон, його виховав Пустельник, навчив  читати, познайомив з Біблією).  Отже, дуже часто спрацьовують стереотипи: син злочинця має бути злочинцем, дракон має бути злим тощо. Але не потрібно забувати про виховання. Один із афоризмів вчить:Кожна дитина - це наче білий аркуш паперу. Хто на ньому що напише, такою залишиться дитина на все життя.

Виховання - це цілісний процес  розвитку почуттів, волі, оцінки явищ життя, формування характеру. Християнське виховання намагається дати духовне спрямування, щоб дитина могла встояти перед різними спокусами і йти в житті правильним шляхом, дбає про духовний розвиток особистості, що ґрунтується на вічних Божественних принципах.    

Пригадайте, хто такі пустельники? (Люди, які хотіли наблизитися до  Бога, обирали самотність, весь час молилися, читали  Біблію).

Перегляньте відеопрезентацію

Домашнє завдання.Складіть сенкан із словами «дракон» та  «князь».                                                                            

15.04, 20.04.2022

Тема. Юрій Винничук «Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»

  Добрий день, дорогі восьмикласники. Сьогодні ви познайомитеся з життєписом письменника Юрія Винничука та з його повістю-казкою «Місце для дракона», з’ясуєте особливості такого жанру, як повість-казка. Перегляньте відеоурок, виконайте завдання, запишіть у зошити відомості з теорії літератури про повість-казку.

Домашнє задання. Подано в кінці відеоуроку.

13.04.2022    

Тема. УПЧ Іван Сенченко. Повість "Діамантовий берег"

  Добрий день. Сьогодні в нас урок позакласного читання. Ви познайомитеся з життєписом письменника І. Сенченка та з його повістю « Діамантовий берег».

 ІВАН ЮХИМОВИЧ СЕНЧЕНКО (1901-1975)

Зі спогадів людей, котрі знали І. Сенченка, вимальовується образ людини скромної, тактовної, надзвичайно працьовитої і працездатної, непохитної у своїх принципах, відданої обраній справі, широкоосвіченої.

Народився в с. Наталиному поблизу м. Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного селянина.

Батько майбутнього письменника перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру, різноробом), але жодна з них не принесла в дім достатку.

Учився хлопець спочатку в сільській школі, потім у Костянтиноградському училищі. Образ першої вчительки зберіг він у своєму серці на все життя. Це вона навчила його розуміти добро і зло, відрізняти прекрасне від потворного, прищепила любов до книжки, до художнього слова.

Після закінчення училища І. Сенченко мав намір продовжити навчання в гімназії, але коштів у батьків не було, тому вступив до учительської гімназії.

В той день я повернувся додому з міста з книжечкою в руках. Книжечка називалась „Малий Кобзар”.

Перші літературні спроби І. Сенченка припадають на час навчання в Харкові (в 1923 році були надруковані збірки оповідань „Навесні”, „Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла в світ книжка віршів „В огнях вишневих завірюх”).

У Харківський інститут народної освіти юнак прийшов з деяким доробком, на нього як на молодого автора вже звернула увагу критика.

Значну роль у творчості майбутнього письменника відіграла його дружба з О. Копиленком, який вчився тоді на природничому відділі цього ж інституту. 1923 року вийшла навіть поетична збірка, авторами якої були І. Коляда, О. Копиленко, І. Сенченко.

Становлення творчості Івана Юхимовича припадає на тридцяті роки, початок яких ознаменувався тим, що боротьба з творчим духом письменників була визнана загальнодержавною проблемою, а вказівки про те, кому, що і як писати, вважалися цілковитою нормою. І хоч, як відомо, І. Сенченко вцілів у роки кривавого терору, він був зарахований до „неблагонадійних” людей. А підстав для цього було більш ніж досить: „у минулому член спілки письменників „Плуг”, член „Вапліте” („Вапліте” — організація, у якій зібралися яскраві літературні індивідуальності: Микола Хвильовий, М. Куліш, О. Слісаренко та інші відомі письменники), учень і один з найбільш активних сподвижників Миколи Хвильового, автор „Записок Холуя” та інших сатиричних творів.

Подейкують, що життя Івана Юхимовича минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом. Майже сорок років працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до друку матеріали, а на власну творчість залишались вечірні години та вихідні дні.

До кращих творів письменника для дітей належать повісті „Руді вовки”, „Діамантовий берег”, збірки оповідань „Мої приятелі”, „Два дні з життя Женьки і Левка” та інші.

1. Сенченко відомий у літературі і як перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в ранній період творчості (під час укладання хрестоматій), він переклав українською мовою багато творів російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Горького та інших).

Опрацювання твору І. Сенченка „Діамантовий берег”

Записати у зошит.

 Жанр – повість.

Головні проблеми твору

 1. Проблема дорослих, взаєморозуміння дорослих і дітей.

2.Проблема першого кохання.

3.Проблема народної моралі та авторитету у суспільстві.

4. Проблема дружби, взаємовиручки.

5. Проблема сприйняття світу дітьми.

Аналіз твору

        На природі відбуваються серйозні й кумедні події з учнями молодого педагога Григорія Савича, героя повісті «Діамантовий берег». Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України. Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового: Пилип своїм «археологічним» ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію. Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань. Автор підкреслює інтерес дітей до пригод і через опис їхніх читацьких смаків: «У Олі було пів-шафи томів Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколи Трублаїні. Портрет Миколи Трублаїні висів у Олі над ліжком» Вибір пригодницького сюжету для повісті про школярів зумовлений педагогічним досвідом автора. Гумористичному забарвленню повісті “Діамантовий берег” сприяє розповідь про двох повноправних членів експедиції – собаки Білана й віслюка Явтуха, які не лише розмовляють подумки, але й з власної ініціативи охороняють знайдені скарби. Посилює гумористичне сприйняття “внутрішній монолог” бліх, який передає їхнє обурення тим, що Білан посмів полізти у воду й таким чином потурбував їх. Такий прийом, наближаючи дитячий твір до казки, надає йому особливої теплоти. Повість «Діамантовий берег» насичена педагогічними роздумами молодого вчителя, який вимагає дисципліни в поході, але й дає дітям можливість самовияву, самоствердження. Автор не пропонує готових рецептів виховання, не ідеалізує молодого вчителя.  Ось приклад роздумів Григорія Савича над поведінкою Олі, яка зуміла розв’язати на одному уроці математики задачу Лева Толстого, а наступного дня отримала двійку, бо не змогла відповісти на якесь буденне запитання: «Що може вирости з такої людини… Годилося б завести щоденник і в тому щоденнику записувати, яка вона тепер, що з неї стане через десять, двадцять років…Еге ж…Дуже цікаво було б побачити її дорослою. Та і всіх інших…».

    Домашнє завдання.

Ч   Читати твір Ю. Вінничука "Місце для дракона"

 08.04.2022

Тема. Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало". Алегоричність образу коня. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність.

  Вітаю, дорогі восьмикласники, на уроці української літератури. Продовжуємо працювати над твором В. Дрозда.

У короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" письменник зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.

Образ білого коня Шептала – алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, «як усі». Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.

Риси коня Шептала: 

- покірний 

- роботящий 

- пишається своїм походженням 

- любить волю 

- здатний до критичного мислення 

          Риси характеру Степана 

- добрий, ніколи не посилає Шептала на важку роботу

-  працьовитий 

- розуміє коней 

- маленький чоловік, землисто-сірий 

- брудні, коряві ручиська, 

- приземлений розум 

- турботливий 

- всесильний, милостивий, злий

   Для кращого розуміння теми перегляньте відеоурок, запишіть у зошити все, що каже вчитель.

Висновок. За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину її  поведінку, погляди, світосприйняття, місце у суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи у неї бажання жити і розвиватися вільно, самостійно, без принижень і знущань.

Домашнє завдання. Виписати в зошити цитати із твору про Шептала.(5-6)

 06.04.2022

Тема. В. Дрозд «Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності та мрії

  Добрий день. Сьогодні вивчаємо біографію українського письменника В. Дрозда та його оповідання «Білий кінь Шептало».

  Перегляньте відеоурок, виконайте запропоновані вчителем завдання.

Запишіть у зошити тему,  ідею та проблематику твору.

Домашнє завдання. Прочитати оповідання в підручнику, підготувати відповіді на запитання за змістом.

 

01.04.2022

Контрольна робота №5(твір). З української прози( за творами О. Довженка, Н.Бічуї).

Завдання. Написати твір на одну з тем(на вибір).

Теми творів :

1.Важливість моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків ( за твором Н.Бічуї « Шпага Славка Беркути» та власними спостереженнями)

 2. Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти, захисники рідної землі ( за оповіданням О.Довженка Ніч перед боєм»)

 Писати в робочих зошитах.

 30.03.2022

Тема. Урок виразного читання Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути»

  Добрий день. Сьогодні працюємо над вдосконаленням навичок виразного читання прозових творів.

Перегляньте відеоурок.

Підготуйте виразне читання уривка повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» (за вибором).

25.03.2022

Тема. Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути". Особливості композиції твору

 „Шпага Славка Беркути” — психологічно складна і правдива книга, в яку поринаєш з головою, у чиїй вишуканій мові купаєшся, а образи й метафори хочеться смакувати...

 І чим більше думаєш про цю книгу, чим більше повертаєшся, тим чіткіше розумієш, що ось вона — психологічна проза, яка не старіє, і може стати ліками від самотності і відповіддю на найважливіші у будь-якому віці запитання: „Хто ти є? Чого вартий? І чи маєш сили шукати свій правдивий шлях у житті, а тоді йти по ньому?”

 Завдання. Прочитайте теоретичний матріал. Усно дайте відповіді на питання.

Композиція (лат. compositio — складання, поєднання, створення, побудова) — це план твору, співвідношення його частин, взаємозв'язок образів, картин, епізодів. У художньому творі повинно бути стільки персонажів, епізодів, сцен, скільки необхідно для розкриття змісту.

- Які особливості композиції цього твору ви помітили? (Незвичайний інтригуючий початок, розвиток подій рівномірно стосується трьох персонажів, чітка характеристика дітей автором й іншими персонажами...)

- Як називається момент найвищого напруження дії, вершина конфлікту у художньому творі?

Кульміна́ція (від лат. culmen, родовий відмінок culminis — вершин) — Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. У більшості випадків кульмінація- це найцікавіша частина твору.

- Знайдіть кульмінацію у творі. Прочитайте.

Запишіть в зошит: « Основні сюжетні елементи»

Експозиція: «Чотири портрети».

Зав’язка: розділ «Про те, що сталося пізніше».

Кульмінація: «Суд».

Розв’язка: «Кінець щасливий, немов у казці».

Повість починається з епізоду, який спонукає до роздумів, непевності протягом усього читання. Потім дія повертає у часі назад, описується кожний з чотирьох героїв повісті окремо від інших – і у взаємодії.

Одним-двома реченнями прорекламуйте повість «Шпага Славка Беркути».

Можливі варіанти:

1. У житті семикласників – Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса та інших – настає момент, коли приходить усвідомлення того, що безтурботне дитинство минуло. Саме про це повість. Читайте її – і вам відкриється тайна.

2. Дорослішати і весело, і важко водночас, і подекуди навіть страшно, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення – це все ви збагнете, прочитавши твір Ніни Бічуї.

Завдання: із переліку розділів виберіть тільки ті, які стосуються повісті Ніни Бічуї і запишіть їхні номери.

1. «Щедрий вечір».

2. «Чотири портрети».

3. «Двоє дітей і місто».

4. «Три зерна пшениці».

5. «Ниточка бабиного літа».

6.«Максимальне навантаження».

7. «Театральна вистава».

8. «Дискусія за партою».

9.«Чиста хвилина для роздумів».

10. «Два по два – чотири».

11. «Стиглі яблука під осінь».

12. «Суд».

Повторіть основні засоби виразного читання.

 

23.03.2022

Тема. Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути». Максимальне навантаження як вияв моральності та відповідальності в житті. Проблема особистості в сучасному світі

  Добрий день. Продовжуємо працювати над твором Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути».

Запишіть у зошитах дату й тему уроку.

Перегляньте відеоурок і виконайте запропоновані вчителем завдання.

18.03.2022

Тема. Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути». Образи Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса та Лілі Теслюк

Добрий день. Сьогодні продовжимо працювати над змістом твору Ніни Бічуї, охарактеризуємо персонажів повісті.

Перегляньте відеоурок.

Складіть план характеристики героя твору, який найбільше сподобався. Підготуйте усну зв’язну розповідь за планом.

16.03.2022

Тема. Ніна Бічуя « Шпага Славка Беркути». Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі

 Добрий день. Сьогодні ви познайомитеся з творчістю сучасної української письменниці Ніни Бічуї, з’ясуєте ідейно-художній зміст її повісті « Шпага Славка Беркути».

 Перегляньте уважно відеоурок, виконайте завдання.

Прочитайте твір у підручнику, підготуйте відповіді на запитання за змістом. 

11.02.2022

Тема. Розвиток мовлення. Письмовий аналіз художнього образу Соломії чи Остапа

  Добрий день. Сьогодні ви будете вчитися письмово аналізувати художні образи Соломії і Остапа з твору «Дорогою ціною» М. Коцюбинського.

1.Опрацюйте поданий матеріал до характеристики героїв твору.

    Образ Соломії “Дорогою ціною“ – один з головних у повісті. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса

План до характеристики Соломії “Дорогою ціною”

1. Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.

2. Портрет і зовнішність героїні.

3. Риси характеру Соломії:

4. Трагічна доля героїні.

5. Значення образу української жінки.

    Риси характеру Соломії “Дорогою ціною”:

а) мужність і відвага;

б) вірність і самовідданість;

в) волелюбність і ненависть до гнобителів;

г) любов до життя;

д) здатність на самопожертву;

е) щирість і душевність;

є) оптимістичність та енергійність.

 Характеристика Соломії з твору “Дорогою ціною”

Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан насильно віддав заміж за панського хурмана, за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай

Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче переносить всі злигодні мандрівного життя і не раз допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди. Соломія виявляє надзвичайну силу волі, щоб врятувати пораненого Остапа у плавнях: «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів. їй стало жаль молодого змарнованого життя — і вона заплакала…». Молода жінка дбала про одужання коханого, йшла на будь-яку роботу, аби заробити на шматок хліба і вірила у їхнє щастя. Але коли до омріяного вільного життя залишалося півкроку, Остапа забирають турецькі жовніри. Соломія випробувала усе для його звільнення, але ні умовляння, ані підкуп не допомогли. Тоді вона зважилася на відчайдушний крок: відбити у вартових коханого.

Найяскравіше виявився героїчний характер Соломії і готовність її на самопожертву, коли вона, рятуючи Остапа, гине у хвилях Дунаю. Як і поранений Остап у плавнях з останніх сил боровся за життя, так тепер Соломія, тонучи, напружує всі сили, щоб дістатися до берега, бо «там так гарно, там сяє сонце, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця».

Трагічна доля Остапа і Соломії, їх поневіряння в Туреччині свідчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для себе щастя.

 Остап – головний герой твору “Дорогою ціною” увібрав у себе всі найкращі риси: честь, мужність, відвагу. Остап є уособленням справжнього чоловіка, здатного нести відповідальність за себе й кохану людину.

Риси характеру Остапа “Дорогою ціною”

а) мужність і бунтарство;

б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

Характеристика Остапа “Дорогою ціною”

     Остап Мандрика — герой оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною» — виховувався на героїчних традиціях предків. Змалку він заслуховувався розповідями столітнього діда, який «ходив у Січ, а потім різав панів в Умані» (під час Коліївщини). Ці чарівні слова розпалювали кров у хлопця, будили і його уяві картини вільного життя. «Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».

   Вирісши, Остап побачив, що пани перетворили народ на худобу, побудували свій добробут на злиднях і горі кріпаків. Сміливий і волелюбний юнак закликає селян «висунути шию з панського ярма». За це пан називав його бунтарем, гайдамакою, похвалявся з живого шкуру здерти, віддати в рекрути.Він не раз закликав до боротьби з панами інших селян, нагадуючи, що не так давно минули ті часи, коли українці боролися за свої права: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив   віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» Однак його ідеї не знайшли відгуку, але ворога в обличчі пана він таки знайшов.Він закликає селян «Висунути шию з панського ярма». За таку свавільну вдачу, пан вирішив віддати Остапа у рекрути, розлучивши його таким чином з коханою Соломією, котру тим часом насильно видав заміж. Так кріпацьке життя суперечило життєвим принципам волелюбного Остапа, тому він вирішив втекти: «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».

    Остап вирішив покинути рідний край і втікати на вільні землі по той бік Дунаю, де колись оселилися запорізькі козаки після зруйнування царськими військами Січі. Герою був знайомий на рідній землі «кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все це було йому знайоме, промовляло до його». Йому жаль було залишати старого, кволого дідуся, тяжко було розлучатися з коханою Соломією, покидати, може, навіки рідне село. Але нездоланне прагнення волі перемагало ці почуття.Герой не самохіть утік з України. Недоля вигнала його на чужину. Саме про це свідчить його настрій, коли він опинився за Дунаєм, йому «зробилося весело й легко». Та хоч і вирвався від пана Остап, але ще багато злигоднів довелося йому зазнати в пошуках волі. При першій спробі переправитись через Дунай Остапові й Соломії не пощастило: вони ледве не потрапили до рук сторожових козаків. Переборюючи величезні труднощі, нелюдську втому, вони нарешті за допомогою мельника Якима переправились через Дунай. «Бодай ти запалася, треклята країно, з твоїми порядками!» — гукнув Остап, опинившись на чужому березі. І ніби у відповідь на це з другого берега пролунав у темряві постріл і тяжко поранив Остапа. Герой не боїться смерті, він хоче жити, бо «світ такий красивий», бо йому хочеться «глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію». Він виявляє величезну силу в боротьбі за життя — хворий повзе, шукає виходу з плавнів. Відважним і сміливим виявив себе Остап і в сутичці з турецькими жовнірами: беззбройний, хворий і знесилений, він бореться з трьома озброєними турками, щоб не опинитися знову в неволі. Зворушує й вірність Остапа у коханні. Особливо глибоке співчуття викликає уже старий самотній Остап, що вслухається в розмову вітру, в «тихий, ледве чутний, мов із дна Дунаю», поклик Соломії. З Остапових уст чуємо хвилюючу розповідь про долю кріпаків-утікачів.

    Зовнішній вигляд (портрет) Остапа змінюється залежно від умов і віку. На початку це стрункий і міцний парубок, з чорними очима, орлиним носом і темним молодим вусом на засмаглому обличчі. Коли Остап був поранений, «його молоде обличчя немов прив’яло, на уста впала смага». В кінці твору бачимо героя сивим дідом. У нього кудлаті брові й «мутні очі», що дивляться в простір, а усмішка «розсуває зморшки».

    Мужність, відвага, волелюбність, готовність до боротьби, ніжність у ставленні до Соломії, вірність у коханні, любов до життя і рідного краю — такі основні риси Остапа.

    Мужність не покидає його ніколи: ні тоді, коли він закликає народ скинути панське ярмо, ні тоді, коли він відважується на тяжку і ризиковану втечу, ні тоді, коли йому тяжко пораненому, безсилому доводиться віч-на-віч зустрітися з голодним вовком, ні тоді, коли він вступає у нерівну боротьбу з турецькою вартою.

   В епілозі розповідається про тяжкий життєвий шлях Остапа. Людям, які заходять до його халупки, він показує «збасаманений синій хребет», де списана, як він каже, його «життєпис».

 — «Оце ззаду пам’ятка від пана, а спереду, ніж ребрами, маю дарунок від москаля…кругом латаний…Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав»

2. Письмово проаналізуйте художній образ Остапа чи Соломії.

Домашнє завдання. Закінчити письмову роботу.

09.02.2022

Тема. М. Коцюбинський «Дорогою ціною». Час і вічність у повісті , символічні образи.

      Добрий день. Сьогодні ви продовжите працювати над змістом твору         М. Коцюбинського «Дорогою ціною», охарактеризуєте образи головних героїв твору Остапа й Соломії, будете вчитися аналізувати вчинки героїв.

Перегляньте відеоурок з теми, виконайте запропоновані завдання.

Домашнє завдання. Підготуватися до письмового аналізу художнього образу Соломії чи Остапа.

26.11.2021

Тема. Леся Українка «Давня казка». План порівняльної характеристики образів поета і Бертольда

   Тема призначення поета й поезії – основа твору Лесі Українки «Давня казка». Авторка переконливо доводить нам, що можливості правдивого поетичного слова безмежні. Для справжнього поета головне – не матеріальний світ та його переваги, як для графа, а свобода слова та вільність думки.

Складемо план порівняльної характеристики образів Поета і графа Бертольдо( записати в зошити).

                                       План

1.Хто такі Поет і Бертольдо?

2.Що є спільним в рисах характеру цих героїв?

3.У чому граф і Поет різняться:

а) у діях та вчинках;

б) уставленні до людей;

в) у характерах.

4. Як розв’язується протистояння між героями?

Завдання. Складіть за планом порівняльну характеристику героїв

і запишіть у зошити.

Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи

24.11.2021

Тема. Леся Українка «Давня казка». Ідея вільної творчості, духовної свободи людини

-Добрий день! На сьогоднішньому уроці ви поглибите уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця, опрацюєте її поему «Давня казка».

У робочих зошитах запишіть число, класна робота, тема уроку.

Розгорніть підручники(с.46) і прочитайте текст поеми або прослухайте аудіозапис твору.

 

А тепер для кращого засвоєння матеріалу перегляньте відеоурок.

 

 Домашнє завдання. Дібрати цитати до характеристики поета й Бертольда

 

16.10.2020

Тема. «Ой три шляхи широкії…» - перлина поетичної творчості Тараса Шевченка

1. Подумайте!

• Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко — найулюбленіший учень К. Брюллова?

 • На підставі чого І. Франко, на вашу думку, поезію Т. Шевченка називає джерелом чистої холодної води.

    Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їх літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, самою символічністю їхнього буття, яке прориває грані епох і завойовує безсмертя.

Сила впливу таких письменників, які стали не просто свідками, учасниками й літописцями історії, а й її творцями та героями, настільки велика, що її відчувають навіть люди, не досить обізнані з тією творчістю, бо для них існує вже сам життєвий, людський приклад таких письменників.

Новою ерою української літератури можна вважати творчість Т. Г. Шевченка. Він подивився очима селянина-кріпака на Україну, на Російську імперію. І цей погляд був шокуючим і справедливим. Уперше в літературі російської імперії панівним класам розказали всю правду: вони кайданами висять на руках країни, вони гальмують розвиток країни, вони є головним нещастям країни.

 Виразно прочитайте вірш

 2. Ідейно-художній аналіз поезії

Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»

 Історія написання.

Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами!

Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин.

Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.

Тема: Відтворення трагічного становища життя на Україні, пов'язаного з тогочасним суспільним ладом.

Ідея: Засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

 Основна думка: Немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

Жанр: Громадянська лірика, зв'язок поезії з усною народною творчістю.

Композиція.

Експозиція: Брати розійшлися з України на чужину.

Зав'язка: Рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: Страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв'язка: Не вертаються три брати, По світу блукають. А три шляхи широкії Терном заростають.

  Запитання

• Чому шляхи у творі названо широкими?

• 3 чим пов'язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину?

• Кого залишили брати у рідному краї? (Покинули стару матір. Той Жінку покинув, А той сестру. А найменший — Молоду дівчину)

• Що посадили рідні на згадку про своїх любих? (Посадила стара мати Три ясени в полі, А невістка посадила Високу тополю. Три Явори посадила Сестра при долині... А дівчина заручена — Червону Калину)

• Які образи-символи можна дослідити у творі?

• Про що свідчить, що дерева, калина поступово почали всихати?

• Як в родині сприймалося те, що брати не повертались?

• Як на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?

• У чому полягає трагізм даної поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору? (Плаче з діточками В нетопленій хаті. Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину... А дівчину заручену Кладуть в домовину)

• Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають»?

• Чи можна, на ваш погляд, цю поезію вважати за казку? Відповідь вмотивуйте.

• Яке значення у творі має магічне число три («Три шляхи», «три Ясени», «три явори», «три брати»)!

Художні особливості поезії.

• Метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов'яла», «шляхи терном заростають»

• Епітети: «шлях широкий»

 Тести

1. Три шляхи широкії у творі:

 А) переплелися між собою;  Б)розбіглися хто-куди;

В)  докупи зійшлися;    Г) символізують щасливу долю народу.

 2. Вирушивши у дорогу, брати покинули:

 А) жінок; Б) стару матір; В) кохання; Г) сестру.

 3. Найменший брат розлучився з:

 А)  молодою дівчиною; Б) рідною оселею;В) старим батьком;

Г) дитиною.

 4. Три ясені в полі були посаджені:

 А)  матір'ю; Б) коханою;В) братами;Г) діточками.

 5. Невістка посадила:

 А) калину; Б) вербу; В) березу;Г) тополю.

 6. Три явори сестра посадила:

 А) біля річки; Б) навколо хати; В) при долині; Г) вздовж шляху широкого.

 7. Червоною калиною можна милуватися завдяки:

А) доньці старшого брата;Б) синам середнього брата;В)     батькові братів;Г)  зарученій дівчині.

 8. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину?

 А) клени;Б)ясени; В) дуби; Г) яблуні.

 9. Шукати братів на чужину, плачучи, йде:

 А) мати;Б)  сестра; В) батько;Г) доля людська.

 10. Наприкінці твору три шляхи широкії:

 А) змиті дощами;Б) терном заростають;

В) тужать за братами;

Г) розруйновані і сльозами народними политі.

 11. За братами плачуть їхні рідні:

 А) стоячи біля широкого шляху;Б) сидячи на лаві біля калини;В) припадаючи до ікони;Г) в нетопленій хаті.

 12. Через страждання, викликані перебуванням братів на чужині «кладуть в домовину»:

 А) діточок;Б) матір;В)  заручену дівчину; Г) сестру.

 Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст поезії «Мені однаково, чи буду».

19.10.2020

Тема: Т. Г. ШЕВЧЕНКО «МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…» Роздуми  поета  про власне життя і долю України.  

   Нову тему розпочнемо уривком із листа Шевченка своєму приятелеві А. Лизогубу у 1848 році: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратись,  як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...».

    Зверніть увагу, діти, поет невимовно щасливий, радіє, коли отримує  хоч стрічечку, хоч словечко  з рідного краю.

Рядки ці свідчать про глибокі патріотичні почуття поета до України, про гіркі роздуми над своєю долею,   про те, що не злоба і ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Про  всі ці  почуття  йдеться у  поезії  “Мені однаково, чи буду я жить в Україні…” -  яка  і   є темою нашого уроку. Запишіть її.

Проблемне питання

       Поезія – на одну хвилину. У ній – доля  і митця, і України. Так може лише Шевченко. То хто  ж такий пророк? Чи можна Шевченка назвати такою людиною, яка могла передбачати подальшу долю кожного українця, долю рідного краю? Так, це поет, який прагнув ставити своє життя у залежність від народного.

Отже,  наше проблемне завдання:

    Визначити основний мотив  поезії “Мені однаково,  чи буду”,  її  ідейний зміст.

 Інформаційні повідомлення

 Давайте познайомимось  з новими фактами з життя Шевченка, що допоможуть нам глибше зрозуміти та з’ясувати обставини створення поезії

 1.  «Створення  Шевченком  в казематі поетичної збірки.»

   Весною 1846 р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, О. Маркевичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського братства …

 У березні 1847 р. братство було розгромлене. Т.Г.Шевченка заарештували 5 квітня 1847 р. під час переправи Дніпром, коли він їхав на весілля до Миколи Костомарова, де мав бути старшим боярином.Поета звинуватили в участі у Кирило-Мефодіївському товаристві, у написанні революційних  творів… З 21квітня  по 30 травня  1847 р. Т.Шевченко перебував у казематі, очікуючи вироку та мужньо й сміливо вів себе на допитах.Цикл поезій Т.Г.Шевченка «У казематі» написаний у застінках Петропавлівської фортеці  між 17 квітня і 30 травня 1847 р. Він включає 13 поезій: «Ой одна я одна», «За бараком байрак», «Мені однаково», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко» та інші.

 2. «Мотиви невольницької лірики Т.Г.Шевченка.» 

Геніальний поет вірив у майбутнє, пророкував його. Весь цикл «В казематі», є своєрідним про­логом до «невольничої» лірики Шевченка. Цикл поезій  Т.Г.Шевченка  «У казематі»   розповідає   про тяжку долю рекрутів, і тут, за ґратами, поет викриває насильство і гніт («Рано-вранці новобранці…»). Однак не мотиви самотності визначають загальний настрій циклу. Шевченко співчуває людському горю («Ой одна я, одна»), оспівує милу його серцю природу Украї­ни («Садок вишневий коло хати»). Між рядками віршів циклу «В казематі» прочитується ще один мотив — прагнення до волі. Це головна тема поезій Шевченка періоду  ув’язнення  та  заслання.         Ми  ще раз переконуємося, що, незалежно від умов, у яких перебував поет, подумки він був на рідній України, прагнув їй волі, співчував знедоленим.

 Отже, провідні мотиви циклу «В казематі» - самотність, кохання й розлука, любов до України та її народу, прагнення волі, заклик бути вірним народові України, тривожні думи про майбутнє

 Словникова робота

 Каземат – темниця.

Неоплаканий – за ним ніхто не заплаче.

Чужина – чужий край.

Не пом’яне – не згадає.

Лукаві – хитрі.

Прочитайте твір.

  Із усіх поезій  циклу «В казематі» найчарівніша, мабуть,  -"Садок вишневий коло хати". Це - неперевершений зразок інтимної лірики поета. Бо  перебуваючи  у казематі,  далеко від рідного краю, Шевченко згадує українську природу, пісні, звичаї, дуже сумує і тужить -  і  все це він передав  у маленькій поезії.

Шевченко завжди мріяв жити тут, в Україні : «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть», пише Митець -  «поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу» , зрештою, вмерти на рідній землі: «серце холоне… як подумаю, що може мене похоронять на чужині..»  І раптом  він  все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!?

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу -
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: - Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. -
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

 Ідейно-художній аналіз поезії Т.Шевченка «Мені однаково»

Запитання

–       Яким настроєм пройнята поезія? ( Пройнята настроєм розпачу і суму.)

–       Над чим Т Шевченко розмірковував у творі? (над власною долею, безталанням, та ще більше непокоїть  поета доля України)

–       Про що свідчить початок вірша?

–       Чому поет хвилюється за долю України?

–       Через що Т. Шевченку байдуже стосовно до того, чи будуть про нього згадувати, чи забудуть?

–       Про що поет згадує, живучи у неволі?

–       Яким чином дана поезія пов'язана з життям письменника?

–       Як Т Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі)

–       Що таке молитва? Чому Т Шевченко хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі, щасливого життя на Україні, і молилася за неї?

–       Що свідчить про небайдуже ставлення поета щодо подальшої долі рідного краю?

–       Хто і як окрав рідну землю? Як їх називає письменник.

–       Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя?

–       До чого закликає письменник у цій поезії?

–       Чи виконав наш народ заповіт Т. Шевченка? Відповідь вмотивуйте.

–       Чим схвилювала вас дана поезія?

–       На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за текстом. ( На дві)

–       Прочитайте першу, другу. Про що говориться в них? (У першій байдужість, а в другій автору не однаково, що буде з Україною в майбутньому)

– Яка з них важливіша? Чому? Зачитайте головну частину.                          (  Головна  частина:

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

Слово за словом, рядок за рядком зростає напруга і, нарешті, читач приходить до найвищої точки – відповіді на запитання, а що ж неоднаково поетові? І з’ясовуємо, що найголовніше сказано в останніх п’яти рядках

–       Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя? (розпач змінюється впевненістю, вдавана байдужість – наполегливим окликом)

Творча робота «Гронування»

Т. Шевченку
байдуже	не однаково
Чи буде жити на Україні, Чи хто згадує про нього, чи забуде, Чи буде син молитись за Україну, В неволі, плачучи, умре	Як Україну злії люди присплять, Лукаві присплять рідній край, В огні Україну, окрадену, збудять, Чи буде молитися син за долю рідного краю

 Тепер ми можемо зробити підсумок з нашого проблемного питання:

Який основний мотив вірша, його ідейний зміст

–       У поезії звучать мотиви неволі

–       Є мотиви громадянської позиції

–       Уболівання за Україною

–       Патріотичні почуття

Яка ж ідея поезії:

–       Любов до України

–       Любов до народу

–       Любов до своїх побратимів

 Провідний мотив поезії: Головний  мотив поезії - це заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Шевченко виступає як патріот, його найбільше хвилює не особиста доля, а доля України. Бо якщо порівняти  інтереси свої і народні, то власні доля, особисте щастя, і навіть слава – ніщо. А  любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних - це ідея твору: і життєве кредо Шевченка - любити ближнього, свій народ, Батьківщину.

 Домашнє завдання

Обов’язкове: 1. Вивчити напам’ять вірш Т. Шевченка  «Мені однаково, чи буду …» за  підручником (стор.37);

2. Написати листа Т.Шевченку про події, які зараз відбуваються в Україні(3-4 рівні)

 

23.10.2020

Тема. Урок виразного читання. Шевченкова спадщина

— У літературі кожного народу, серед її великих творців, є по­ети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким по­етом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спад­щина — одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко — велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мис­тецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визво­лення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета.Сьогодні будемо вчитися виразно читати його вірші.               

«Клоуз-тест».

✵ Графічне відтворення звучання художнього твору називається… (партитурою.)

✵ Виділення в реченні слова чи словосполучення, яке несе в собі основне смислове навантаження, — це… (логічний наголос.)

✵ Повільний, середній, пришвидшений та швидкий — це характеристика… (темпу.)

✵ Коротка зупинка голосу — це… (пауза.)

✵ За допомогою інтонації виражають… (почуття, емоції.)

Запишіть число і тему уроку в зошити.

1. Опрацювання пам’ятки «Як навчитися виразно читати віршові твори». і «Пам’ятки декламатора».

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори».

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка — ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (↑);

б) зниження тону — стрілка вниз (↓);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам’ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох- трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Виразно прочитайте поезії Т. Шевченка, які найбільше подобаються.

Домашнє завдання. .Прочитати твір О.Гончара «Берег любові»

                      II семестр 2020 -2021 н.р.

 15.01, 18.01.2021

Тема. І. Карпенко-Карий. Життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв».Читання ключових моиентів драми

Добрий день, діти ! Уявіть, що вас запросили на карнавал, маску якого кольору ви б  обрали?

- Призначення маски - приховати обличчя.

-А які асоціації у вас викликає слово «маска»?

Маска - актор, театр, сцена, роль, драма, драматург.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними відомостями про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ століття І. Карпенка-Карого.

Запишіть число і  тему уроку в зошити.

- Скажіть, будь ласка, хто спочатку формує характер будь - якої людини?

(Родина)

Народився майбутній драматург 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині Кіровоград) в родині збіднілого дворянина. Мати походила з давнього козацького роду. Євдокія Садовська була кріпачкою, викупленою на волю своїм чоловіком. Підростаючи, вразливий хлопчик все більше відчував жорстокість кріпацького побуту, в якому насильство, знущання були звичайним явищем. Плач і стогін замучених панщиною кріпаків боляче вражали дитяче серце. На характер і світовідчуття майбутнього драматурга помітно впливала атмосфера родинного порозуміння, душевної теплоти і поетичності, яка, незважаючи на матеріальні нестатки, панувала в сім’ї Тобілевичів.

Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна були людьми щедрої поетичної вдачі. В їхній родині особливо шанували Шевченкове слово і народну пісню, тому й люди горнулися до цієї сім’ї. В довгі осінні вечори до Тобілевичів сходились жінки і дівчата прясти. За роботою співали, розповідали цікаві бувальщини. От коли наслухався малий Іван усяких сумних оповідань про кріпацьке життя, цікавих казок та приказок. А скільки народних пісень у ті довгі вечори дійшло до серця юного слухача, пісень, що в них оживали картини народної недолі, оживали героїчні постаті Морозенка, Наливайка, Богуна, Палія — мужніх захисників народної волі! Разом з піснями в душу хлопчика входила велика любов до поневоленого народу, яку пізніше ні час, ні школа й канцелярія, ні важкі життєві випробування не змогли заглушити в його житті. Від матері, яка дуже любила театр і знала напам’ять майже всю «Наталку Полтавку», малий Іван неодноразово чув захоплюючі розповіді про вистави мандрівних труп. Під впливом цих розповідей театр для хлопця став мрією, втіленням краси, правди, героїчного минулого рідного народу.

Роки навчання

Початкової грамоти І. Тобілевич навчився, як тоді водилося, у дяка, а продовжував освіту в Бобринецькій трикласній повітовій школі. Навчання хлопцеві давалося легко, і закінчив він школу в числі найкращих учнів, за що йому дали в нагороду «Собрание литературных статей Н. И. Пирогова» (Одеса, 1858) з написом: «Дана от бобринецкого уездного училища ученику 3-го класса Ивану Тобилевичу за успехи в науках и благонравие на публичном акте 21-го июня 1859го года». Іван Тобілевич далі вчитися не зміг, бо не було в батьків для цього коштів.

- Як ви думаєте, чи здобуття вищої освіти свідчить про високу освіченість людини?

- Пригадайте, хто з українських митців ніколи не навчався в школі, але вважається найосвіченішою людиною свого часу?

Любов до театру

У дружній сім’ї Тобілевичів діти вчились не тільки розуміти і цінувати народне мистецтво, а й любити труд, шанувати людей праці. Не випадково ця сім’я дала українській культурі чотирьох видатних артистів — корифеїв українського театру: Івана, Миколу, Панаса і Марію Тобілевичів.

Корифей - заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури.

Синоніми: світило, гігант, титан.

Микола Садовський (дівоче прізвище матері) Вінницький музично-драматичний театр імені М. Садовського

Панас Саксаганський (мати була родом з містечка Саксагань)

Співачка Марія Садовська-Барілотті вмерла ще молодою, а тому менше, ніж її брати, відома в історії українського театру.

Іван Карпенко - Карий (Іван обрав собі псевдонім, складений з імені батька, Карпа, та прізвища улюбленого героя з драми Т. Шевченка «Назар Стодоля» - Гната Карого, роль якого ще виконував в аматорськім театрі).

Щоб побувати на виставах у Єлисаветграді (тепер Кіровоград), Іван пішки ходив туди з Бобринця за п’ятдесят кілометрів.

Робота з підручником (стор.179 -180)

Гра «Заповни анкету (у зошитах)

Прізвище ім’я по батькові	Іван Карпович Тобілевич
Псевдонім	Іван Карпенко - Карий
Дата народження	29 вересня 1845 року
Батьки	Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна Тобілевичі
Брати, сестри	Микола, Панас, Марія
Освіта	Три класи повітової школи
Уподобання	Театр, драматургія
Ролі	Возний, Назар Стодоля, Гнат Карий, Герасим Калитка, Пузир
Твори	«Бурлака», «Безталанна», «Наймичка» «Сто тисяч» (1889), «Суєта», «Хазяїн», «Сава Чалий»

Теорія літератури

Драматичний твір (від грецького слова драма — дія), або п’єса — художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).

Комедія — такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

Трагікомедія — драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.

Особливості назви твору

Першою п’єсою, що вийшла з-під пера драматурга після того, як він позбувся «гласного нагляду», була комедія «Гроші», написана в 1889 році. Того ж року автор надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: «К представлению признано неудобным». Після переробки комедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». На думку самого автора, ця назва твору буде краще відповідати його сюжету. Адже ж справа йшла не взагалі про гроші та їхнє значення для селянина, а саме про суму в сто тисяч, яку наважився придбати Калитка на свої п’ять тисяч. У 1890 р. комедія була поставлена на сцені.

Притча

Одна заможна людина зізналася, що, незважаючи на всі свої старання, вона так і не змогла перебороти пристрасті до грошей.

- І ви ладні пожертвувати через гроші радощами життя?

- Я прибережу радощі життя на старість.

- Якщо доживете до неї.

І тут співрозмовник згадав про одного розбійника, що напав на перехожого зі словами: «Гаманець чи життя?». На що жертва відповіла: «Візьми моє життя. Гроші я відкладаю на старість».

Проблемне запитання:

- Що відповіли б ви?

Народна мудрість

- Поясніть, як ви розумієте подані прислів’я.

Грішми воюють, грішми торгують, а без грошей - горюють.

Гроші - горе, а без них - вдвоє.

Гроші май, та про чорний деньок дбай.

За гроші тільки рідного батька не купиш.

Грошей не сій, бо вони не зійдуть.

Гроші в гамані, а помагають у біді.

- Де тримаєте свої гроші?

- А от головний герой трагікомедії «Сто тисяч» Герасим Калитка мріяв тримати гроші у мішках. Про що це свідчить?

- Зверніть увагу на прізвище головного героя трагікомедії. Чи знаєте ви лексичне значення слова «калитка»?

Калитка, гаман — це шкіряна сумка для грошей.

- Усі хочуть бути молодими, щасливими та багатими, але не всі знають, що для цього потрібно. А потрібно багато знати, багато вміти.

Домашнє завдання: прочитати твір І. Карпенка - Карого «Сто тисяч», подумати над запитанням «Калитка - позитивний герой чи негативний»

 

22.01.2021

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

Тестова перевірка засвоєння змісту п'єси «Сто тисяч».

1. За що Калитка дорікав робітникові Климу:

а) за те, шо той рано встав;

б) що взяв окраєць хліба;

в) що не затопив у печі;

г) добре поснідав.

2. Від яких думок Герасимові «і не їсться … і не спиться».

а) як би «земельки прикупити»;

б) що його робітники лише «жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»;

в) що хліб «крадуть з-під носа»;

г) що Копач «викопає гроші».

3. З якою метою Калитка відряджає кума Савку «у город».

а) купити «свинку і кнурця». у Пузиря;

б) розміняти гроші в казначействі;

в) знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей;

г) на службу до Божого храму.

4. Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей:

а) половину від усієї суми;

б) сто карбованців від кожної тисячі;

в) п'ятдесят карбованців від тисячі;

г) запродажню на волі.

5. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви:

а) виконав її прохання;

б) сам повіз дружину до храму;

в) не дав коней і мало не побив Параску;

г) сказав, що коні всі у полі.

6. Який сон приснився Калитці:

а) що Роман одружився з Пузиревою дочкою;

б) що кум Савка відібрав у нього гроші;

в) що Пузир купив фальшиві гроші;

г) що Бонавентура знайшов скарб.

7. Скільки днів потрібно буде, щоб об'їхати усю придбану Калиткою землю:

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

8. У кого Герасим збирався купити землю:

а) у Пузиря;

б) в Жолудя;

в) у Гершка;

г) у Смоквинова.

9. Чому Калитка все-таки вирішив одружити сина Романа з Мотрею:

а) бо про це просив його сам Роман;

б) щоб догодити Парасці;

в) бо Пузир образив Романа і не запросив його у хату;

г) тому що Мотря була багатою.

10. Як обдурив Герасим Невідомого:

а) не захотів купити фальшивих грошей;

б) дав тому замість п'яти лише три тисячі карбованців;

в) розповів про шахрая в казначействі;

г) заплатив за фальшиві гроші також фальшивими.

11. Чому Калитка хотів накласти на себе руки:

а) тому що Савка вимагав від нього десять тисяч;

б) бо Жолудь перекупив землю у Смоквинова;

в) тому що, замість грошей єврей дав Герасимові «чистісіньк бумагу»;

г) бо його залишила дружина.

12. Яке слово пропущене в останній репліці Калитки «Обікрали

… ограбили … Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще …, ніж така потеря».

а) гроші;

б) злидні;

в) тюрма;

г) смерть.

Ключі: 1 - б; 2 - а; 3 - б; 4 - б; 5 - в; 6 - б; 7 - в; 8 – г; 9 - в; 10 - б; 11 - в; 12 - г.

Подумайте!

— Які картини вам особливо сподобалися у творі «Сто тисяч». Чому? Перекажіть їх або виразно прочитайте.

— Хто з персонажів найбільше запам'ятався? Чим саме?

— Яке основне прагнення Калитки? Як він втілює в життя свої мрії, спрямовані на збагачення?

— Якими засобами Герасим домагається майна?

— Чи можна стверджувати, що жадібність — головна риса характеру Калитки? Поясніть свою думку.

— Вдумайтеся у зміст прислів'я: «Чужими руками добре жар загрібати». Який вчинок Герасима характеризує його як такого, що любить чужими руками жар загрібати?

— Як ви гадаєте, чому Калитка так любить землю? Чи можна вважати цю рису вдачі взірцем для нас?

— Які риси характеру Герасима, на вашу думку, гідні наслідування?

— Як Калитка ставиться до науки, культури?

— Яким він є батьком, чоловіком? Підтвердіть свої відповіді рядками з тексту?

— Чи знаєте ви, що означає слово «бездуховний». Чи можна Герасима назвати бездуховною людиною? Чому?

— Зіставте образи Калитки і Савки. Що спільне й що відмінне у їхніх характерах?

— Охарактеризуйте поведінку, мрії, мову Бонавентури. Яка ваша думка про нього?

— Розкажіть про Романа. Якими ви уявляєте його зовнішність і вдачу? Про що, на вашу думку, свідчать такі деталі: з вирваного волосся він робить квачі; згоден вступити в спілку з Копачем; їздив до Пузиря. Чи стане Роман таким же, як його батько? Обгрунтуйте своє твердження.

— Якими ви уявляєте Параску й Мотрю? Позитивні вони персонажі чи негативні? Доведіть свою думку.

Завдання. Відповісти на питання: «У чому вбачають сенс життя герої  п'єси «Сто тисяч». А в чому вбачаєте сенс людського життя ви ? (Відповідь можна написати, намалювати чи показати схематично).

Домашнє завдання.

Підберіть матеріали для характеристики Герасима Калитки за таким планом:

а) прагнення до збагачення — основний зміст життя Калитки;

б) ставлення до членів родини;

в) взаємини з друзями, знайомими;

г) стосунки з наймитами;

д) шахрайські махінації

 

26.03.2021

Контрольна робота №5(твір). З української прози( за творами О. Довженка, Н.Бічуї).

Завдання. Написати твір на одну з тем(на вибір).

Теми творів :

1.Важливість моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків ( за твором Н.Бічуї « Шпага Славка Беркути» та власними спостереженнями)

 

2. Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти, захисники рідної землі ( за оповіданням О.Довженка Ніч перед боєм»)

 

Писати в робочих зошитах.

 

12.04.2021

Тема. Юрій Винничук. „Місце для дракона”. Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть „драконячі закони”

Запитання.

— Як ви ставитеся до казки? Чи не вважаєте, що вже „виросли” з неї? Якою повинна була б бути казка, щоб зацікавити вас?

— Чи зустрічали ви людей, які не вміють робити зло, заради інших поступаються своїми інтересами? Як до них ставляться оточуючі? Чи не вважають їх, м'яко кажучи, нерозумними?

— Чи можна, на ваш погляд, за допомогою казки змінити сучасних людей, суспільство на краще?

„Для мене щастя полягає в тому, щоб робити улюблену справу, щоб не робити те, що мені не подобається”,— це життєве кредо сучасного українського письменника Юрія Винничука, із творчістю якого ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

Розповідь про письменника.

Юрій Винничук — представник старшого покоління сучасних письменників. Живе й працює в містечку Винники ніді Львовом. Виступав і виступає активним критиком влади та має власну чітко виражену соціальну позицію. Твори Ю. Винничука перекладалися в багатьох країнах світу, тому його добре знають за кордоном, а сам він є автором перекладів із кельтських, англійської та слов'янських мов. Мав прізвисько „Чемодан” за енциклопедичні знання та ще, кажуть, твори свої зберігав у чемодані, особливо ті, які не друкували. Щоб пробитися в літературу, вдавався навіть до містифікації — власні вірші видавав за переклади уявного середньовічного ірландського поета Ріанґабара. І це спрацьовувало! „Я друкував свої юнацькі вірші під виглядом перекладів з ірландської мови, бо іншого способу надрукувати їх не мав”,— згадує письменник.

Як же Юрій Винничук став письменником? Про це ми можемо довідатися з його інтерв'ю.

З ІНТЕРВ'Ю І. СЛАВІНСЬКОЇ З Ю. ВИННИЧУКОМ

„Я в дитинстві, чесно кажучи, не замислювався, ким я хочу стати. До писання не мав спочатку жодних нахилів. Однак мій тато писав гуморески в стилі Руданського. І одного разу в школі, десь у п'ятому класі, оголосили конкурс віршів. Я вдома сказав, що є такий конкурс, і тато мені дав свій вірш. Це був мій перший плагіят. На конкурсі я прочитав вірш, і мене нагородили. Прийшов додому, розповідаю, як мене хвалили. А тато сказав: "Коня кують, а жаба й собі ногу підставляє". Після того я в тата віршів не брав, сам почав писати в стилі Руданського: як і поет, брав анекдоти та завіршовував їх, проте потім закинув це. А в 9 класі захопився Андрієм Чайковським — тоді написав повість про козаків, але знову все полишив. Утім, уже була слава, що я пишу вірші. Про це знали, коли мене приймали в педагогічний інститут на філологію. Вони мене з тим і взяли, що буду молодим поетом. В інституті я знову вдався до плагіату: коли на літературній студії треба було читати власні вірші, то прочитав поезію Богдана Нижанківського, львівського поета 20-30-х років. Отак це все з авантюри й почалося. Тоді сам почав писати, але всі мої вірші на першому курсі були під впливом когось — що читав, під те писав. Насправді, це дуже добра школа. На це можна по-різному реагувати: мовляв, ось він який! А художники чим займаються, коли вчаться малювати? Вони малюють кубики, глечики, а потім картини. Я також рік бавився, а потім уже виписався. Але про письменство не думав. Я ж ніде не друкувався. Десь могли взяти мої вірші й надрукувати, навіть у якийсь збірник включили, але сам нікуди не надсилав поезій. Писав для себе й своїх друзів. Мені просто цікаво було так жити”.

Про своє захоплення книжками Ю. Винничук розповідає: „Мені пощастило. В Івано-Франківську ми жили на маленькій тихій вуличці на околиці (це вже майже село). Напроти будиночку була бібліотека.Я ходив туди кожні два дні порпатися. Тато був зубний лікар, його всі знали, тому до мене ставилися особливо: пускали порпатись у книжках, навіть у відділи, куди відвідувачів зазвичай не пускають.

Я взагалі більше читач, аніж письменник. Щоб писати, треба настроїтись. Я взагалі часто вигадую причини, щоб не сідати писати. Та для читання я не маю жодних перепон — я завалений непрочитаними книжками досі. Я був записаний до різних бібліотек, і серед них була бібліотека видань іноземними мовами. Цікаві були польські, чеські, словацькі видання, там можна було прочитати надзвичайні речі”.

Юність письменника припала на складний час тоталітарного режиму із забороною власної думки, вільної творчості, із наглядом „вищестоячих органів” та доносами.

„У 1973 році я закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут, працював у редакції обласної газети "Прикарпатська Правда", і хоча я не займався антирадянською діяльністю, мене почали викликати в КДБ. Хтось доніс, що у мене є старі книги і пишу я твори далекі від ідей соцреалізму. Після того як 4 квітня 1974 р. у мене зробили обшук, який тривав 12 годин, я втік до Львова і, щоб не привертати до себе уваги, працював переважно художником-оформлювачем та на інших роботах”.

— Що ви зробили, коли дізналися про стукачів?

„У світі все рівномірне — правди стільки ж, скільки й неправди. Все це гармонія. Абсолютної правди бути не може. Правда, якої хотілося б, часто дуже зрадлива. І в ній часто розчаровуєшся”.

— Як по-вашому, такі дії час виправдовує? Чи люди мають нести відповідальність за ті дії?

„Напевно, кожен другий інтелігент був "на гачку". Життя було не дуже оптимістичне, треба було виживати. Кожен вибрав собі свій стиль поведінки.

Я був таким собі Швейком. Коли викликали в КДБ, я до них просився на роботу. На повному серйозі переконував, що це мрія мого життя, а от стукачем бути не можу. Інше діло в штаті. Я й так знав, що з такими дідами й батьками, як у мене, в КДБ на гарматний постріл не візьмуть. Але я їх просто цим задовбував.

До справді закритих фондів мене не пускали. Але на газети та журнали іноземними мовами дивилися крізь пальці.

Саме тому я вивчив іноземні мови — я ж ніколи слов'янських мов спеціально не вчив. Але вперто читав, про значення якихось слів лише здогадувався. З часом їх нахапався так, що тепер усіма слов'янськими мовами можу читати.

Зараз я передплачую польський літературний журнал "Literatura nа swiecie". Це мій улюблений журнал. Він аналог нашого "Всесвіту", але набагато цікавіший. Його вистачає, щоб стежити за світовим літературним процесом”.

— Чому після романів, які мали великий успіх, звернулися до жанру літературної казки?

„Казки писав ще в юності і досі ними захоплююся. У моїй великій бібліотеці один стелаж повністю забитий казками різними мовами. Я їх досі перечитую. І в мене є мрія — опрацювати казки для дітей. А свої казки писав, бо що читаю, те й пишу. Що бачу, те й оспівую”.

Юрій Винничук за щотижневу сторінку Юзя Обсерватора в газеті „Post-Постум” отримав титул „Галицький лицар” (1999 рік). Став першим лауреатом премії „Книга року Бі-Бі-Сі” за роман „Весняні ігри в осінніх садах” (2005 рік). Отримав відзнаку „Золотий письменник України” 2012 року. Визнаний Послом галицької кухні за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії. У 80-х роках організував естрадну групу „Не журись!”, з якою гастролював і для якої писав пісні та сценарії.

За казками Ю. Винничука знято два мультфільми. Твори його перекладені в Англії, США, Канаді, Аргентині, Франції, Німеччині, Хорватії, Чехії, Сербії, Польщі, Японії, Білорусі, Росії.

Незважаючи на зрілий вік, письменник залишається мрійником, романтиком:

„Я хотів би опинитися в Середніх віках і стати безсмертним лицарем. Аби прожити всю історію та виправити її. Іноді їду в маршрутці та мрію, як у 1937 році припливаю на піратському кораблі на Соловки і рятую письменників — Зерова, Підмогильного, Куліша...

А от згадав одну мрію. Щоб мені дали мільйон доларів”.

— На що б ви їх витратили?

„Я б заснував своє видавництво”.

— Кого б ви видавали у власному видавництві?

„У першу чергу — забутих письменників. Мене гнітить, що їх ніхто не перевидає. Тільки видавництво "Смолоскип" щось робить — видає серію "Розстріляного Відродження"”.

Себе Юрій Винничук вважає щасливою людиною.

Робота з підручником.

Доповнення відомостей про особистість письменника(с187).

Дайте відповідь на запитання.

— Які думки Ю. Винничука співзвучні з вашими власними? Чи зацікавилися ви його особистістю, захотіли прочитати твори?

Виразне читання І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона” (Розділ І).

Запитання за змістом прочитаного.

— Чим був занепокоєний князь Люботинський?

— Розкажіть про дракона. Чому він залишився без належного драконячого виховання?

— Чому пустельник не хотів учити дракона грамоті?

— Як дракон відреагував на виступ лицарів?

— Чому князь наказав загасити вогонь, який розпалили, щоб викурити дракона?

Завдання аналітичного характеру.

Заповніть таблицю, зробіть висновок.

РИСИ ДРАКОНА ГРИЦЬКА

Драконяче	Людське
Поява на світ, зовнішній вигляд	Ім'я, освіта, християнин, поет, поведінка, здатність до самопожертви до  самопожертви заради щастя інших,почуття вдячності
Висновок. У дракона людського набагато більше

Творче завдання.

Напишіть список сучасних „драконячих законів”, про які алегорично говориться в повісті-казці „Місце для дракона” Ю. Винничука.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Уміти розповідати про письменника, прочитати твір до кінця, коментувати, висловлювати свої думки та враження.

2. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про дракона.

 

16.04.2021

Тема. Юрій Винничук. „Місце для дракона”. Парадокс: дракон Грицько — поет і християнин

1. Складіть анкету-характеристику письменника.

Ім'я, по батькові, прізвище — Юрій Павлович Винничук

Рік народження — 1952

Місце народження — Станіславів (тепер Івано-Франківськ)

Батьки — батько Павло Павлович — лікар обласної лікарні, мати Софія Лук'янівна — інженер-економіст

Навчання — Івано-Франківський педагогічний інститут (тепер Прикарпатський університет імені В. Стефаника), філологічний факультет

Рід занять, захоплення — був учителем, вантажником, художником-оформлювачем; журналіст, письменник, редактор, мовознавець, перекладач

Сімейний стан — одружений із Балицькою Мирославою Зіновіївною, філологом; син Роман проживає в Нью-Йорку

Основні твори — збірка поезій „Відображення”, збірки прози „Спалах”, „Вікна застиглого часу”, „Місце для дракона”, низка повістей, краєзнавчих книг: „Легенди Львова”, „Кнайпи Львова”, „Таємниці львівської кави”; міфологічна енциклопедія „Книга бестій ”

Нагороди, відзнаки — титул „Галицький лицар”, лауреат премії „Книга року Бі-Бі-Сі”, відзнака „Золотий письменник України”

2. Пригадайте зміст І умовної частини повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона”.

Повідомлення про дракона.

Дракон — збірна назва, що об'єднує ряд міфологічних і фантастичних істот. Слово „дракон” використовується в найменуваннях деяких реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона знайшов широке поширення у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології.Це змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум'я зі своєї пащі, володіє чарівними здібностями.Розповіді й легенди про драконів відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них у різних культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.

- Сучасні митці намагаються знайти все нові й нові засоби художнього впливу на читачів. Вони звертаються й до традиційних жанрів, як повість-казка, і поєднують жанри, звертаючись до притчі, використовують алегорію. Створюється нове неповторне враження напівфантастичної, напівреальної дійсності, у якій прочитується дуже прозорий підтекст і висвітлюються всі вади нашого суспільства, нашого часу. Таким є твір Ю. Винничука, і ми продовжуємо з ним знайомство.

3.Виразно прочитайте II умовну частину повісті-казки Ю. Винничука „Місце для дракона” (Розділи II—VIІ).

Запитання за змістом твору.

— З якою метою пан Лаврін їхав до Люботина? Яким було його уявлення про дракона?

— Чому пан Лаврін відмовився від меча Чорного лицаря й від допомоги баби? Як його за це покарали?

— Що розповів про дракона пустельник?

— Як пустельник узявся рятувати дракона?

— Який хитрий план придумав князь? Що його найбільше здивувало при зустрічі зі змієм?

— Про що писав свої вірші дракон Грицько?

— Як Грицько урятував свого наставника пустельника? Що той йому порадив?

— Чому дракон вирішив погодитися на пропозицію князя й дати себе вбити?

— Розкажіть про розмову князя зі своїм таємним радником. Що найбільше турбувало батька Анастасії? Як він характеризував лицарів, що приїхали здобувати руку й серце князівни?

4.Виконайте завдання.

Прочитайте один із віршів дракона Грицька й схарактеризуйте його ліричного героя, що, напевно, дуже схожий на їхнього автора.

Розквітають дивні квіти,

розкривають пелюстини,

а метелики стікають

по вустах, як сік ожини.

Сни дзвіночків голубіють,

зазирають у кишені,

а ти сиплеш їм дукати

у роззявлені їх жмені.

І ковтаєш сон глибокий,

подарований навічно,

І вмираєш разом з ними,

не питаючись, навіщо.

День минув, і склали крила

всі метелики на зиму.

Заховайся й ти в шкарлупку

і ридай собі за ними.

* * *

Ти сни колись бачив рожеві і білі —

у течії їхній гойдалося тіло.

        Де зникло усе? Поринаєш в пергамент,

     виловлюєш тихі слова на свій лемент

і світ викладаєш отими словами,

  в якому ніколи не мав навіть мами.

         А світ цей жорстокий такий і шалений —

      ссуть черви во чревію і гризь щоденна.

         Мовчи і надійся, що смерть коли-небудь,

          твій слід загубивши, пройде попри тебе.

      Даремні надії — умийся сльозою! —

меча вже занесено над головою.

Набридло усім тої днини чекати,

коли ти посічений будеш конати.

    Ніхто над тобою тоді не заплаче...

Умреш, проклинаючи долю собачу.

      Коли дим густий моїх слів спопелілих,

   ілюзій розтрачених, марень зотлілих

у душу сумну почина проникати,

чи можу я квітами, доле, співати?

Знайдіть риси сучасності в розмовах і діях таємного радника князя пана Антося.

(Організація виборів, агітація, фальшування фактів і т. ін.)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст повісті-казки „Місце для дракона” Ю. Винничука, уміти переказувати, коментувати, пояснювати підтекст.

 

19.04.2021

Тема. Юрій Винничук «Місце для дракона». Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя

        На відміну від легенд, повість-казка «Місце для дракона» написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука – вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання чи пригодницько-еротичного роману. Якщо ви ще не знайомі – то перед Вами друг самітника Григорій – поет, мислитель і...дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? Автор знову непередбачуваний.

Пригадайте!

- Що таке алегорія? (Алегорія (гр. allеgoria – інакомовлення) – вид метафори: інакомомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси). Наведіть приклад.

- Яке значення має дракон у казках?

- Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.

- Що символізує дракон як міфологічна істота?

- Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини?

- Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це зумовлено?

- Чи завжди просто кожній людині зберігати власну індивідуальність? Відповідь вмотивуйте.

Дайте відповіді на запитання

1. Хто головний герой повісті-казки?

2. Що втілює письменник в алегоричному образі дракона Грицька, Пустельника, князя?

3. Що допомогає дракону у повсякденному житті?

4. Яким ви бачите люботинське царство та його мешканців?

5. Яким ви уявляєте собі дракона?

6. Яким був дракон у повісті-казці «Місце для дракона»?

7. За яких умов познайомився Пустельник з драконом, які у них склались відносини?

8. Що зробив князь з Грицьком?

Порівняльна характеристика (робота в зошиті): завершити складання характеристики

Літературна вікторина (ІІ-ІІІ частини твору)

1. З ким приїхали паничі на боротьбу з драконом? (З джурами).

2. Яка нагорода за перемогу над драконом чекає лицарів? (Дочка князя)

3. Кого зустрів Лаврін з джурою дорогою до Люботина? (Стару бабу)

4. Як називався меч Чорного лицаря? (Вілодан)

5. Хто вказав короткий шлях Лавріну? (Баба)

6. Дракон пише… (вірші).

7. Скільки голів у Грицька? (Одна)

8. З ким влаштував Пустельник зустріч князя? (З драконом)

9. Як називався дракон? (Грицько)

10. Що приніс із собою князь на зустріч з драконом? (Вино)

11. Чим закінчилася зустріч князя з драконом? (Князь поліз цілувати дракона)

12. Що сталося з Пустельником? (Помер)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти власне закінчення твору Ю.Винничука «Місце для дракона»

 

23.04 2021

Тема.   Юрій Винничук «Місце для дракона».Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви

 

Пригадайте! 

1. Де відбуваються події, описані в повісті-казці? 

2. Коли  відбуваються події? 

3. З ким із персонажів твору ми знайомимось найперше? 

4. Які сни бачив князь Люботинський лише в полудень? 

5. З якою проблемою зіткнувся князь? 

6.  На березі якої річки бачили дракона?  

7.  Як звати головного героя твору? 

8.  Скільки було років драконові? 

9.  Хто дав йому таке ім’я? 

10 Чому пустельник дивувався з дракона?

11. Про яку послугу попросив дракон Пустельника?

12. Який талант мав Грицько? 

13. Чи мав дракон товаришів? 

14. Чому князь подружився з драконом? 

15. Як Настасія називала дракона? 

16. Хто такий пан Лаврін? 

17. Як лицарі вирішили виманити дракона? 

18.  Хто вбив дракона?

 2. Скласти сенкан до таких героїв: 

 Дракон

Пустельник

Князь

 3. Виконайте  в зошиті  словникову роботу, тобто знайдіть і запишіть значення поданих слів.  

 Вірність - 

Зрада –

 4. Створіть асоціативний кущ до слова

самопожертва 

 5. Проблематика твору Ю.Винничука «Місце для дракона»

До кожної проблеми дібрати з тексту уривок для підтвердження думки . Тобто, записуєш проблеми, які в тебе перераховані, і напроти записуєш номер сторінки і номер рядка,  де цей текст починається:

- життя і смерть;                    

- любов і ненависть;              

- поет і суспільство;

- прекрасне і потворне          

- проблема вибору

 6.Твір-роздум на тему "Добро чи зло перемогло в повісті - казці   Ю.Винничука «Місце для дракона"?

 Домашнє завдання. Закінчити письмову роботу